Пріоритет статуту над Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» припиняється за рік після набрання чинності

У липні 2019 року учасники ТОВ звернулися до господарського суду з позовом про визнання недійсними окремих пунктів статуту ТОВ (у редакції від 7 липня 2016 року), зокрема, щодо підстав та порядку виключення учасника з ТОВ, встановлення кваліфікованої більшості голосів для прийняття рішення на загальних зборах учасників, повноважності ради засновників. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Господарський суд позов задовольнив. Апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував і прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

Залишаючи постанову апеляційного господарського суду без змін, колегія суддів КГС ВС наголосила на такому.

Статут юридичної особи за змістом ч. 2 ст. 20 ГК України є актом. Підставою для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства.

Пунктом 3 глави VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено річний строк, протягом якого застосовуються положення статуту товариства, навіть якщо вони не відповідають вказаному Закону, за умови, що вони відповідають законодавству станом на день набрання чинності Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Після закінчення зазначеного річного строку такий пріоритет статуту над Законом автоматично припиняється і положення статутів, які не відповідають зазначеному Закону, не застосовуються. Натомість застосовуються норми Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Суд апеляційної інстанції, встановивши, що оскаржувані положення статуту відповідають законодавству, чинному на момент його затвердження, а станом на момент звернення позивачів з позовом положення статуту, які не відповідають вимогам Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», в силу цього Закону не застосовуються, а також встановивши, що позивачі не довели порушення їхніх прав та охоронюваних законом інтересів спірними положеннями статуту товариства, обґрунтовано відмовив у задоволенні цього позову.

Із повним текстом постанови КГС ВС від 10 червня 2020 року у справі № 922/2200/19 можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КГС ВС роз’яснив зміст поняття «стадія продажу майна».

Також ми писали про обрання ефективного способу захисту порушених прав: практика Верховного Суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.