Верховный Суд вынес решение в деле о безопасности бургеров и сендвичей

08:30, 12 апреля 2021
Верховный Суд рассмотрел дело по защите прав потребителей в сфере безопасности пищевых продуктов.
Верховный Суд вынес решение в деле о безопасности бургеров и сендвичей
Источник фото: garrys.com.ua
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Верховный Суд в составе коллегии судей Кассационного административного суда рассмотрел в кассационном порядке дело по иску общества, которое просило признать противоправным и отменить решение Главного управления Госпродпотребслужбы в городе Киеве о временной приостановке производства и оборота пищевых продуктов (Постановление КАС Верховного Суда от 17 февраля 2021 по делу № 640/19248/19). Речь шла о бургерах и сендвичах.

Суть этого дела заключается в том, что контролирующий орган по результатам проверки истца относительно безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей вынес предписание об устранении нарушений требований законодательства, а также решение о временной приостановке производства и оборота пищевых продуктов.

Предприятие обязали приостановить деятельность по производству и обороту пищевых продуктов и провести корректирующие действия, поскольку лабораторное исследование отобранных при проведении проверки образцов продукции показало их несоответствие по микробиологическим показателям, что по заключению ответчика является нарушением требований п. 1 ч . 2 ст. 20 п. 3 ч. 1 ст. 49 Закона Украины «Об основных принципах и требования к безопасности и качеству пищевых продуктов», гигиенических требований к производству и обращению пищевых продуктов, создающих угрозу жизни и здоровью человека.

Удовлетворяя исковые требования, суд первой инстанции, с выводом которого согласился суд апелляционной инстанции, пришел к выводу о несоблюдении ГУ Госпродпотребслужбы порядка отбора образцов, учитывая, что должностными лицами ответчика не был отобран арбитражный образец. Также суды отметили, что согласно протоколам испытаний, проведенных по заказу истца, продукция из той же партии, которая проверялась ответчиком, соответствует требованиям законодательства и не содержит никаких нарушений.

Не соглашаясь с такими выводами судов предыдущих инстанций, Госпродпотребслужба обжаловала их в Верховный Суд.

Верховный Суд кассационную жалобу удовлетворил частично, отменил решение судов предыдущих инстанций и направил дело на новое рассмотрение в суд первой инстанции.

Суд отметил, что законодательством установлен соответствующий порядок отобрания образцов пищевой продукции, включая образцы, по которым может быть по требованию субъекта хозяйствования проведено арбитражное исследование (исследование арбитражных образцов). В частности, такой порядок определен Законом Украины «О государственном контроле за соблюдением законодательства о пищевых продуктах, кормах, побочных продуктах животного происхождения, здоровья и благополучия животных» и Порядком отбора образцов и их перевозки (пересылки) в уполномоченные лаборатории для целей государственного контроля, утвержденным приказом Министерства социальной политики и продовольствия Украины от 11 октября 2018 № 490.

На основании анализа этих нормативно-правовых актов Верховный Суд пришел к выводу, что арбитражное лабораторное исследование проводится с соблюдением установленной законодательством процедуры. В частности, в случае несогласия оператора рынка с результатами основного лабораторного исследования, последний вправе провести арбитражное лабораторное исследование.

Для этого оператор рынка подает в компетентный орган заявление о проведении арбитражного лабораторного исследования (испытания) с указанием уполномоченной референс-лаборатории. В случае согласования выбранной оператором рынка аккредитованной лаборатории проводится соответствующее исследование. Если компетентный орган не согласовывает выбранную оператором рынка лабораторию, то арбитражное исследование может быть проведено в другой аккредитованной лаборатории, что определяется компетентным органом. Для проведения арбитражного лабораторного исследования подается образец продукции, отобранный компетентным органом и переданный оператору рынка на хранение.

Рассматривая дело, Верховный Суд выяснил, что суды предыдущих инстанций не проверили и не установили соблюдения истцом процедуры проведения арбитражного исследования, в частности: сообщал ли оператор рынка ГУ Госпродпотребслужбы о намерении провести арбитражное исследования; согласовывал ли аккредитованную лабораторию, в которой намерен провести такое исследование; передавался ли на исследование образец продукции, который юридически и аналитически идентичен тому, который подлежал основному лабораторному исследованию. В связи с этим коллегия судей указала на ошибочность выводов судов предыдущих инстанций, что стало основанием для отмены судебных решений с направлением дела на новое рассмотрение в суд первой инстанции.

Ниже приводим полный текст постановления ВС.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 640/19248/19

адміністративне провадження № К/9901/20960/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ОФ КУКІНГ» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Патратій О.В. від 17 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Шурка О.І., Василенко Я.М., Ганечко О.М. від 8 липня 2020 року,

В С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ ОФ КУКІНГ» (далі - ТОВ «АРТ ОФ КУКІНГ», позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві (далі - ГУ Держпродспоживслужба, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення ГУ Держпродспоживслужби про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів від 3 жовтня 2019 року № 56 та № 93.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначив, що обидва рішення ґрунтуються на висновку від 30 вересня 2019 року № 013627 д.к./19 про невиконання попередніх вимог. Проте позивачем 28 серпня 2019 року було надано відповідачеві лист про виконання, усунення та спосіб усунень порушень, що були виявлені раніше, виконання припису відповідача, а також додатки на підтвердження вчинених дій.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, адміністративний позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що відповідачем не було враховано всіх обставин під час прийняття оскаржуваних рішень від 3 жовтня 2019 року № 56 та № 93 про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів. Отже, не можна вважати, що винесені відповідачем за результатами планового заходу позивача оскаржувані рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року, ГУ Держпродспоживслужби звернулося з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційну скаргу подано до суду 19 серпня 2020 року.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 640/19248/19, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві.

Представником ГУ Держпродспоживслужби подано клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю представника відповідача, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2021 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 27 листопада 2018 року Держпродспоживслужбою наказом № 965 затверджено Щорічний план державного контролю Держпродспоживслужби у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини на 2019 рік. У Щорічному плані державного контролю на 2019 рік за номером 22388 зазначено суб`єкт господарювання, який підлягає плановій перевірці - ТОВ «APT ОФ КУКІНГ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сирецька, 28/2 (код ЄДРПОУ: 39692325), ступінь ризику - середній.

9 вересня 2019 року відповідачем видано наказ № 4170 про проведення планового заходу (інспектування) ТОВ «APT ОФ КУКІНГ» у термін з 5 по 25 вересня 2019 року на підставі Щорічного плану державного контролю Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини).

За результатами проведення планового заходу державного контролю складений акт № 4170-2 від 25 вересня 2019 року, в якому зафіксовано порушення вимог пункту другого частини 1 статті 16, частин першої та другої статті 37, пункту першого частини першої статті 41, пункту другого частини першої статті 41, пункту третього частини першої статті 49, пункту першої частини першої та частини другої статті  42, пункту четвертого частини першої статті  42, пункту першого, другого частини першої статті  45 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», копію якого отримала уповноважена особа оператора ринку - інженер з якості ОСОБА_1 25 вересня 2019 року, про що свідчить відповідний підпис.

25 вересня 2019 року відповідачем винесено рішення про відбір зразків продукції № 3352-431 для визначення якісних показників та відповідності вимогам нормативних документів продукції, що реалізується ТОВ «APT ОФ КУКІНГ». З порядком відбору зразків та рішенням про відбір зразків продукції від 25 вересня 2019 року № 3352-431 була ознайомлена ОСОБА_1, про що свідчить відповідний підпис.

На підставі відбору зразків продукції було складено два примірники актів відбору зразків продукції від 25 вересня 2019 року № 3352-431, які також підписано ОСОБА_1.

За результатами дослідження відібраних зразків продукції Випробувальний центр державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи надав Експертний висновок від 30 вересня 2019 року № 013627 д.к./19, в якому зазначено, що у зразках:

- 013627д.к./1/19-Бідо-бургер ТМ Meal Time - виявлено невідповідність за мікробіологічними показниками: (БГКП (коліформи) в 1.0 г) не відповідає Постанові № 139 від 7 листопада 2001 року «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Мікробіологічні нормативи та методи контролю продукції громадського харчування»;

- 03627д.к./2/19 Сендвіч з беконом та ошийком - виявлено невідповідність за мікробіологічними показниками: (КМАФАнМ, КУО в 1.0г; БГКП (коліформи) в 1.0 г) не відповідає Постанові № 139 від 7 листопада 2001 року «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Мікробіологічні нормативи та методи контролю продукції громадського харчування»;

- 013627д.к./3/19 Сендвіч з беконом та соусом - виявлено невідповідність за мікробіологічними показниками: (КМАФАнМ, КУО в 1.0г; БГКП (коліформи) в 0.1 г) не відповідає Постанові № 139 від 7 листопада 2001 року «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Мікробіологічні нормативи та методи контролю продукції громадського харчування»;

- 013627д.к./1/19 Бідо-бургер ТМ Meal Time - за мікробіологічними показниками: (КМАФАнМ, КУО в 1.0 г; Патогенні мікроорганізми в т.ч. сальмонели в 25 г; Staph. Aureus в 1.0 г) відповідає Постанові № 139 від 7 листопада 2001 року «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Мікробіологічні нормативи та методи контролю продукції громадського харчування»;

- 013627.K./2/19 Сендвіч з беконом та ошийком - за мікробіологічними показниками: (Патогенні мікроорганізми, в т.ч сальмонели в 25 г; Staph. Aureus в 1.0 г) відповідає Постанові № 139 від 7 листопада 2001 року «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Мікробіологічні нормативи та методи контролю продукції громадського харчування»;

- 013627л.к./3/19 Сендвіч з беконом та соусом - за мікробіологічними показниками: (Патогенні мікроорганізми, в т.ч. сальмонели в 25 г; Staph. Aureus в 1.0 г) відповідає Постанові №139 від 7 листопада 2001 року «Про затвердження Державних санітарних правил і норм «Мікробіологічні нормативи та методи контролю продукції громадського харчування».

2 жовтня 2019 року відповідачем винесено припис № 935 про усунення порушень вимог законодавства, який також отримано ОСОБА_1.

3 жовтня 2019 року відповідачем прийнято рішення про знищення, відкликання та/або вилучення з обігу харчових продуктів № 56, яким було встановлено: при лабораторному випробуванні зразків харчових продуктів, відібраних 25 вересня 2019 року на потужності ТОВ «APT ОФ КУКІНГ» за адресою: 045073 м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, виявлено порушення вимог пункту першого частини другої статті 20, пункту третього частини  першої статті 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»  гігієнічних вимог до виробництва та/або обігу харчових продуктів, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людини.

3 жовтня 2019 року відповідачем прийнято рішення про тимчасове припинення виробництва та/або обіг харчових продуктів № 93, яким позивача було зобов`язано: 1) тимчасово припинити діяльність з виробництва та обігу харчових продуктів на потужності ТОВ «APT ОФ КУКІНГ» за адресою: 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 28/2 в термін 10 робочих днів з дня вручення даного рішення, для усунення загрози для життя та/або здоров`я людей; 2) провести коригувальні дії.

Вказані рішення № 56 та № 93 отримані позивачем та підписані ОСОБА_1, якою також зроблено відмітку «з рішенням не згодна буду оскаржувати».

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що рішення судами першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням судами норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та, як наслідок, протиправного відновлення виробництва та/або обігу харчових продуктів, які не відповідають гігієнічним вимогам, що встановлені законодавством.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, зокрема положення частин першої-третьої статті 13 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), частину шосту статті 21 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин» від 18 травня 2017 року № 2042-VIII (далі - Закон № 2042-VIII), оскільки врахували, що у разі втрати (знищення) зразка або відмови оператора ринку від направлення його в установленому цим Законом порядку до визначеної акредитованої лабораторії для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) результати основного лабораторного дослідження (випробування) вважаються остаточними.

Скаржник наголошує, що судам для вирішення спірних правовідносин необхідно було застосувати Порядок відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затверджений наказом Міністерства соціальної політики та продовольства України від 11 жовтня 2018 року № 490 (далі - Порядок № 490), який визначає механізм та процедуру здійснення відбору зразків харчових продуктів, які пов`язані з виробництвом та/або обігом харчових продуктів.

У зв`язку з чим скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що акт відбору зразків продукції від 25 вересня 2019 року № 3352-431 не містить посилання на відбір другого зразку для оператора ринку на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), оскільки відповідний запис зроблено в акті відбору зразків від 25 вересня 2019 року № 3352-431 у розділі V.

Крім того, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що в протоколах випробувань від 2 жовтня 2019 року № 3208 та № 3207, на які посилається позивач на спростування висновків експертизи від 30 вересня 2019 року № 013627 д.к./19, міститься інформація про зразки продукції, відібрані 26 вересня 2019 року, що, на думку скаржника, свідчить про те, що арбітражне лабораторне дослідження проводилось щодо інших зразків, ніж ті, що були відібрані під час перевірки 25 вересня 2019 року.

Від інших учасників справи відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2020 року відповідають не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Повноваження ГУ Держпродспоживслужби у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом № 2042-VIII.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону № 2042-VIII державний контроль - діяльність компетентного органу, його територіальних органів, державних інспекторів, державних ветеринарних інспекторів, помічників державного ветеринарного інспектора та уповноважених осіб, що здійснюється з метою перевірки відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства про харчові продукти, корми, здоров`я та благополуччя тварин, а також усунення наслідків невідповідності та притягнення до відповідальності за порушення відповідних вимог. Державний контроль включає також діяльність з перевірки відповідності законодавству про побічні продукти тваринного походження під час ввезення (пересилання) таких продуктів на митну територію України.

Згідно з положеннями частин першої та четвертої статті 19 Закону № 2042-VIII заходи державного контролю здійснюються у формі аудиту, інспектування, передзабійного та післязабійного огляду, відбору зразків, лабораторного дослідження (випробування), документальної перевірки, перевірки відповідності, фізичної перевірки. У межах заходів державного контролю здійснюється державний моніторинг.

Інспектування передбачає перевірку дотримання операторами ринку законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин та відповідності їх діяльності вимогам щодо:

1) гігієни;

2) плану коригувальних дій, розробленого та впровадженого оператором ринку за результатами попередніх перевірок;

3) інцидентів, пов`язаних з безпечністю харчових продуктів та/або кормів.

Інспектування може включати в себе перевірку потужностей, прилеглої території, приміщень, обладнання та інвентарю, транспортних засобів, а також харчових продуктів та кормів; сировини, інгредієнтів, допоміжних матеріалів для переробки, які використовуються для приготування та виробництва харчових продуктів та кормів, напівфабрикатів; предметів та матеріалів, що контактують з харчовими продуктами; засобів та процесів прибирання і догляду, а також пестицидів; маркування, зовнішнього вигляду та реклами.

Порядок відбору зразків визначено статтею 21 Закону № 2042-VIII. Зокрема, відповідно до частини п`ятої цієї статті відбір зразків здійснюється у порядку:

1) планового відбору - для виконання щорічного плану державного контролю та/або щорічного плану державного моніторингу;

2) позапланового відбору - якщо під час здійснення державного контролю виникла обґрунтована підозра щодо невідповідності або існують інші підстави для відбору зразків, встановлені цим Законом.

Частиною шостою статті 21 Закону № 2042-VIII відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється компетентним органом до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). На вимогу та за рахунок оператора ринку здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань).

На виконання пунктів 1 та 7 частини першої статті 6 Закону № 2042-VIII наказом Міністерства соціальної політики та продовольства України від 11 жовтня 2018 року затверджено Порядок № 490.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 490 оператор ринку або уповноважена ним особа мають забезпечити посадовим особам Держпродспоживслужби умови для відбору зразків, у тому числі безперешкодний доступ до місця відбору, а також виконання розвантажувальних робіт у випадках, визначених законодавством.

Пунктами 9-12 цього Порядку визначено, що відбір зразків полягає у відборі двох юридично та аналітично ідентичних зразків (крім випадків, коли це неможливо здійснити через недостатню кількість відповідного матеріалу або внаслідок того, що харчові продукти є швидкопсувними), один з яких направляється до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

На вимогу та за рахунок оператора ринку або уповноваженої ним особи здійснюється відбір додаткових юридично та аналітично ідентичних зразків, які передаються оператору ринку або уповноваженій ним особі та можуть бути використані ним для проведення альтернативних лабораторних досліджень (випробувань).

Упаковка (тара), з якої відбираються зразки, розкривається в обсязі, необхідному для відбору, після чого закривається (у разі проколювання упаковки - відповідне місце заклеюється та опечатується) з нанесенням маркування, що містить номер і дату акта відбору зразків, а також загальну вагу (масу) відібраних зразків.

Після розкриття упаковки (тари) та відбору зразків у разі наявності органолептичних змін (нехарактерний запах, колір, консистенція, смак), наявності сторонніх домішок може здійснюватися їх фіксація. Отримані результати відмічаються в акті відбору.

Відбір зразків засвідчується актом відбору зразків, що складається за формою, встановленою законодавством.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 490 акт відбору зразків складається у двох примірниках. Усі примірники підписуються посадовою особою Держпродспоживслужби, яка відібрала зразки, та присутніми при відборі оператором ринку або уповноваженою ним особою та представниками відповідних державних органів у разі їхньої участі у відборі зразків. Один примірник акта залишається у посадової особи, яка здійснила відбір зразків та склала акт, другий - вручається оператору ринку або уповноваженій ним особі.

Відібрані зразки і копія акта відбору зразків передаються до уповноваженої лабораторії, визначеної посадовою особою Держпродспоживслужби. Копія акта відбору зразків може направлятися електронною поштою, факсом, через інформаційно-телекомунікаційну систему Держпродспоживслужби або за допомогою інших засобів.

В акті відбору зразків також зазначається:

метод (методика) відбору зразків із зазначенням нормативно-правового акта або, у разі його відсутності,- національного стандарту України, а у разі відсутності цих документів - документа відповідної міжнародної організації, членом якої є Україна, або законодавчого акта Європейського Союзу. Якщо всі зазначені вище методи (методики) відсутні, допускається використання альтернативного методу відбору зразків за умови, що він забезпечує репрезентативність об`єднаного зразка та буде детально описаним в акті відбору зразків;

перелік показників, за якими має бути проведено відповідне лабораторне дослідження (випробування).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 490 посадова особа зобов`язана забезпечити відбір зразків, їх маркування, опломбування та поводження з ними у спосіб, що гарантує їх юридичну та аналітичну ідентичність, а також можливість проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

Зразки пакуються і опломбовуються (опечатуються) у місці відбору, про що зазначається в акті відбору. Маркування відібраних зразків здійснюється посадовою особою, що склала акт відбору зразків, та повинно містити повну інформацію для ідентифікації кожного зразка, у тому числі відомості щодо дати і часу відбору та посадової особи, яка провела відбір зразків.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що відбір харчової продукції для лабораторних досліджень здійснюється шляхом відібрання двох юридично та аналітично ідентичних зразків, один з яких направляється до уповноваженої лабораторії для проведення основного лабораторного дослідження (випробування), а другий вручається оператору ринку і зберігається ним на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). Зразки пакуються і опломбовуються (опечатуються) у місці відбору, про що зазначається в акті відбору. Про відбір зразків складається акт у двох примірниках, який підписується представником оператора ринку та контролюючим органом; один примірник передається оператору ринку, а інший залишається у Держпродспоживслужби. Для проведення арбітражного лабораторного дослідження оператор ринку передає до уповноваженої лабораторії зразок продукції, який залишився у нього на зберіганні.

Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позову, дійшли висновку про недотримання ГУ Держпродспоживслужбою порядку відбору зразків з огляду на те, що посадовими особами відповідача не було відібрано арбітражного зразка. Також суди дійшли висновку про те, що відповідно до протоколів випробувань № 3207, № 3208 та № 3209 від 2 жовтня 2019 року продукція із тієї ж партії, що перевірялася відповідачем, відповідає вимогам законодавства та не містить жодних порушень.

Колегія суддів вважає такі висновки передчасними з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, на підставі відбору зразків продукції посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби було складено два примірника актів відбору зразків продукції від 25 вересня 2019 року № 3352-431, кожен з яких підписано посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби та представником позивача - ОСОБА_1 без зауважень.

Одним із доводів касаційної скарги є те, що у розділі V акта відбору зразків від 25 вересня 2019 року № 3352-431 зазначено про відбір другого зразку для оператора ринку на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування).

Аналогічні доводи були заявлені у відзиві на позов та апеляційній скарзі.

Водночас, суди попередніх інстанцій не перевірили зазначення в акті відбору зразків від 25 вересня 2019 року № 3352-431 про відбір другого зразку для оператора ринку на випадок проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). При цьому висновки про відсутність такого відбору судами попередніх інстанцій не мотивовані з посиланням на конкретні факти або докази.

Відповідно до частини одинадцятої статті 21 Закону № 2042-VIII оператор ринку повідомляється про результати основного лабораторного дослідження (випробування) не пізніше двох робочих днів з дня їх отримання компетентним органом.

Частинами дванадцятою-чотирнадцятою цієї ж статті встановлено, що оператор ринку, який не погоджується з результатами основного лабораторного дослідження (випробування), має право подати до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування), в якій зазначає уповноважену референс-лабораторію, що використовує підтверджувальні (референс) методи (методики) та розташована в Україні, або референс-лабораторію, розташовану у державі Європейського Союзу, в якій просить провести арбітражне лабораторне дослідження (випробування) із зазначенням відповідних підтверджувальних (референс) методів (методик). Арбітражне лабораторне дослідження (випробування) не може проводитися в уповноваженій лабораторії, яка проводила основне лабораторне дослідження (випробування). У разі якщо протягом п`яти робочих днів з дня отримання оператором ринку повідомлення про результати основного лабораторного дослідження (випробування) така заява не подана оператором ринку, результати основного лабораторного дослідження (випробування), що свідчать про невідповідність, вважаються остаточними.

Протягом двох робочих днів після отримання заяви про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) компетентний орган приймає одне з таких рішень:

про погодження обраної оператором ринку акредитованої лабораторії;

про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) в акредитованій лабораторії, яка розташована в іншій країні та має статус референс-лабораторії згідно із законодавством такої країни.

Компетентний орган повідомляє оператора ринку про прийняте ним рішення та про акредитовану лабораторію, яка буде проводити арбітражне лабораторне дослідження (випробування), не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Оператор ринку зобов`язаний направити відповідний зразок для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) до зазначеної в повідомленні компетентного органу акредитованої лабораторії протягом двох робочих днів з дня отримання такого повідомлення.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що арбітражне лабораторне дослідження проводиться з дотриманням встановленої Законом процедури. Зокрема, у разі незгоди оператора ринку з результатами основного лабораторного дослідження, останній має право провести арбітражне лабораторне дослідження. Для цього оператор ринку подає до компетентного органу заяву про проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування) із зазначенням уповноваженої референс-лабораторії. У разі погодження обраної оператором ринку акредитованої лабораторії проводиться відповідне дослідження. Якщо компетентний орган не погоджує обрану оператором ринку лабораторію, то арбітражне дослідження може бути проведене в іншій акредитованій лабораторії, що визначається компетентним органом. Для проведення арбітражного лабораторного дослідження подається зразок продукції, відібраний компетентним органом та переданий оператору ринку на зберігання.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ТОВ «АРТ ОФ КУКІНГ» звернулось до Голосіївського міжрайонного відділу лабораторних досліджень ДУ «Київський міський лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» для проведення арбітражного лабораторного дослідження (випробування). Протоколами випробувань № 3207, № 3208 та № 3209 від 2 жовтня 2019 року встановлена, що зразки продукція відповідають вимогам законодавства та не містить жодних порушень.

Водночас суди попередніх інстанцій не перевірили та не встановили дотримання позивачем процедури проведення арбітражного дослідження, зокрема: чи повідомляв оператор ринку ГУ Держпродспоживслужбу про намір провести арбітражне дослідження; чи погоджував акредитовану лабораторію, в якій має намір провести таке дослідження; чи передавався на дослідження зразок продукції юридично та аналітично ідентичний тому, який підлягав основному лабораторному дослідженню.

Колегія суддів також враховує, що при лабораторному випробуванні зразків харчових продуктів, відібраних 25 вересня 2019 року на потужності ТОВ «APT ОФ КУКІНГ» за адресою: 045073 м. Київ, вул. Сирецька, 28/2, виявлено порушення вимог пункту першого частини другої статті 20 (щодо обов`язку операторів ринку забезпечувати дотримання вимог цього Закону щодо гігієнічних вимог до харчових продуктів на всіх стадіях їх виробництва та обігу), пункту третього частини  першої статті 49 (щодо обов`язку операторів ринку забезпечувати захист харчових продуктів від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу) Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», що потенційно створюють загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частина третя статті 42 Конституції України передбачає, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно зі статтями 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року, Україна взяла зобов`язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» безпека продукції - відсутність будь-якого ризику для життя, здоров`я, майна споживача і навколишнього природного середовища при звичайних умовах використання, зберігання, транспортування, виготовлення і утилізації продукції.

У силу вимог статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» держава зобов`язана забезпечувати, зокрема, дотримання прав споживачів на належну якість продукції та безпеку продукції.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 2042-VIII державне регулювання у сфері безпечності харчових продуктів здійснюється з метою захисту життя, здоров`я та інтересів споживачів.

Отже, ГУ Держпродспоживслужби як компетентний державний орган у сфері забезпечення безпечності та якості харчових продуктів зобов`язане вживати всіх заходів для недопущення потрапляння на ринок небезпечної для життя та здоров`я людини продукції.

З огляду на вищезазначене колегія суддів доходить висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неповно з`ясовані обставини у справі, які мають значення для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення. Зокрема, судами: не перевірено факту відбору арбітражного зразку продукції під час проведення 25 вересня 2019 року відбору зразків; не встановлено та не надано оцінку дотриманню позивачем порядку проведення арбітражного лабораторного дослідження; не встановлено, чи є юридично та аналітично ідентичний зразок продукції, переданий позивачем для проведення арбітражного дослідження, тому, який підлягав основному лабораторному дослідженню.

Разом з тим, тільки встановивши зазначені обставини, можна надати належну правову оцінку правомірності рішень ГУ Держпродспоживслужби про тимчасове припинення виробництва та/або обігу харчових продуктів від 3 жовтня 2019 року № 56 та № 93, які прийняті з метою усунення загрози для життя та/або здоров`я людей та якими позивача зобов`язано провести коригувальні дії.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Водночас без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати законними та обґрунтованими, що відповідно до частини другої статті 353 КАС України є достатньою підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).

Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби слід задовольнити частково, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляд суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити, відповідно, всі обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування. Суд повинен дати відповідь на кожний аргумент позивача та відповідача. У разі необхідності суд може зобов`язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з`ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази в інших осіб, у яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242  КАС України.

Оскільки колегія суддів направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду увід 8 липня 2020 року скасувати.

Справу за товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ ОФ КУКІНГ» до Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач:                                                                      

Я.О. Берназюк

Судді:                                                                                              

І.В. Желєзний                                                                                                                      

Н.В. Коваленко

Подписывайтесь на наш Telegram-канал и на Twitter, чтобы быть в курсе самых важных событий.

XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Telegram канал Sud.ua
XX съезд судей Украины – онлайн-трансляция – день первый
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду