О перспективах урегулирования коллекторской деятельности

11:48, 25 августа 2009
Газета: 10
В условиях экономического спада и ухудшения качества существующих ипотечных, потребительских и иных...
О перспективах урегулирования коллекторской деятельности

В условиях экономического спада и ухудшения качества существующих ипотечных, потребительских и иных кредитных портфелей (по прогнозам рейтинговых агентств к концу 2009 года величина реальных проблемных активов в банковской сфере достигнет уровня 20-22% валовой ссудной задолженности) финансовая система страны находится "в стрессовом состоянии". Если до конца текущего года не будет комплексно обновлена правовая база, обеспечивающая функционирование системы управления проблемной задолженностью, можно ожидать новой волны банкротств кредитно-финансовых учреждений. Первой ласточкой в этом направлении может стать разработанный Министерством юстиции проект Закона Украины "О внесении изменений в ст. 9 Закона Украины "О лицензировании определенных видов хозяйственной деятельности". И если саму инициативу урегулировать комплекс вопросов, связанных с управлением проблемной задолженностью кредитно-финансовых учреждений, можно только приветствовать, то ее содержательная часть вызывает множество вопросов.

Правовое обеспечение системы управления проблемной задолженностью в сфере розничного кредитования должно носить комплексный характер и устанавливать паритет законных интересов кредиторов, должников и иных участников правоотношений. При этом защита законных прав и интересов кредиторов, лиц, средствами которых они распоряжаются — инвесторов и вкладчиков, — а также налогоплательщиков, за чей счет правительство рекапитализирует неплатежеспособные финансовые учреждения, не менее важна, нежели защита чести и достоинства лиц, направивших привлеченные средства на потребление несоразмерное своим текущим и будущим доходам.

Законопроект предусматривает введение лицензирования деятельности по осуществлению должниками-физическими лицами добровольных действий по исполнению просроченных обязательств в пользу кредиторов. Однако в случае его превращения в нормативный акт из многообразия методов управления проблемной задолженностью физлиц будет вычленена и жестко зарегулирована деятельность только агентов (поверенных) кредиторов по взысканию задолженности на досудебной стадии. Таким образом, ни деятельность самих кредиторов, службы безопасности или внутренних коллекторских служб, которые занимаются львиной долей просрочек, ни содействие принудительному взысканию на основании решений суда, ни, наконец, деятельность приобретателей портфелей проблемной задолженности не подпадут под специальное регулирование, связанное с соблюдением условий лицензирования. А ведь для эффективной защиты основополагающих прав граждан-неплательщиков нужно создание правового поля, равножесткого по отношению ко всем категориям взыскателей, кстати, пытающихся просто восстановить паритет в имущественных спорах преимущественно на законных основаниях.

В соответствии с действующим законодательством Украины, для погашения просроченного долга стороны долгового правоотношения проходят стадии факультативного досудебного урегулирования, судебной процедуры и исполнения судебного решения. Основными проблемами судебной стадии являются ее длительность и не всегда обоснованный отказ судов от применения обеспечительных мер. Стадия исполнительного производства характеризуется крайне низкой эффективностью работы исполнительной службы. Если имущества у должника не оказывается, кредитор фактически остается с непогашенной суммой долга и отсутствием перспектив его взыскания. Должник же фактически не несет ответственности либо лишений в социальном плане и ему достаточно "успеть" избавиться от активов и забыть о существующем долге, что может быть предупреждено как раз эффективным досудебным взысканием.

Предусмотренные УК Украины составы преступлений по принуждению к уплате, вымогательству и шантажу достаточны для качественного противодействия эксцессам неправомерного взыскания долгов. Но оснований для привлечения к уголовной ответственности финансовых мошенников и лиц, умышленно избегающих оплаты долгов, намного меньше, чем в законодательстве зарубежных стран, в том числе РФ, Уголовный кодекс которой предусматривает ответственность не менее, чем за 5 составов соответствующих преступлений.

Ограничение агентской деятельности по взысканию долгов часто пытаются оправдать необходимостью защиты персональных данных, передаваемых кредиторами своим агентам по взысканию. Однако проблема защиты такой информации возникает не только у агентов-коллекторов, но и у всех операторов персональных данных (например, авиаперевозчиков, страховых брокеров и пр.), а, следовательно, должна регулироваться специальным нормативным актом именно о персональных данных, принятом в большинстве развитых стран.

Законопроект также создаст коллизию регулирования управления задолженностью физических лиц, одновременно являющихся субъектами предпринимательской деятельности, а также собственников хозяйствующих субъектов, выступающих имущественными и финансовыми поручителями по обязательствам своих предприятий. Поскольку законопроект направлен на защиту прав получателей потребительских кредитов, представляется, что в нем должны быть четко определены изъятия в отношении регулирования деятельности по управлению долгами, связанными с предпринимательской деятельностью.
Ну, и еще один аспект, на который следует обратить внимание. Из всего многообразия форм регулирования предпринимательской деятельности предлагается избрать один из самых несовременных, негибких и коррупционных способов — лицензирование. Однако сообщество долговых взыскателей, состоящее из профессионалов, имеющих за плечами юридическую или психологическую практику, опыт работы в кредитных организациях и правоохранительных органах, уже сейчас активно вырабатывающее этические принципы своей работы и стремящееся к очищению своих рядов от лиц, нарушающих таковые, способно к саморегулированию. Именно саморегулирование будет способствовать формированию конкурентных рыночных отношений в сфере управлению стрессовыми активами, гармонизации отношений бизнеса и социума. Оно позволяет участникам рынка самостоятельно вырабатывать правила и стандарты деятельности коллекторских организаций, создавать системы контроля за их соблюдением и эффективные механизмы защиты прав граждан-должников, способствовать прозрачности системы управления задолженностью, уменьшению правонарушений и преступности в экономической сфере.

Евгений Прокопенко,
к.ю.н., вице-президент Ассоциации украинских коллекторских агентств

Проект Закону України ?5046 від 06.08.2009 "Про внесення зміни до статті 9
Закону України “Про ліцензування
певних видів господарської діяльності”

__________________________________

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Статтю 9 Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., ? 36, ст. 299, ? 45, ст. 377; 2001 р., ? 22, ст. 105; 2002 р., ? 6, ст. 39, ? 17, ст. 121, ? 30, ст. 207, ? 31, ст. 214; 2003 р., ? 13, ст. 92, ? 23, ст. 145, ? 36, ст. 276; 2004 р., ? 13, ст. 180, ? 15, ст. 228, ? 38, ст. 468, ? 50, ст. 537; 2005 р., ? 4, ст. 106, ? 5, ст. 114, ? 6, ст. 138, ? 9, ст. 183, ? 17 — 19, ст. 267, ? 28, ст. 373, ? 32, ст. 421, ? 33, ст. 432; 2006 р., ? 22, ст. 184, ст. 194, ? 27, ст. 230, ? 33, ст. 279, ? 39, ст. 344; 2007 р., ? 10, ст. 89, ? 12, ст. 101, ? 31, ст. 404; із змінами, внесеними Законом України від 19 березня 2009 р. ? 1158-VI) доповнити пунктом 79 такого змісту:

“79) діяльність, пов’язана з наданням послуг із вчинення боржниками — фізичними особами добровільно дій з виконання зобов’язань, які ними прострочено, на користь кредиторів (колекторська діяльність).”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, а також фізичні особи — підприємці, які провадять діяльність, пов’язану з наданням послуг із вчинення боржниками — фізичними особами добровільно дій з виконання зобов’язань, які ними прострочено, на користь кредиторів, повинні отримати ліцензії протягом року з моменту затвердження ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності.

Пояснювальна записка


до проекту Закону України

„Про внесення зміни до статті 9 Закону України

“Про ліцензування певних видів господарської  діяльності“

 Обґрунтування необхідності прийняття акта

В умовах фінансової кризи набула масового поширення діяльність із надання послуг щодо вчинення боржниками – фізичними особами добровільно дій з виконання зобов'язань, які ними прострочено, на користь кредиторів, іншими словами - колекторська діяльність.

Водночас відсутність нормативного регулювання зазначеної  діяльності та контролю за нею державою створює низку конфліктів між учасниками таких відносин та соціальну напругу у суспільстві, адже при провадженні цієї діяльності зачіпаються права, свободи та законні інтереси фізичних осіб.

Так звані суб’єкти колекторської діяльності мають право на існування, але за відсутності умов їх діяльності неможливо визначити межу правомірності їх дій.

Конституцією України встановлено, що честь і гідність, недоторканність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (стаття 3).

Дійсно, відносини учасників колекторської діяльності є цивільними і, виходячи з цього, існує думка, що для їх регулювання достатньо лише Цивільного кодексу України. Проте, практика  провадження колекторської діяльності доводить, що вона потребує   урегулювання шляхом встановлення за суб’єктами, які її провадять, контролю зі сторони держави. Крім того, про недостатність регулювання Цивільним кодексом України свідчать існуючі проблеми, пов’язані з колекторською діяльністю, що викликають  такий суспільний резонанс.        

Таким чином, прийняття відповідного акту зумовлено необхідністю спрямування колекторської діяльності у правове русло та контролю за діяльністю, яка безпосередньо зачіпає права, свободи та законні інтереси фізичних осіб.

Ліцензування, як засіб державного регулювання колекторської діяльності, обрано невипадково, так як ліцензування вже давно виправдало себе як засіб регулювання державою найбільш важливих,  стратегічних відносин та які тісно взаємопов’язані з правами, свободами та законними інтересами фізичних осіб.

Встановлення організаційних, кваліфікаційних, технологічних та особливих вимог провадження колекторської діяльності шляхом прийняття ліцензійних умов забезпечить встановлення чітких правил  поведінки суб’єктів колекторської діяльності і виокремить категорію недобросовісних організацій, що провадять свавільно діяльність, порушуючи права, свободи  та законні інтереси фізичних осіб.

Законність; дотримання прав, свобод і законних інтересів боржників та членів їх сімей; збереження конфіденційної інформації, яка стала відомою суб’єкту колекторської діяльності у зв’язку з їх  провадженням та захисту такої інформації; індивідуальний підхід; неприпустимість застосування тиску, залякування, переслідування боржників та членів їх сімей – це не повний перелік принципів, на яких повинна ґрунтуватися колекторська діяльність. 

Тому, контроль зі сторони держави за цією діяльністю створить довіру боржників до суб’єктів її провадження, а також  гарантувати захист прав у разі їх порушення.        

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Почему депутаты хвалят и ругают новые процессуальные кодексы
Новости онлайн