Знесення цілих районів та перебудова – які варіанти боротьби з хрущівками вивчають у Раді

У Верховній Раді вивчають можливість застосування європейського досвіду розв’язання проблеми застарілого житлового фонду – зокрема малометражних «хрущівок».

Як повідомила очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, серед популярних в ЄС методів – надбудова додаткових поверхів, перебудова квартир заради збільшення їх площі, забудова площі між будинками, а також знесення цілих районів заради нового будівництва на їхньому місці.

За її словами, все це може стати продовженням нової – орієнтованої на досвід ЄС, житлової політики, яку в Україні наразі розробляють для отримання 50 млрд євро в рамках програми Ukraine Facility. Відповідний законопроєкт – «Про основні засади житлової політики» планують презентувати протягом наступних двох місяців.

За словами Шуляк, в Україні процеси, пов‘язані з реконструкцією застарілого житла, і досі регулює Закон «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», прийнятий у 2006 році. Він абсолютно неефективний, по-перше, через те, що передбачає згоду на переселення всіх мешканців будинку, по-друге, через брак державного фінансування.

Востаннє вирішити проблему застарілого житлового фонду в Україні спробували у 2021 році, коли був зареєстрований законопроєкт №6458. Він передбачав, зокрема, що під здійснення реконструкції застарілого житла підпадають будинки різної поверховості, а не лише 5-поверхівки. При цьому замовниками таких проектів можуть бути виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Законопроєкт також розширював перелік можливих джерел фінансування проектів реконструкції і наводив алгоритм прийняття рішень щодо реконструкції або знесення.

Крім цього, передбачалося вдосконалити процедуру видачі компенсації власникам застарілого житла і різні можливі варіанти відселення жителів під час реконструкції. Втім, повномасштабне вторгнення суттєво змінило пріоритети у реалізації державних рішень.

За словами Шуляк, з необхідністю модернізації застарілого житлового фонду стикаються більшість урбанізованих держав сучасного світу.

Голова профільного комітету ВР також повідомила, що в країнах ЄС програма ліквідації будівель з незадовільними умовами проживання передбачає ряд субсидій домовласнику на знесення та реконструкцію зношеного житла, а сама реконструкція здійснюється переважно без виселення чи відселення мешканців із максимально можливим дотриманням нормальних побутових умов.

Важливим пунктом, на який слід зважати, зауважила Шуляк, є те, що в ЄС поряд з реновацію житла діє так званий редевелопмент. Якщо реновація означає примусове знесення будівель незалежно від їхнього технічного стану, витяг з-під землі інженерних мереж, і виїмку фундаментів, то редевелопмент означає зміну функціонального призначення територій із метою їхнього найефективнішого використання. По суті, редевелопмент – це процес вторинного, комплексного розвитку території – її «відродження», розповіла парламентарка.

В Україні, на думку Голови Комітету містобудування, можливим сценарієм вирішення проблеми застарілого житла можуть бути надбудови додаткових поверхів та мансард, реконструкція будинку без відселення мешканців і енергозбереження за рахунок проведення модернізації інженерного обладнання.

«Також може йтися про зміну архітектурно-планувальної та об’ємно-просторової організації квартир у будівлі і заповнення розривів між будівлями новим будинком», – підсумувала Олена Шуляк.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.