Чи можна здійснювати відеозйомку фізичних осіб без їх згоди

12:05, 28 декабря 2021
За загальним правилом, фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи.
Чи можна здійснювати відеозйомку фізичних осіб без їх згоди
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Тлумачення частини першої статті 308 ЦК України свідчить, що, за загальним правилом, фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи. Винятком є випадки, за яких: (а) фізична особа позувала авторові за плату; (б) це викликано необхідністю захисту інтересів зображеної фізичної особи або інтересів інших осіб.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 334/1644/16-ц.

Обставини справи

Так, з матеріалів справи відомо, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, завданою неправомірними діями та порушенням цивільних прав, про захист гідності, честі і ділової репутації та спростування поширеної недостовірної інформації.

Позовну заяву мотивовано тим, що на офіційному каналі журналіста газети «Д» всесвітньо відомої мережі «Youtube» було опубліковано змонтоване та професійно оброблене відео з дуже гучною та принизливою назвою.

Позивач вказував, що зазначене відео, тривалістю 11:30 хв, демонструє, як відповідачі переслідують його у м. Запоріжжя без наявної на те необхідності, нахабно звинувачують його у порушеннях правил дорожнього руху. Також зазначав, що на цьому професійно обробленому та скоректованому відео жодні порушення правил дорожнього руху відсутні.

Зі сторони відповідачів лунали огидні та принизливі слова, дискримінація була настільки жорстокою, що йому емоційно важко переглядати зазначене відео, водночас він є інвалідом другої групи.

Про те, що відео було опубліковане в інтернеті йому стало відомо від свого близького друга 5 січня 2016 року. На наступний день він, не перестаючи нервувати через зухвалий вчинок відповідачів відчув погіршення стану здоров`я та звернувся за медичною допомогою до лікарні. Лікарями було вирішено покласти його на стаціонарне лікування в кардіологічне відділення через погіршення стану здоров`я, де він пробув до 18 січня 2016 року.

Як стверджував позивач, у липні 2016 року з ним було розірвано робочий контракт про надання послуг саме через наявність у інтернеті зазначеного відео. З урахуванням вищенаведеного, просив суд стягнути на його користь з відповідача - 1 150 000,00 грн, з відповідача - 2150 000,00 грн, з ГО «Д» - 150 000,00 грн; зобов`язати видалити відео та заборонити будь-яку можливість публікації цього відеозапису.

Заочним рішенням суду першої інстанції позов було задоволено. Постановою апеляційного суду заочне рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачів на користь позивача у рахунок відшкодування моральної шкоди по 5 000,00 грн з кожного. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС підкреслили, що згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Положеннями статті 32 Конституції України встановлено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачі визнають факт відеозйомки позивача під час обставин, які відбулися наприкінці грудня 2015 року, та стали підставою для подання цього позову.

Відповідно до частин першої та другої статті 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання їх на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах, та інших заходах публічного характеру. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов`язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

Згідно зі статтею 308 ЦК України фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія, інший художній твір може бути публічно показаний, відтворений або розповсюджений без її згоди. Фотографія може бути розповсюджена без дозволу фізичної особи, яка зображена на ній, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб.

Крім того, ВС зазначив, відносно фотографій Європейський Суд вказав, що зображення особи є одним із головних атрибутів її особистості, оскільки воно розкриває унікальні характеристики особи і відрізняє особу з-поміж інших. Право на захист свого зображення є, таким чином, однією з головних складових особистого розвитку. Воно передбачає, головним чином, право особи контролювати використання цього зображення, в тому числі і не дозволяти його опублікувати. Хоча головною метою статті 8 є захист особи від неправомірного втручання з боку державної влади, вона не лише зобов`язує державу утримуватись від такого втручання: окрім такого негативного заходу, можуть існувати позитивні зобов`язання, невід`ємні від ефективної поваги до приватного або сімейного життя особи. Ці зобов`язання можуть передбачати здійснення заходів, спрямованих на забезпечення поваги до приватного життя навіть у сфері відносин осіб між собою. Це стосується також захисту зображення особи від зловживання з боку інших осіб(VON HANNOVER v. GERMANY (No. 2), № 40660/08, 60641/08, § 96, 98, ЄСПЛ, 07 лютого 2012 року).

ВС наголосив, що тлумачення частини першої статті 308 ЦК України свідчить, що, за загальним правилом, фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена, розповсюджена тільки за згодою фізичної особи. Винятком є випадки, за яких: (а) фізична особа позувала авторові за плату; (б) це викликано необхідністю захисту інтересів зображеної фізичної особи або інтересів інших осіб.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачами все ж таки були здійснені дії, які свідчать про порушення права на особисте життя позивача. Неправомірними діями та образливою лайкою відповідачів було порушено право позивача на індивідуальність. Втручання в особисте життя позивача мало неправомірний характер.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховував обсяг заподіяних позивачеві моральних страждань, а також характер і тривалість цих страждань, стан здоров`я потерпілого, його вік, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. З урахуванням цих обставин суд на підставі статті 23 ЦК України обґрунтовано визначив моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню позивачу, в розмірі 5 000 грн з кожного, оскільки вважав, що саме такий розмір відшкодування моральної шкоди відповідає вимогам розумності та справедливості.

Верховний Суд залишив постанову апеляційного суду без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, про можливі наслідки порушення умов кредитного договору.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВа також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Telegram канал Sud.ua
Статус ограничено пригодных отменят: как это повлияет на мобилизацию
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва