Рада приняла изменения в Уголовный процессуальный кодекс за основу

Верховная Рада 1 июля приняла в первом чтении законопроект 7370 главы Комитета по вопросам правоохранительной деятельности Сергея Ионушаса о внесении изменений в Уголовный процессуальный кодекс Украины по усовершенствованию отдельных положений досудебного расследования в условиях военного положения. Об этом сообщил нардеп Ярослав Железняк.

Как ранее писала «Судебно-юридическая газета», этим законопроектом предлагалось увеличить максимальный срок применения меры пресечения в виде содержания под стражей на время военного положения. Так, законопроектом предлагалось внести изменения в статью 615 УПК и установить, что в случае невозможности проведения подготовительного судебного заседания избранная следственным судьей во время досудебного расследования мера пресечения в виде содержания под стражей считается продолженной до решения соответствующего вопроса в подготовительном судебном заседании, но не больше чем на 120 дней.

Однако 30 июня, накануне заседания парламента, состоялось еще одно заседание правоохранительного Комитета ВР, где было решено пересмотреть предыдущее решение, исключив некоторые спорные нормы из законопроекта (где в статье 615 УПК срок в два месяца меняли на 120 дней).

Также Комитет решил, что при подготовке законопроекта ко второму чтению потребуется решение вопроса о закрытии уголовного производства на стадии досудебного расследования по такому правовому основанию как смерть лица, в отношении которого собрано достаточно доказательств для уведомления о подозрении в совершении уголовного правонарушения, однако не было сообщено о подозрении в связи с его смертью, «а также ряд других предложений по усовершенствованию порядка осуществления уголовного производства в условиях военного положения».

«Комитет поддержал необходимость усовершенствования механизмов расследования преступлений в условиях военного положения, и особенно в тех регионах, где проводятся активные боевые действия , или максимально приближенных к ним территориях, в частности упрощение порядка выдачи трупа, освидетельствование личности, задержание лиц и т. п.», - сказано в заключении Комитета.

Таким образом, на данный момент неясно, в каком виде законопроект предстанет ко второму чтению. Очевидно, его текст будет подлежать различным правкам.

С учетом исключения спорных норм по состоянию на момент принятия за основу документ выглядит так:

«I.Внести до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013р., NoNo 9-13, ст.88) такі зміни:

1.Частину четверту статті 238 доповнити абзацом другим такого змісту:

«Якщо під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому статтею 615 цього Кодексу, наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють виконання прокурором покладених на нього обов’язків, письмовий дозвіл на видачу трупа видається слідчим після проведення судово- медичної експертизи та встановлення причини смерті».

2.Статтю 241 викласти в такій редакції:

«Стаття 241. Освідування особи

1.Дізнавач, слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі, одязі, в якому вони перебувають, слідів кримінального правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово- медичну експертизу.

2.Освідування здійснюється на підставі постанови дізнавача, слідчого, крім випадків передбачених частиною третьої цієї статті та, у разі необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря, спеціаліста.

3.Перед початком освідування особі пропонується добровільно пройти освідування на підставі постанови дізнавача, слідчого, а в разі її відмови освідування проводитися примусово на підставі постанови прокурора. Застосування примусу допускається лише у межах, необхідних для досягнення мети освідування.

4.Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Дізнавач, слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов’язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.

При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров’я. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, одязі, в якому вона перебуває, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду. Застосування звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час освідування допускається лише за письмової згоди особи.

5.Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу, копія якого надається особі, освідування якої проводилося».

3.Статтю 331 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

«4.У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану, продовження строку тримання під вартою, здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу».

У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою.

4.У частині дев’ятій статті 336 після слів «згідно з правилами цієї статті» доповнити словами та цифрами «та випадків встановлених статтею 615 цього Кодексу».

5.У статті 615:

пункту 2 частини першої викласти в такій редакції:

«2)відсутня можливість здійснення правосуддя судом або інша об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 цього Кодексу – такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором»;

пункту 6 частини першої викласти в такій редакції:

«6)наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 цього Кодексу, або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, – уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу.

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строку, визначеного статтею 211 цього Кодексу.

Якщо в умовах воєнного стану наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють доставити затриману особу до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури у строк, передбачений статтею 211 цього Кодексу, розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням технічних засобів (відео-, аудіозв’язку) для забезпечення дистанційної участі затриманої особи.

Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури у строк, передбачений статтею 211 цього Кодексу, для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється».

Главное научно-экспертное управление Верховной Рады высказало к законопроекту ряд замечаний.

