?Бесплатная? медицина перестанет быть такой уже в следующем году

18:48, 20 июля 2009
Газета: 8
В Верховной Раде зарегистрирован новый законопроект об обязательном медицинском страховании. Планы у...
?Бесплатная? медицина перестанет быть такой   уже в следующем году

В Верховной Раде зарегистрирован новый законопроект об обязательном медицинском страховании. Планы у народных депутатов большие — до 2015 года застраховать всех граждан Украины и вдвое увеличить финансирование медицины. Разговоры о том, что Украине нужна страховая медицина, ведутся уже полтора десятилетия. Но еще никогда эта идея не была так близка к воплощению. Законопроект ? 4744 «О финансировании здравоохранения и обязательном социальном медицинском страховании» внесен на рассмотрение ВР 30 июня, и его авторы уверены, что уже в сентябре его одобрит парламент.

Приобщиться к страховой медицине смогут не все и не сразу. Внедрение проекта рассчитано на пять лет и разбито на четыре этапа. На первом предполагается застраховать 16 млн человек — 2 млн пенсионеров и 14 млн работающих граждан. Платить будет работодатель из ежемесячного фонда заработной платы. «С учетом той финансовой ситуации, которая есть в стране и в мире, эти начисления будут составлять всего полтора процента», — рассказала глава парламентского Комитета по вопросам здравоохранения Татьяна Бахтеева, один из авторов законопроекта. Для средней украинской зарплаты в 1650 грн. это составит примерно 30–35 грн. в месяц. Постепенно платежи будут увеличиваться — до 3,5%. На последнем этапе работники и работодатели будут платить в фонд поровну — по 3,5%, а дети, пенсионеры, солдаты-срочники и безработные будут страховаться за счет государства.

Что касается частных предпринимателей, то они заплатят сами за себя. Таким образом, единый налог вырастет с 200 до 235 грн. А уже на втором этапе внедрения страховой медицины частники заплатят в два раза больше, чем наемные работники, — 60–70 грн. в месяц. При этом предлагается снизить налог на доходы с 15% до 13%. Это неравенство прав между наемными работниками и предпринимателями вызвало недоумение у правозащитников. «Мне эта логика не совсем понятна. Если исходить из равенства прав пациентов, норму нужно пересмотреть. Всем страхователям должны предложить равные условия», — заявила руководитель юридического департамента Всеукраинской благотворительной организации «Совет защиты прав и безопасности пациентов» Ольга Скорина.

Представители страхового бизнеса восприняли законопроект без восторга. И это понятно — частные страховщики лишатся части своего дохода. Медицинское страхование в Украине только начинает набирать обороты и не очень популярно у населения. По словам экспертов, в прошлом году убыточность страховщиков составила 93%. И в таких условиях конкуренция с государством не очень желательна. Кроме того, представители страховых организаций опасаются, что государственный фонд медицинского страхования создаст на рынке монополию.

Еще до того, как законопроект был внесен в Раду на рассмотрение, Украинская федерация страхования распространила заявление о недопустимости монополизации. Если будет принят закон Украины о финансировании системы охраны здоровья и обязательном медицинском страховании, то парламент, правительство и органы местного самоуправления будут фактически отстранены от финансирования медицинских учреждений. Вместо них финансировать поликлиники и больницы будет узкий круг лиц — руководство новообразованного фонда. Страховщики опасаются, что это будет монопольное образование, в зависимость от которого будет поставлена не только система здравоохранения, но и все граждане Украины.

Однако создатели законопроекта утверждают, что монополизация, а тем более коррупция, совершенно исключены. «Государственный страховой фонд будет контролироваться Кабинетом Министров и Верховной Радой. Парламент ежегодно будет принимать бюджет страхового фонда, принимать его отчеты», — говорит Бахтеева. И уточняет: фонд обойдется гражданам страны намного дешевле, чем деятельность страховых компаний.

Но существенный недостаток у единого государственного фонда страхования все-таки есть. Это медлительность. Возмещения расходов застрахованным пациентам придется ждать от фонда довольно долго.

В случае принятия этого закона каждому гражданину будет гарантирован определенный набор медицинских услуг. Их список сейчас разрабатывают в Министерстве здравоохранения. То, что в него не войдет, будут страховать частные компании. В законопроекте предусмотрен их вклад в общее дело — 10% финансирования системы здравоохранения. 35% будет обеспечивать фонд страхования, 55% — государство.

После внедрения обязательного медицинского страхования законодатели рассчитывают собирать 30 млн грн. ежегодно. Сейчас бюджет медицинской отрасли составляет 32 млн грн. в год, 90% из которых уходят на зарплату. Украина выделяет на финансирование всего 2,9% ВВП. А норма ВОЗ — 5%. При финансировании отрасли меньше этого уровня она считается несуществующей. Дополнительный источник денег позволит обеспечить государственные клиники хотя бы минимальным набором аппаратуры и медикаментов. Впрочем, все зависит от того, будет ли контроль над фондом действительно таким строгим, как обещают законодатели.

 Комментарий специалиста

Заместитель заведующего секретариатом Комитета ВР по вопросам здравоохранения Олег Виноградов:

– В Украине за последние годы заметно ухудшились показатели общего состояния здоровья нации, увеличились заболеваемость и смертность населения. За годы независимости мы потеряли более 7 млн человек, то есть численность населения целого государства – Швеции. Через 50 лет количество жителей Украины может приблизиться к количественным показателям населения Молдовы. Хотя наше государство занимает гораздо большую территорию. В связи с таким плачевным состоянием дел перед руководством страны встал вопрос о пути решения проблем, связанных с демографическим кризисом и оздоровлением нации.

Главная задача – увеличить средний уровень жизни, который в Украине на 12 – 13 лет меньше, чем в западноевропейских странах, что позволит продлить трудовой потенциал населения страны. Это как раз и входит в компетенцию системы здравоохранения, которая, к сожалению, сегодня на грани развала. В связи с этим и поднимается вопрос о ее реформировании. А, как известно, реформа любой отрасли в условиях рыночных отношений не может проходить без реформирования механизмов ее финансирования. На наш взгляд, наиболее эффективным способом финансирования системы здравоохранения, который применяется во всех высокоразвитых странах мира, может стать страховая медицина. В Украине создана система всеобщего государственного страхования, в которую входят три Фонда социального страхования и частично Пенсионный фонд, поскольку в своем большинстве он пополняется за счет налогообложения населения и только в случае нехватки финансов на выплату пенсий дополнительные средства выделяются из госбюджета. Проект Закона «О финансировании здравоохранения и обязательном медицинском страховании» предусматривает введение социального страхования под управлением государства. Существует мнение группы народных депутатов, что для проведения такой реформы нужно создать специальный, пятый по счету, Фонд с системой самоуправления. Никаких политических игр и интересов, которые бы привели к блокированию продвижения проекта ЗУ «О финансировании здравоохранения и обязательном медицинском страховании», на сегодняшний день нет. Его рассмотрение перенесено на сентябрь текущего года.

Беседовала Ирина Чальян,

«Судебно-юридическая газета»

 Комментарий специалиста

 

Народный депутат Валерий Коновалюк: «Переход к страховой медицине единственный способ улучшения ситуации в здравоохранении»

 

То, что нынешняя система здравоохранения в Украине требует незамедлительного реформирования, ни у кого не вызывает сомнения. Вопрос только в том, как эту реформу осуществить. Своими идеями по этому поводу с «Судебно-юридической газетой» решил поделиться народный депутат Украины от Партии регионов, председатель подкомитета по вопросам планирования бюджетных программ и контроля за использованием бюджетных средств в здравоохранении Комитета ВР Украины по вопросам здравоохранения Валерий Коновалюк.

 

– Каким вы видите здравоохранение сегодня?

– Ситуация, которая сложилась в здравоохранении, является самой острой в Украине. Тысячи больных граждан не имеют возможности получить бесплатную медицинскую помощь, которую им гарантирует Конституция. Они оплачивают все: лекарства, расходные материалы, диагностирование и даже госпитализацию. При этом наблюдается крайне низкая оплата труда медицинских работников. Такое положение вынудило медиков оставить профессию или требовать у больных доплату за свой труд. Кроме того, медики не имеют возможности оказывать адекватную медицинскую помощь пациентам в соответствии с требованиями современной медицинской науки и с надлежащей медицинской практикой.

– Возможно ли в отрасли что-то изменить?

– Переход к страховой медицине единственный способ улучшения ситуации в здравоохранении. Об этом свидетельствует и мировой опыт, который доказывает, что эффективность медицинской помощи при применении страховых механизмов неуклонно растет. Ведь при развитии в Украине рыночных отношений на первый план выходят правовые и экономические стимулы, которые должны играть главную роль в предоставлении медицинских услуг.

–  Как вы предлагаете решить этот вопрос на законодательном уровне?

– Законопроектом «О финансировании здравоохранения и медицинском страховании», на мой взгляд, фактически строится эффективная система, которая основана на сочетании двух глобальных стратегий — системы государственного социального солидарного медицинского обеспечения и системы государственного гражданско-правового солидарного страхования. Кроме того, создаются условия для развития добровольного медицинского страхования, которое в мировой практике может обеспечивать 5–7% общего финансирования системы здравоохранения. Для создания условий социального равенства и учитывая, что плательщиками являются органы местного самоуправления, уплата страхового взноса на обязательное медицинское страхование определена как фиксированная, которая устанавливается ежегодно в зависимости от размера прожиточного минимума. Такое положение сделает возможным получение необходимого одинакового для всех категорий граждан объема медицинских услуг, поскольку отображает справедливое деление общественных финансов в отличие от прогрессивного, зависимого от размера налогообложения заработной платы. Если бы страховой взнос выплачивался в 2006 году, то его сумма равнялась бы 30 грн. в месяц, что составляет приблизительно 2,6% средней заработной платы в промышленности.

– А как обстоят дела за рубежом?

– В РФ страховой взнос на медицинское страхование, которое входит в единственный социальный взнос, составляет 3,6%, а в Германии — 7,2%, что приблизительно составляет  2340 грн. Заниженный процент страхового взноса в Украине устанавливается в расчете на значительное бюджетное финансирование медицинской отрасли. Однако если бюджетное финансирование будет иметь тенденцию к снижению, ставку взноса на медицинское страхование необходимо будет поднимать.

Мировой опыт доказывает, что создание конкурентной среды в сфере предоставления медицинских страховых услуг имеет позитивные стороны. Поэтому через 3 года после введения Закона предлагается привлечение к осуществлению обязательного медицинского страхования и негосударственных страховщиков наряду с государственной медицинской страховой организацией. Для обеспечения развития системы медицинского страхования и сбалансирования интересов субъектов системы проектом устанавливается создание Центра медицинского страхования — неприбыльной организации, которая должна реализовывать государственную политику и осуществлять оперативное управление обязательным медицинским страхованием.

 Беседовала Александра Тимощук,

«Судебно-юридическая газета»

 

Проект ?4744 вноситься народними депутатами України: Т.Д.Бахтеєвою, Р.М.Сорочинською-Кириленко, В.І.Коновалюком, І.Ф.Шаровим, .С.Григорович, В.Г.Пєрєдєрієм, В.П.Коржем, В.Г.Карпуком, Г.Г.Самофаловим, Г.В.Маньковським.

ПРОЕКТ ЗАКОНУ УКРАЇНИ (витяг)

 

Про фінансування охорони здоров’я та обов’язкове соціальне медичне страхування в Україні

 Цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про охорону здоров’я визначає принципи фінансування системи охорони здоров’я України, правові, організаційні і фінансові засади та механізми обов’язкового соціального медичного страхування в Україні.

 Розділ І

Загальні положення

Стаття 1. Визначення термінів

 У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

 внески обов’язкового медичного страхування (страхові внески) – фіксована сума або внесок, встановлений у відсотковому відношенні до заробітної плати, інших виплат, які страховик зобов’язаний сплатити страхувальнику  у системі обов’язкового соціального медичного страхування;

роботодавець – підприємство, установа, організація інша юридична або фізична особа,  яка використовує оплачувану працю робітників;

 медична допомога – захід або комплекс спеціальних заходів, спрямованих на усунення страждань людей, що виникають у зв’язку з розладом їх здоров’я, а також вагітністю та пологами;

медико-соціальна допомога – захід або комплекс заходів, що  вживаються за участю медичних працівників та спрямовані на підтримання здоров’я, покращення якості життя та забезпечення тривалого догляду за особами, що його потребують;

медична профілактика – захід або комплекс заходів, спрямованих на запобігання розладу здоров’я людей;

медична послуга (робота) – результат професійної діяльності медичних працівників, що має вартісну оцінку та спрямований на задоволення потреб суспільства в охороні здоров’я;

медичні товари –   товари які мають медичне призначення та використовуються для надання медичних послуг;

надавачі (поставники) медичних послуг  – заклади охорони здоров’я, медичні та фармацевтичні працівники, які мають право та надають медичні послуги (товари, роботи);

пацієнт споживач медичних послуг;

хворий – особа, яка відчуває страждання у зв’язку з розладом здоров’я та потребує медичної допомоги;

гонорари – заохочувальні та компенсаційні виплати медичним працівникам понад встановлену основну та додаткову заробітну плату;

інформована згода – добровільне, компетентне прийняття пацієнтом чи його законним представником запропонованого методу медичного втручання, оформлене у встановленому законодавством порядку, що ґрунтується на одержанні ним достовірної, повної, своєчасної медичної інформації у доступній формі.

інформована відмова –  усвідомлена, компетентна незгода пацієнта чи його законного представника із запропонованим методом медичного втручання, оформлена у встановленому законодавством порядку, що ґрунтується на одержанні ним достовірної, повної, своєчасної медичної інформації у доступній формі.

 Стаття 17. Принципи обов’язкового соціального медичного страхування

 Обов’язкове соціальне  медичне  страхування здійснюється за принципами:

цивільно-правового регулювання;

обов’язковості участі у соціальному медичному страхуванні осіб, визначених цим Законом, іншими законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами;

солідарності та субсидування;

забезпеченості державних гарантій застрахованим особам прав на безоплатну медичну допомогу;

цільового використання коштів обов’язкового соціального медичного страхування;

забезпечення достатності медичної допомоги застрахованим.

Умови обов’язкового соціального медичного страхування не залежать від стану здоров'я і доходів застрахованих осіб.

 Стаття 20. Об’єкт та суб'єкти обов’язкового соціального  медичного страхування

 Об’єктом обов’язкового соціального медичного страхування є  страховий ризик пов’язаний з витратами на надання необхідного обсягу медичних послуг визначених Програмою обов’язкового медичного страхування.

Суб'єктами обов’язкового соціального медичного страхування є страхувальники, страховики, надавачі медичних послуг та застраховані особи.

Страхувальниками в системі обов’язкового соціального медичного страхування та платниками страхових внесків є:

держава - за рахунок коштів бюджету є страхувальником категорій осіб,  визначених Державною програмою медичного забезпечення;

роботодавці - за рахунок власних коштів є страхувальником найманих працівників;

органи місцевого самоврядування - за рахунок податків та платежів, що сплачуються самозайнятими особами, є страхувальником цих осіб;

юридичні та фізичні особи, в тому числі годувальники,  є страхувальниками осіб, визначених ними добровільно;

Фонд соціального страхування від нещасних випадків – є страхувальником осіб, які стали інвалідами внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Єдиним страховиком у системі обов'язкового медичного страхування є Фонд медичного страхування України його філії та представництва.

Надавачами медичних послуг у системі обов’язкового соціального медичного страхування є юридичні та фізичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, які діють відповідно до законодавства і надають медичні послуги застрахованим особам у межах Програми обов’язкового  медичного страхування.

Застрахована особа – фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає обов’язковому соціальному медичному страхуванню та має право на оплату передбачених Програмою обов’язкового медичного страхування медичних послуг за рахунок Фонду обов’язкового соціального медичного страхування.

 Стаття 21.  Страхові внески

 Розмір страхових внесків, порядок їх нарахування, відрахування та сплати, а також розмір фінансових санкцій та порядок їх сплати розробляються Фондом медичного страхування України та центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я та за поданням Кабінету Міністрів України щорічно затверджуються Верховною Радою України разом з прийняттям Державного бюджету України на поточний рік.

Обов’язкові страхові внески у системі обов’язкового соціального медичного страхування визначаються у вигляді:

нарахувань на фонд оплати праці та встановлюється у відсотках до фактичних доходів громадян;

сплати фіксованого страхового тарифу;

відрахувань з установлених зборів, акцизів та інших податків;

відрахувань з фактичної заробітної плати та інших видів доходів фізичних та юридичних осіб;

сплати за рахунок коштів бюджетів усіх рівнів.

У разі якщо Верховною Радою України не прийнято Закону України про Державний бюджет України на поточний рік, сплата страхових внесків на обов’язкове соціальне медичне страхування здійснюється за нормами попереднього періоду.

Контроль за сплатою страхових внесків здійснюється податковими органами.

 Стаття 25. Страхові виплати

Страхові виплати здійснюються Фондом медичного страхування України за формою закупівлі медичних послуг та із застосуванням методів фінансування надання медичних послуг.

Страхові виплати включають:

розрахункову вартість медичних послуг, передбачених Програмою обов’язкового медичного страхування, в тому числі і вартість гонорарів медичним працівникам;

надбавки, що встановлюються коригуючими коефіцієнтами;

інші нарахування, передбачені договорами про надання медичних послуг.

Страхові виплати спрямовуються закладами охорони здоров’я виключно на надання медичних послуг, передбачених Програмою обов‘язкового медичного страхування.

Забороняється здійснювати страхові виплати закладам та установам, що не мають права на надання медичних послуг (робіт, товарів), передбачених Програмою обов’язкового медичного страхування.

Забороняється спрямування страхових виплат на надання медичних послуг, передбачених Державною програми медичного забезпечення, іншими державними програмами та програмами добровільного медичного страхування.

 Стаття 26. Коригуючі  коефіцієнти

 Коригуючі коефіцієнти можуть застосовуватися до нормативу фінансування медичної послуги, при здійсненні страхових виплат, передбачених Програмою обов‘язкового медичного страхування, та мають на меті збільшення фінансування надання медичної допомоги для тих категорій громадян, які за статевою, віковою, соціальною або іншою ознакою мають значні ризики захворюваності.

Коригуючі коефіцієнти встановлюються Фондом медичного страхування України в межах бюджету.

 Стаття 33. Управління системою обов’язкового соціального медичного страхування України

 Управління системою обов’язкового соціального медичного страхування здійснює Фонд медичного страхування України.

Фонд медичного страхування України (далі – Фонд) є державною установою, що здійснює збір, акумуляцію та облік страхових внесків,  забезпечує своєчасну і в повному обсязі оплату медичних послуг, наданих застрахованим, здійснює контроль за наданням медичних послуг застрахованим та цільовим використанням коштів обов'язкового соціального медичного страхування.

Діяльність Фонду спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра  охорони здоров¢я України.

Фонд вносить в установленому порядку пропозиції з питань формування державної політики у сфері обов'язкового соціального медичного страхування та забезпечує її реалізацію.

Фонд діє на підставі положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

 Фонд є  юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в банку, який визначається  Кабінетом  Міністрів України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

  Стаття 38.  Нагляд за діяльністю Фонду медичного  страхування України

 Нагляд за діяльністю Фонду медичного страхування України здійснює Наглядова рада Фонду (надалі – Наглядова рада).

Наглядова рада діє на підставі положення про Фонд.

Склад Наглядової ради затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

До виключного повноваження Наглядової ради відноситься клопотання перед Урядом про зняття голови та (або) членів правління Фонду.

Наглядова рада складається з двох представників від Верховної Ради України, трьох – від Уряду, п’яти – від органів місцевого самоврядування.

Наглядову раду очолює голова, який обирається членами Наглядової ради.

Члени Наглядової ради діють на громадських засадах.

Члени Наглядової ради обираються повноважними органами строком на 5 років.

Голова Верховної Ради України

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Верховный Суд может начать работу уже в этом году (видео)
Новости онлайн