Забезпечення швидкого судового розгляду шляхом обмеження строків надання доказів

11:11, 4 августа 2017
Клопотання адвоката про встановлення для сторони обвинувачення строків надання доказів — важливий крок для перемоги в процесі.
Забезпечення швидкого судового розгляду шляхом обмеження строків  надання доказів

Відомо, що деякі судові процеси в Україні тривають роками. Ця проблема є системною, особливо в кримінальних провадженнях.

Тривалі судові засідання  не відповідають ані завданням кримінального процесу, ані міжнародній судовій практиці.

Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження, крім іншого, є забезпечення швидкого розслідування та судового розгляду.

Проте адвокат не повинен лише спостерігати за тривалістю процесу, а має займати активну позицію в цьому питанні  і заявляти суду клопотання  про встановлення для сторони обвинувачення  розумних строків  надання доказів.

 Задоволення данного клопотання судом  не тільки скоротить термін судового процесу, але й з великою вірогідністю позбавить сторону обвинувачення можливості надати всі заплановані докази (зокрема забезпечити допит свідків).

 Така дія є важливим кроком для перемоги в процесі і не потребує для адвоката якихось надзусиль.

Так  21.07.2017 р. судовою  колегією Самарського районного  суду  м. Дніпро  задоволене  таке моє клопотання в кримінальному провадженні №1-кп-/206/40/17 справа  №206/5440/16-к   (копія судової ухвали додається). Стороні обвинувачення встановлено строк для надання доказів.

У змісті судової ухвали наведені доводи  мого клопотання, які полягають в наступному. 

Розумність строків є засадою кримінального провадження (п.21 ч.1 ст.7 КПК України).

Вимоги про дотримання розумних строків провадження також закріплені в окремій статті 28  КПК України.

Дотримання розумного строку розгляду провадження  є елементом справедливого судового розгляду в розумінні ст. 6 Європейської конвенції з прав людини ( ЄКПЛ) та правової визначеності.

Важливо, що для визначення розумності строків кримінального провадження  значення має не тільки провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях.

У п.97 рішення ЄСПЛ від 16.09.2010 р. у справі «Вітрук проти України» зазначено, що «в кримінальних справах «розумний строк» передбачений п.1. ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було «предявлене обвинувачення».  Щодо закінчення «відповідного строку», то в кримінальних справах  період, передбачений п.1. ст.6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, зокрема перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі «Меріт проти України»).

У п.116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі «Вергельський проти України» зазначено: «розумність тривалості провадження має оцінюватись у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів». При цьому ЄСПЛ зазначає, що відкладення розгляду справи, призначення і проведення експертизи, участь судді в розгляді інших справ, повернення кримінальної справи прокуророві з метою усунення допущених порушень кримінально-процесуального законодавства самі по собі не суперечать чинному законодавству, але не можуть призводити до порушення прав особи на судочинство в розумний строк (рішення ЄСПЛ від 13.07.1983 р. у справі  «Цимерман і Штайген проти Швейцарії»).

Не може також бути виправданням збільшення строків судового розгляду відсутність достатньої кількості суддів та їх перевантаженість. Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов’язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п.1. ст.6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж «розумного строку» (рішення  від 06.09.2005 р. у справі «Павлюлінець проти України»).

Вимоги оперативності розгляду кримінальних проваджень у справах, по яких підсудний тримається під вартою, ґрунтуються на підвищених вимогах до розумного строку розгляду (з урахуванням виключного ступеня обмеження права особи на свободу).

Усталена правова позиція ЄСПЛ із зазначеного питання наведена у п.90 рішення у справі «Тодоров проти України»: «Суд зазначає, що протягом усього кримінального провадження заявник у цій справі тримався під вартою, що вимагало від державних органів, які розглядали справу, особливу сумлінність у здійсненні правосуддя без затримок (див. п.83 рішення у справі «Смирнов проти Росії та п.31 рішення від 31.01.2006 р. у справі «Юртаєв проти України»)».

Бажаю успіхів в застосуванні порад.


Блог отражает исключительно точку зрения автора. Текст блога не претендует на объективность и всесторонность освещения темы, о которой идет речь.

Мнение редакции «Судебно-юридической газеты» может не совпадать с точкой зрения автора. Редакция не несет ответственность за достоверность и толкование приведенной информации и выполняет исключительно роль носителя.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Как собеседуют кандидатов в Верховный Суд
Фото
Видео
Новости онлайн