«У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), відповідно до яких:

якщо під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 615 КПК, наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють виконання прокурором покладених на нього обов’язків, письмовий дозвіл на видачу трупа видається слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті (доповнення до ч. 4 ст. 238 КПК);

викладається у новій редакції ст. 241 КПК «Освідування особи»;

у разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах  воєнного стану, продовження строку тримання під вартою, здійснюється у порядку, встановленому ст. 615 КПК (нова ч. 4 ст. 331 КПК) тощо.

Головне управління, розглянувши поданий проект у вкрай стислий термін, вважає за доцільне висловити щодо його змісту наступні зауваження та пропозиції

У новому абз. 2 ч. 4 ст. 238 КПК встановлено, що якщо під час здійснення кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 615 КПК, наявні об’єктивні обставини, що унеможливлюють виконання прокурором покладених на нього обов’язків, письмовий дозвіл на видачу трупа видається слідчим після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.

На нашу думку, існує потреба в деталізації поняття «об’єктивні обставини, що унеможливлюють виконання прокурором покладених на нього обов’язків» задля забезпечення більшої визначеності щодо суб’єкта, уповноваженого на видачу письмового дозволу на видачу трупа.

Згідно з новою ч. 4 ст. 331 КПК «у разі закінчення строку дії ухвали суду  про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану, продовження строку тримання під вартою, здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу».

У п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК (у редакції проекту) передбачено, зокрема, що у разі  введення воєнного стану та якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених ст. 186 КПК, в якій визначені строки розгляду клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу, такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог ст. 37 КПК за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених ст. 615 КПК, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.

Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування. У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважаться продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на 120 днів. Продовжений строк тримання під вартою не може перевищувати строків давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинене нею кримінальне правопорушення (чинна ч. 2, оновлена ч. 6 ст. 615 КПК).

Наведене вище дозволяє дійти висновку про урегульованість питання продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану в ст. 615 КПК. Необхідність у додатковому посиланні на ст. 615 КПК в ст. 331 КПК відсутня.

Аналогічне зауваження щодо недоцільності додаткового посилання на ст. 615 КПК стосується також ч. 9 ст. 336 КПК (у редакції проекту), в якій врегульовано, що дистанційне судове провадження згідно з правилами цієї статті, та випадків встановлених ст. 615 КПК, може здійснюватися в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій під час здійснення судового провадження з будь-яких питань, розгляд яких віднесено до компетенції суду.

Крім того, посилання в ч. 9 ст. 336 КПК (у редакції проекту) на ст. 615 КПК є некоректним, оскільки в ст. 336 КПК йдеться про проведення процесуальних дій у режимі відеоконференції під час судового провадження. При цьому, судове провадження – це кримінальне провадження у суді першої інстанції, яке включає підготовче судове провадження, судовий розгляд і ухвалення та проголошення судового рішення, провадження з перегляду судових рішень в апеляційному, касаційному порядку, а також за нововиявленими або виключними обставинами (п. 24 ч. 1 ст. 3 КПК). В той же час приписами ст. 615 КПК визначається порядок обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у разі введення воєнного стану як під час судового провадження, так і на стадії досудового розслідування.

Проектом пропонується низка змін до ст. 615 КПК. Слід зауважити, що з часу введення в Україні воєнного стану (24.02.2022) до зазначеної ст. 615 КПК вже вносилися зміни Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального   провадження   в   умовах   воєнного   стану»   від   14.04.2022 № 2201-ІХ, який набрав чинності 01.05.2022. Станом на 10.05.2022 навряд чи можна говорити про сформованість практики застосування приписів ст. 615 КПК, як б дозволила зробити висновок про необхідність внесення чергових нових змін.

У змінах до ч. 5 ст. 615 КПК передбачено, що у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на 120 днів.

Слід зауважити, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК (у редакції проекту) у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених ст. 186 КПК (йдеться про визначення строків розгляду клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу), такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог ст. 37 КПК за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. У змінах до ч. 5 ст. 615 КПК це не враховано, а відтак неврегульованим залишається питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК в редакції проекту.

У ч. ч. 5, 6 ст. 615 КПК (з урахуванням змін, пропонованих у проекті) визначено, що обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути продовжений більше ніж на 120 днів. При цьому відповідно до чинної редакції ч. ч. 5, 6 ст. 615 КПК такий строк не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, пропонується передбачити можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш тривалий строк. При цьому зі змісту запропонованих змін не вбачається доцільності такого обмеження прав осіб у кримінальному провадженні», - указало ГНЭУ в своих замечаниях.

Подписывайтесь на наш telegram-канал t.me/sudua и на Youtube Право ТВ, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.