Лист Ради суддів України до Голови Верховної Ради України В. Литвина від 17 травня 2010 р. (із скороченням)

09:32, 28 мая 2010
Газета: 37
Шановний Володимире Михайловичу! У Раді суддів України розглянуто проект Закону України "Про внесення...
Лист Ради суддів України до Голови Верховної Ради України В. Литвина  від 17 травня 2010 р.  (із скороченням)

Шановний Володимире Михайловичу!

У Раді суддів України розглянуто проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо органів суддівського самоврядування, внесений на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Пилипенком В.П. (реєстр. ? 6331 від 22 квітня 2010 року).

Проектом запропоновано внести зміни до статей 105, 106, 108, 111—116 ЗУ "Про судоустрій України" з метою забезпечення належної участі суддів спеціалізованих судів у діяльності органів суддівського самоврядування. На наш погляд, більшість пропозицій законопроекту є необґрунтованими, а реалізація окремих із них призведе до істотного послаблення органів суддівського самоврядування та руйнації єдності судової системи.

На сьогоднішній день за штатними розписами в Україні працює 8922 судді, із них 6632 – у загальних судах, 1171 – в спеціалізованих адміністративних судах, 1119 – у спеціалізованих господарських судах.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 3 ЗУ "Про судоустрій України" судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів. Єдність судової системи підтверджується також тим, що судді всіх судів мають єдиний статус – це посадові особи, які відповідно до Конституції України наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді України та судах загальної юрисдикції (ч. 2 ст. 1 ЗУ "Про статус суддів"). На суддів усіх без винятку судів поширюються встановлені Конституцією та іншими законами України гарантії незалежності та недоторканності. Надання будь-яких переваг судам чи суддям залежно від спеціалізації суду законодавством України не передбачено.

Ці основоположні засади у законопроекті пропонується порушити. Зокрема, пропонується встановити, що на з’їзд "від суддів загальних судів та суддів кожних спеціалізованих судів обирається рівна кількість делегатів. У з'їзді суддів приймають участь також три делегати від Конституційного Суду України" (статті 113 і 114 ЗУ «Про судоустрій України» в редакції, що пропонується автором проекту). Таким чином, 6632 судді загальних судів буде представляти на з’їзді в два рази менше делегатів, ніж 2290 суддів спеціалізованих судів. Верховний Суд України згідно з проектом взагалі пропонується позбавити представництва на з’їзді. Ці норми є відверто дискримінаційними по відношенню до суддів загальних судів і суддів Верховного Суду України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст125 Конституції України найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Це означає, що він не тільки компетентний переглядати будь-яке судове рішення судів нижчих ланок, але й направляти своїх делегатів для участі у роботі найвищого органу суддівського самоврядування. Таким чином, зміни до ч. 2 ст113 ЗУ "Про судоустрій України", які не передбачають участі делегатів від Верховного Суду України у з'їзді суддів України, не узгоджуються з положеннями Конституції України.

У проекті (ст116 ЗУ "Про судоустрій України" в редакції, що пропонується автором проекту) пропонується також встановити, що "Рада суддів України обирається з'їздом суддів України у складі 35 суддів. До складу Ради суддів України повинні бути обрані по одинадцять представників від загальних, кожних спеціалізованих судів та по одному представнику від Конституційного Суду України та Верховного Суду України". Ці норми також є дискримінаційними по відношенню до суддів загальних судів, оскільки у Раді суддів України 6632 судді загальних судів будуть представлені 11 суддями (1 член Ради суддів України від 603 суддів), а 2290 суддів спеціалізованих судів – 22 суддями (1 член Ради суддів України від 104 суддів).

Пропонується також позбавити з'їзд суддів України повноважень щодо визначення кількісного складу Ради суддів України (стаття 112 ЗУ "Про судоустрій України" в редакції, що пропонується автором проекту). Такі зміни є недоречними. Відповідно до ч. 1 ст112 ЗУ "Про судоустрій України" найвищим органом суддівського самоврядування є з'їзд суддів України, який через делегації, обрані конференціями суддів, зборами суддів, представляє всіх суддів України незалежно від юрисдикції та інстанційності суду. Згідно з частинами першою та четвертою статті 116 Закону у період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України, яка в період між з'їздами організовує контроль та виконання рішень з'їзду. За своєю природою Рада суддів України є виконавчим органом з'їзду суддів України, а тому є цілком логічним та виправданим положення пункту 7 частини другої статті 112 Закону України "Про судоустрій України", згідно з яким з'їзд суддів України самостійно визначає кількісний склад Ради суддів України. В законопроекті не враховано, що згідно з частиною першою статті 102 Закону суддівське самоврядування – це самостійне колективне вирішення професійними суддями питань внутрішньої діяльності судів.

Питання щодо суддівського самоврядування слід розглядати у взаємозв'язку з гарантіями незалежності суддів, які, у свою чергу, є невід'ємною складовою їх статусу. Питання гарантій незалежності суддів неодноразово були предметом розгляду в Конституційному Суді України. Зокрема, в Рішенні від 1 грудня 2004 року ? 19-рп/2004 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої ст126 Конституції України та частини другої ст13 ЗУ "Про статус суддів" (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) Конституційний Суд України констатував, що гарантована Конституцією України незалежність суддів забезпечується також і здійсненням суддівського самоврядування. Не допускається зниження гарантій рівня незалежності і недоторканності суддів у разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Таким чином, запропоновані зміни до пункту 7 частини другої статті 112 Закону України "Про судоустрій України" суперечать Конституції України. З аналогічних підстав не можна підтримати й зміни до частини другої статті 116 цього Закону.

У проекті містяться й інші пропозиції щодо гіпертрофованого збільшення впливу суддів спеціалізованих судів на організацію роботи і діяльність органів суддівського самоврядування. Жодних аргументів, які б вказували на доцільність таких змін, у пояснювальній записці до законопроекту не наведено.

Саме для підготовки узгоджених пропозицій щодо дальшого комплексного реформування судової системи, забезпечення гарантій реалізації конституційного права громадян на судовий захист, удосконалення законодавчої бази стосовно судоустрою, судочинства, статусу суддів Указом Президента України від 21 березня 2010 року ? 440 було утворено робочу групу з питань судової реформи. Вказана робоча група має підготувати пропозиції щодо комплексного вдосконалення законодавства про судоустрій, судочинство і статус суддів та подати їх найближчим часом Президентові України для внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України. У зв'язку із цим окремі несистемні зміни до Закону України "Про судоустрій України", на наш погляд, є недоцільними.

На підставі викладеного вважаємо, що законопроект містить юридично необґрунтовані пропозиції, а тому його слід відхилити.


З повагою, за дорученням Ради суддів України

голова Ради суддів України Петро Пилипчук

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Как собеседуют кандидатов в Верховный Суд
Фото
Видео
Новости онлайн