Чи може Президент достроково розпустити Верховну Раду: думка судді Павла Вовка

14:51, 24 апреля 2019
Голова ОАСК Павло Вовк навів декілька доводів.
Чи може Президент достроково розпустити Верховну Раду: думка судді Павла Вовка
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Голова Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павло Вовк зазначив, що до 14 червня Президент України може розпустити парламент. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

«На мою думку, Президент України має повноваження розпустити Верховну Раду в строк до 14 червня 2019 року. Наразі точиться чимало дискусій щодо строків та процедури розпуску парламенту. Я проаналізував чинне законодавство, провів елементарні математичні підрахунки, і от мої міркування щодо кінцевої дати розпуску ВР.

Відповідно до ч. 2 ст. 90 Конституції, Президент України має право достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:

1) протягом місяця у Верховній Раді не сформовано коаліцію депутатських фракцій відповідно до ст. 83 Конституції;

2) протягом 60 днів після відставки Кабінету міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету міністрів України;

3) протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися.

Таким чином, Основним Законом визначені виключні підстави дострокового припинення повноважень Верховної Ради України Президентом.

Необхідно акцентувати увагу, що чинне нормативне регулювання не передбачає іншого порядку встановлення обставин, визначених ч. 2 ст. 90 Конституції України в якості підстав для Президента України достроково припинити повноваження Верховної Ради, аніж їх констатація у відповідному указі Президента України. Тобто прийняттю такого указу не мають передувати рішення судів або інших органів, які б встановлювали наявність таких обставин.

При цьому ч. 5 ст. 90 Конституції України вказує, що повноваження Верховної Ради не можуть бути достроково припинені Президентом в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України. Отже, для визначення кінцевої дати, до настання якої Президент може скористатись своїм правом розпуску парламенту, необхідно встановити дату закінчення повноважень Верховної Ради України, відносно якої і обраховується вказаний вище шестимісячний строк.

Відповідно до ч. 5 ст. 76 Конституції України, строк повноважень Верховної Ради становить п'ять років. При цьому згідно з ч. 6 ст. 79 Конституції, повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги. Саме на підставі двох наведених положень у ЗМІ поширюється твердження про те, що Президент України матиме можливість достроково припинити повноваження діючої Верховної Ради виключно до 27 травня 2019 року включно, оскільки повноваження парламенту VIII скликання спливають 27 листопада 2019 року (27 листопада 2014 року чинні народні депутати склали присягу).

Однак необхідно наголосити, що відповідно до ч. 1 ст. 90 Конституції України, повноваження парламенту припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Відповідно, Основний Закон визначає, що Верховна Рада є повноважною не протягом п’яти років, обрахованих у календарних днях, починаючи з дня складання присяги народними депутатами України, а протягом п’яти років, що закінчуються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. А згідно ч. 3 ст. 82 Конституції України, ВРУ збирається на першу сесію не пізніше, ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів.

Водночас, відповідно до вимог ст. 98–100 Закону «Про вибори народних депутатів України», офіційне оприлюднення результатів виборів має відбутись упродовж 20 днів з дня голосування.

Таким чином, беручи до уваги призначення чергових виборів до Верховної Ради України на 27 жовтня 2019 року, повноваження діючої Верховної Ради можуть тривати і до 16 грудня 2019 року (27 жовтня 2019 року + 20 днів на офіційне оприлюднення результатів виборів + 30 днів на відкриття першої сесії новообраної Верховної Ради), тобто ще протягом 50 днів після виборів, що надаватиме Президенту право припинити повноваження Верховної Ради у строк до 16 червня 2019 року.

Так, можна проаналізувати періоди, що пройшли між днем проведення виборів та початком роботи Верховної Ради України декількох попередніх скликань:

  • Верховна Ради України VIII скликання: день голосування  26 жовтня 2014 року, початок роботи нової Верховної Ради України  27 листопада 2014 року (32 дні);
  • Верховна Ради України VII скликання: день голосування  28 жовтня 2012 року, початок роботи нової Верховної Ради України  12 грудня 2012 року (45 днів);
  • Верховна Ради України VI скликання: день голосування  30 вересня 2007 року, початок роботи нової Верховної Ради України  23 листопада 2007 року (54 дні);
  • Верховна Ради України V скликання: день голосування  26 березня 2006 року, початок роботи нової Верховної Ради України  25 травня 2006 року (60 днів).

Тобто в середньому між днем проведення виборів народних депутатів та днем відкриття першого засідання новообраної Верховної Ради минає 48 днів.

Беручи до уваги наведене, цілком імовірним не тільки з теоретичної, а й з практичної точки зору є сценарій, за якого повноваження діючої Верховної Ради України можуть тривати до 14 грудня 2019 року, тобто ще протягом 48 днів після дня виборів, що надає Президенту право припинити повноваження Верховної Ради у строк до 14 червня 2019 року»,  йдеться у повідомленні судді.

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» детально розповідала про можливі перші кроки Володимира Зеленського на посаді Президента.

Також нещодавно ми писали про те, чи може Володимир Зеленський достроково розпустити парламент.

Рассмотрение законопроекта о мобилизации: электронный учет, пересмотр лиц с инвалидностью и другие правки — прямой эфир на Право ТВ
Рассмотрение законопроекта о мобилизации: электронный учет, пересмотр лиц с инвалидностью и другие правки — прямой эфир на Право ТВ
Сегодня день рождения празднуют
  • Віталій Файдюк
    Віталій Файдюк
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду
  • Михайло Дармін
    Михайло Дармін
    суддя Центрального апеляційного господарського суду
  • Олександр Шляхтицький
    Олександр Шляхтицький
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду