Переваги і недоліки нового Господарського процесуального кодексу

13:30, 10 жовтня 2017
Голова Одеського апеляційного господарського суду Наталія Богацька розповіла про проблемні моменти нового ГПК.
Переваги і недоліки нового Господарського процесуального кодексу
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Зміни до процесуальних кодексів ГПК, ЦПК і КАС (законопроект №6232) прийняті парламентом і готуються на підпис Президенту України. Остаточний текст з усіма поправками стане відомий тільки після оприлюднення закону.

Поки ж судді і активна юридична спільнота продовжують аналізувати проблемні моменти в них.

Голова Одеського апеляційного господарського суду Наталія Богацька в ексклюзивному коментарі «Судово-юридичній газеті» розповіла про проблемні моменти нового ГПК.

«Розглядуваний в парламенті проект ГПК України зазнав найбільших змін серед усіх процесуальних кодексів і передбачає нову процесуальну базу для здійснення господарського судочинства. Це сталося, в першу чергу, завдяки імплементації окремих процесуальних інститутів з інших видів судочинства, зокрема цивільного та адміністративного.

Якщо акцентувати увагу на положеннях проекту, які вдосконалять господарський процес, то до них можна віднести: впровадження системи «електронного суду», що надасть можливість оперативного обміну документами; посилення відповідальності учасників процесу за зловживання процесуальними правами; введення нових правил забезпечення позову і зустрічного забезпечення. Перевагою для позивачів стала можливість усунути недоліки позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення її без руху, при цьому виключається необхідність повторного звернення до суду в зв'язку з поверненням позовної заяви, що містить помилки. Крім того, проектом збільшені терміни апеляційного оскарження судових рішень, зокрема, на рішення суду — до 20 днів, а на ухвалу — до 10, що надасть учасникам справ більше часу, щоб скористатися своїм конституційним правом на апеляційне оскарження.

Позитивно вплине на статистичні показники перегляду судових рішень господарських судів введення можливості визнання рішення господарського суду першої інстанції недійсним в певних випадках, адже при скасуванні рішень це призводило б до довільного збільшення кількості скасованих судових актів господарських судів.

На мою думку, невиправданим є застосування різних підходів до вирішення питання про відвід судді в залежності від висновків про його обґрунтованість, оскільки передача заяви про відвід судді, що не входить до складу суду, і розглядає справу, призведе до затягування розгляду справ і на практиці може викликати свідоме зловживання особами своїми процесуальними правами. А передбачена в проекті процедура розгляду заявленого відводу іншим суддею з одночасним зупиненням провадження у справі на практиці може бути використана в так званих процесуальних диверсіях, коли буде заявлятися безліч необґрунтованих відводів, і суд буде змушений постійно припиняти розгляд справи.

Слід зазначити, що закріплення можливості звернення особи з апеляційною скаргою після закінчення апеляційного провадження та надання можливості повторного апеляційного перегляду одного і того ж рішення можуть призвести до численних зловживань з боку недобросовісних учасників процесу і безпосередньо вплинути на одну з головних рис господарського процесу — оперативність розгляду спорів .

Чи змінить суть апеляційного провадження норма, яка звужує межі перегляду справ в суді апеляційної інстанції, а саме перегляд справи за наявними в ньому і додатково наданими доказами та перевірка законності і обґрунтованості рішення господарського суду буде здійснюватися в межах доводів та вимог апеляційної скарги. І тільки якщо при розгляді справи буде встановлено порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, суд не буде обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги.

На моє переконання, введення проектом підходу, згідно з яким здійснення розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами складом суду, який прийняв рішення, яке переглядається, може свідчити, на думку учасників процесу, про упередженість судді, що переглядає рішення. У зв'язку з цим доцільне закріплення приписів, згідно з якими суддя, який брав участь в розгляді справи, не може брати участь у перегляді прийнятих за його участю судових рішень за нововиявленими обставинами, що буде сприяти більш об'єктивному і неупередженому розгляду цього питання. При цьому необхідно враховувати, що зазначене положення міститься в чинному ГПК України в результаті внесення змін щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства і виправдало себе на практиці.

Окремо слід звернути увагу на положення, які не узгоджуються з принципами обов'язковості судового рішення (п. 9. ч. 1 ст. 129 Конституції України) і преюдиційності фактів (обставин), встановлених судовим рішенням — про те, що встановлені судовим рішенням обставини, у випадку розгляду справи без повідомлення третьої особи, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред'явленого стороною, що брала участь у цій справі, до цієї третьої особи, або позову, пред'явленого цією третьою особою до такої сторони (ч. 2 ст. 52 проекту). При цьому іншими нормами проекту передбачено, що обставини, встановлені щодо певної особи рішенням суду по господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути в загальному порядку спростовані особою, що не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Тобто, в даному випадку особа може захистити свої права і інтереси шляхом оскарження судового рішення, яким встановлено преюдиційні факти, в апеляційному чи касаційному порядку, що фактично і здійснюється в судовій практиці.

Реалізація деяких положень проекту на практиці призведе до суттєвих труднощів, зокрема з питань, пов'язаних з виконанням судових рішень. У зв'язку з цим з метою дотримання прав сторін і інших учасників процесу, і належного виконання судом покладеного на нього обов'язку по їх повідомленню, вбачається за доцільне збільшити з 10 до 15 днів строк для вирішення судом питань, пов'язаних з мировою угодою в процесі виконання; відстроченням або розстроченням виконання судового рішення, зміною способу і порядку його виконання; заміною сторони виконавчого провадження; розглядом скарги в порядку судового контролю за виконанням рішень», — підкреслила Наталія Богацька.

Також про особливості змін до Господарського процесуального кодексу розповіла суддя, секретар Пленуму Вищого господарського суду України, фіналіст конкурсу до Верховного Суду Лариса Рогач.

Автор: Автор:
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Telegram канал Sud.ua
Нестандартний підхід до поділу майна та отримання аліментів при розлученні – прямий ефір
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Вітюк
    Інна Вітюк
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Олексій Огурцов
    Олексій Огурцов
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Андрій Федорчук
    Андрій Федорчук
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва
  • Наталія Шевченко
    Наталія Шевченко
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва