Чи є витяг з технічної документації про оцінку землі рішенням суб’єкта владних повноважень: постанова ВС

ПАТ звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до ГУ Держгеокадастру, в якій просило суд визнати протиправними дії щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0; зобов'язати вчинити ГУ Держгеокадастру дії щодо видачі витягу із застосуванням коефіцієнту (Кф) у розмірі 1,0 — земель з цільовим призначенням «для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту».

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Постановою апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанції керувались тим, що застосування коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) із значенням 2,0 відбувається, коли у відомостях Державного земельного кадастру відсутні дані про код цільового призначення земельної ділянки, визначеного у відповідності до Класифікації видів цільового призначення земель. І оскільки у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаної земельної ділянки, Управлінням Держгеокадастру правомірно, у передбачений законодавством спосіб, були видані витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, що перебуває у постійному користуванні Публічного акціонерного товариства, у якому при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф 2,0.

Правова позиція Верховного Суду:

Витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Суди попередніх інстанцій не врахували, що вчинення дій щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки певного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки належить до повноважень Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області. Тобто такі дії є частиною процесу реалізації повноважень, наданих відповідачу чинним законодавством, а саме повноважень щодо визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Результатом реалізації цих повноважень є затвердження відповідною сільською, селищною, міською радою виготовленої технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів, яке породжує юридичні наслідки для позивача як платника податків, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок є базою оподаткування земельним податком, в той час як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки є тільки засобом (підставою) для встановлення такої оцінки.

Перевірка, аналіз та оцінка технічної документації нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи, входить до компетенції Держгеокадастру та територіальних органів Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відтак, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь-якій формі своїх дій з іншими суб'єктами. Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Крім того, чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

Позивач у цій справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки визнання протиправними дій відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації коефіцієнту у розмірі 2,0 не вплине на обсяг прав та обов'язків позивача. Правомірність застосування саме такого коефіцієнта перевіряється (підтверджується або спростовується) під час проведення державної експертизи землевпорядної документації, а не судом.

Слід зазначити, що належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі, або оскарження дій відповідача щодо застосування при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідних локальних коефіцієнтів, з якими позивач не погоджується, після застосування процедури спростування висновків державної експертизи, яка проводиться в позасудовому порядку.

З рішенням у справі №817/1814/17 можна ознайомитись за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала постанову ВС щодо порушення митних правил.