Стягнення до бюджету «по-махновськи»

20:16, 20 мая 2012
Національний Банк України своєю постановою від 30.03.2012 N122 вніс зміни до Інструкції про безготівкові...
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Національний Банк України своєю постановою від 30.03.2012 N122 вніс зміни до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Відповідно до Розділу 12 цієї постанови, орган Державної податкової служби, маючи відповідне рішення суду про стягнення податкового боргу або ж простроченої заборгованості суб\'єкта господарювання перед державою за кредитом (позикою), або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету, самостійно оформляє інкасове доручення про стягнення коштів з рахунків платника податків, самостійно передає його до обслуговуючого банку.

При цьому, судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

На практиці це означає, що органи ДПІ, не звертаючись до Державної виконавчої служби, будуть самостійно стягувати кошти боржників, що знаходяться на рахунках у банках.

Задумкою ДПА, я так розумію, є бажання не зв’язуватись з забюрократизованою та неповороткою Державною виконавчою службою, на яку в Україні покладено функцію виконання рішень судів та інших органів.

На перший погляд, нібито, усе законно. Так стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими  установами.

Проте, не слід забувати, що відповідно до черговості задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні (ст.44 ЗУ «Про виконавче провадження»), у разі недостатності стягнутої суми для задоволення всіх вимог стягувачів, вимоги щодо податків та інших платежів до бюджету, задовольняються лише у п’яту (!) чергу.

Приорітет перед бюджетними боргами мають, зокрема стягувачі щодо відшкодування їм збитків та шкоди, завданих внаслідок злочину або адміністративного правопорушення, каліцтва або іншого ушкодження здоров\'я, а також у зв\'язку з втратою годувальника; і, найпоширеніші вимоги- це вимоги працівників, пов\'язані з трудовими правовідносинами.

Вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення в повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги.

Таким чином, у випадку перебування на виконанні у органі Державної виконавчої служби судових рішень (виконавчих документів) про стягнення з боржника коштів за рішеннями суду за трудовими  правовідносинами, позачергове списання податковим органом коштів з рахунку боржника порушить права стягувачів по заробітній платі, а то й взагалі поставить під сумнів можливість задоволення їхніх вимог, якщо інших коштів та майна в боржника виявлено не буде.

Аналогічна ситуація можне скластися і стосовно боржника який перебуває в процедурі банкрутства. Знову ж таки без відома господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, без відома арбітражного керуючого, з боржника, на шкоду іншим стягувачам, податковим органом можуть бути списані грошові кошти без врахування вимог закону про черговість їх розподілу.

Десь більш ніж 10 років назад в господарському процесуальному законодавстві існувала норма про те, що накази про стягнення грошових сум виконуються установами банку. Тож стягувач по господарському спору спочатку мав «спробувати щастя» стягнути з боржника грошові кошти звернувшись до установи банку, потім, у разі їх відсутності знову звернутись до суду про стягнення цих же коштів але за рахунок майна, і лише потім звертатися до Державної виконавчої служби.

В ті ж часи існувала так звана «картотека»- тобто обслуговуючий банк боржника «складував» такі платіжні вимоги, і у разі надходження на рахунок боржника грошових коштів, розподіляв їх між стягувачами.

Звичайно, для «досвідчених» боржників це не було проблемою, оскільки ними відкривались все нові й нові рахунки.

До чого я веду? Вважаю справедливим або ж законодавчо закріпити право та можливість будь якому стягувачу за судовим рішенням звернутись до банку з інкасовим дорученням, оминаючи Державну виконавчу службу з її «своєчасністю» та «неупередженістю» виконання судових рішень, або ж негайно скасувати внесені зміни, які безперечно будуть порушувати права стягувачів, вимоги яких мають приорітет перед стягненням до бюджету.

Авторгов Андрій, адвокат, к.ю.н., партнер юридичної фірми «Агентство з питань боргів та банкрутства», член громадської ради при Державній виконавчій службі України.

Автор: Авторгов
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Telegram канал Sud.ua
Действительно ли 2 млн человек рискуют оказаться в розыске в результате нового закона о мобилизации – прямой эфир
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олег Головенко
    Олег Головенко
    суддя Київського окружного адміністративного суду
  • Володимир Донець
    Володимир Донець
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Парінов
    Андрій Парінов
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду