Законопроект «Про працю» №2708, 28.12.2019 внесений в Верховну Раду Кабміном, є однією із найбільш обговорюваних суспільством ініціатив.
Головним комітетом для цього законопроекту визначили Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Проектом уточнюється порядок притягнення працівників до матеріальної відповідальності.
Матеріальна відповідальність працівників буде полягати в обов’язку відшкодування прямої дійсної майнової шкоди, заподіяної працівником роботодавцеві внаслідок порушення трудових обов’язків.
Пряма дійсна майнова шкода — це втрата, погіршення або зниження цінності майна роботодавця, а також витрати роботодавця на відновлення, придбання майна чи інших цінностей, що сталися внаслідок порушення працівником умов трудового договору (за текстом законопроекту).
Пряма дійсна майнова шкода вважається заподіяною діями (бездіяльністю) працівника, якщо за відсутності цих дій (бездіяльності) такої шкоди не було б заподіяно.
Матеріальна відповідальність працівника настає лише за наявності вини. Працівник вважається невинним, якщо під час виконання трудових обов’язків він виявив такий рівень сумлінності, який вимагався від нього відповідно до трудового договору, а також якщо він діяв за наявності обставин необхідної оборони або крайньої необхідності.
Працівник не може нести матеріальну відповідальність за заподіяну пряму дійсну майнову шкоду внаслідок дій, що належать до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також внаслідок невиконання роботодавцем зобов’язань щодо забезпечення необхідних умов для збереження його майна чи майнових прав працівника.
Для покладення на працівника матеріальної відповідальності роботодавець повинен буде довести наявність прямої дійсної майнової шкоди, заподіяної працівником внаслідок порушення трудових обов’язків.
На умовах, визначених колективним договором, може запроваджуватися колективна матеріальна відповідальність та умови її застосування.
За пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну роботодавцеві, працівник буде нести матеріальну відповідальність у межах його середньомісячної заробітної плати.
Матеріальна відповідальність працівника в розмірі, що перевищує його середньомісячну заробітну плату, буде допускатися у випадках, передбачених законом.
Законопроект передбачає такі випадки, якщо:
1) умовами трудового договору між працівником і роботодавцем передбачено повну матеріальну відповідальність працівника;
2) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовим дорученням або за іншим разовим документом;
3) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок вчинення працівником злочину, що підтверджується вироком суду, який набрав законної сили;
4) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно працівником, який перебував у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння;
5) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно недостачею, умисним знищенням або умисним псуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), у тому числі під час виготовлення, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих роботодавцем працівникові в користування;
6) відповідно до закону на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну роботодавцеві;
7) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок дій, що не належать до трудових обов’язків працівника, якщо роботодавець не вимагав від працівника їх виконання;
8) пряму дійсну майнову шкоду заподіяно внаслідок розголошення державної таємниці, комерційної таємниці та іншої захищеної законом інформації.
Трудовим договором, укладеним з працівником, який має повну цивільну дієздатність, зможуть бути передбачені умови щодо повної матеріальної відповідальності при виконанні визначених трудовим договором робіт, які безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням, використанням або застосуванням переданих працівникові цінностей.
Умови щодо повної матеріальної відповідальності зможуть бути передбачені як при укладенні трудового договору, так і після цього шляхом оформлення додаткової угоди.
У разі відмови працівника від укладення додаткової угоди щодо повної матеріальної відповідальності трудовий договір дозволять розривати.
Розмір заподіяної роботодавцеві прямої дійсної майнової шкоди визначатимуть за фактичними втратами на підставі відомостей бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей з вирахуванням зношення, що встановлюється згідно з визначеними нормами.
За відсутності таких норм вартість цінностей визначатимуть з урахуванням зношення та відомостей про дійсний стан відповідних матеріальних цінностей.
У разі розкрадання, недостачі, умисного знищення або умисного псування матеріальних цінностей розмір прямої дійсної майнової шкоди визначать за ринковими цінами, що склалися в даній місцевості на день відшкодування шкоди.
У роботодавця буде два тижні з дня встановлення факту заподіяння працівником майнової шкоди щоб звернутися з вимогою до працівника про її покриття.
Працівник буде мати право для відшкодування прямої дійсної майнової шкоди добровільно внести грошову суму на рахунок роботодавця. За згодою сторін трудового договору відшкодування шкоди може буде здійснити із розстроченням платежу або в інший спосіб.
Якщо працівник добровільно не відшкодував пряму дійсну майнову шкоду у межах середнього місячного заробітку, роботодавець матиме право здійснити відповідні відрахування із заробітної плати працівника.
Раніше зазначалося, що законопроект «Про працю» окреслює коло питань, які будуть предметом індивідуального трудового спору.