Верховна Рада ухвалила Закон про акціонерні товариства: що зміниться у Цивільному, Господарському кодексах, КПК та ГПК

17:23, 10 серпня 2022
Законом про акціонерні товариства внесено чимало змін до Цивільного кодексу, документ.
Верховна Рада ухвалила Закон про акціонерні товариства: що зміниться у Цивільному, Господарському кодексах, КПК та ГПК
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

27 липня Верховна Рада прийняла Закон про акціонерні товариства. Відповідний законопроект 2493 було внесено ще у листопаді 2019 року.

Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2023 року, крім положень щодо проведення електронних загальних зборів та функціонування авторизованої електронної системи, які набирають чинності з 1 січня 2024 року.

Визнається таким, що втратив чинність, Закон України «Про акціонерні товариства».

Вносяться зміни до низки кодексів, законів, зокрема такі.

У Господарському кодексі України:

статтю 80 викласти в такій редакції:

"Стаття 80. Види господарських товариств

  1. До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
  2. Порядок створення, функціонування та припинення господарських товариств регулюється Цивільним кодексом України та законом";

статті 82 (Установчі документи господарського товариства), 85 (Власність господарського товариства) і 167 виключити (Зміст корпоративних прав та корпоративних відносин);

у частині п’ятій статті 126 слово "публічне" виключити (йдеться про те, що нині у ГК визначено «Холдингова компанія - публічне акціонерне товариство»);

У Цивільному кодексі України

доповнити статтею 96-1 такого змісту:

Стаття 96-1 . Права учасників (засновників, акціонерів, пайовиків) юридичних осіб (корпоративні права)

  1. Права учасників юридичних осіб (корпоративні права) це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
  2. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об’єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
  3. Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об’єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

  1. Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.
  2. Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.
  3. Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав";

статтю 97 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. До складу органів управління товариства не можуть бути обрані особи, визнані за рішенням суду винними у заподіяні збитків товариству своїми діями (бездіяльністю), якщо такі збитки виникли внаслідок порушення такою особою своїх обов’язків. Таке обмеження застосовується протягом трьох років з дати виконання такого рішення суду";

частину першу статті 98 доповнити словами "якщо інше не встановлено законом";

у статті 104: частини другу і третю доповнити абзацом другим такого змісту: "Положення цієї частини не застосовуються до державних установ"; частину четверту доповнити абзацом другим такого змісту: "Державна установа може бути перетворена в акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю або товариство з додатковою відповідальністю";

у статті 110: пункт 1 частини першої після слів "за рішенням її учасників" доповнити словами "суб’єкта управління державної або комунальної власності"; частину другу викласти в такій редакції: "2. Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно до частини першої цієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи";

у статті 111: абзац другий частини восьмої викласти в такій редакції: "Проміжний ліквідаційний баланс затверджується ліквідаційною комісією (ліквідатором) юридичної особи"; частину одинадцяту викласти в такій редакції: "11. Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) затверджує ліквідаційний баланс та забезпечує його подання до податкового органу";

у параграф 1 глави 8 включити підрозділ 4 такого змісту: "4. Товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

включити статті 140 і 141 такого змісту:

"Стаття 140. Товариство з обмеженою відповідальністю

  1. Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки.
  2. Особливості діяльності товариств з обмеженою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Стаття 141. Товариство з додатковою відповідальністю

  1. Товариством з додатковою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки, учасники якого солідарно несуть додаткову (субсидіарну) відповідальність за зобов’язаннями товариства своїм майном пропорційно до вартості внесеного вкладу.
  2. Особливості діяльності товариств з додатковою відповідальністю встановлюються Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";

статті 152-154 викласти в такій редакції:

"Стаття 152. Акціонерне товариство

  1. Акціонерне товариство є господарським товариством, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
  2. Особливості діяльності акціонерних товариств встановлюються Законом України "Про акціонерні товариства".
  3. Особливості правового статусу акціонерних товариств, створених у процесі приватизації державних підприємств, встановлюються законом. Порядок створення, діяльності та припинення корпоративних інвестиційних фондів регулюється законодавством про інститути спільного інвестування.

Стаття 153. Заснування акціонерного товариства

  1. Акціонерне товариство може бути засновано юридичними та/або фізичними особами, а також державою в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальною громадою в особі уповноваженого органу.
  2. Якщо акціонерне товариство засновується кількома особами, вони можуть укласти між собою договір, який визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо заснування товариства. Такий договір не є установчим документом товариства. Договір про заснування акціонерного товариства укладається в письмовій формі. Якщо акціонерне товариство засновується за участю фізичних осіб, справжність підписів на засновницькому договорі підлягає нотаріальному посвідченню.
  3. Засновники акціонерного товариства несуть солідарну відповідальність за пов’язаними з його заснуванням зобов’язаннями, що виникли до державної реєстрації акціонерного товариства. Акціонерне товариство несе відповідальність за передбаченими частиною першою цієї статті зобов’язаннями засновників лише у разі схвалення їхніх дій загальними зборами акціонерів.
  4. Акціонерне товариство може бути засновано однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають опублікуванню у встановленому законом порядку.
  5. Порядок і строки вчинення дій щодо створення акціонерного товариства, у тому числі порядок проведення установчих зборів та їхня компетенція, встановлюються законом.

Стаття 154. Статут акціонерного товариства

  1. Установчим документом акціонерного товариства є його статут.
  2. Статут акціонерного товариства, крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про права акціонерів, структуру управління акціонерним товариством, компетенцію органів управління акціонерним товариством і порядок ухвалення ними рішень та інші відомості, передбачені законом";

включити статтю 155 такого змісту:

"Стаття 155. Статутний капітал акціонерного товариства

  1. Статутний капітал акціонерного товариства формується за рахунок коштів та іншого майна, що вносяться як оплата акцій у процесі їх емісії. Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється законом. 2. У процесі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників. Публічна пропозиція акцій акціонерного товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій";

статті 156-162 викласти в такій редакції:

"Стаття 156. Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства

  1. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості.
  2. У випадках, визначених статутом акціонерного товариства і законом, може встановлюватися переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково випускаються акціонерним товариством.

Стаття 157. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства

  1. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства зменшується шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом акціонерного товариства. Зменшення статутного капіталу акціонерного товариства допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання акціонерним товариством відповідних зобов’язань та відшкодування збитків.
  2. Зменшення акціонерним товариством статутного капіталу нижче встановленого законом розміру має наслідком ліквідацію товариства.

Стаття 158. Дивіденди акціонерного товариства

  1. Акціонерне товариство може виплачувати акціонерам частину свого чистого прибутку з розрахунку на одну належну їм акцію певного типу та/або класу. Порядок виплати дивідендів визначається законом та статутом акціонерного товариства.
  2. Законом можуть встановлюватися випадки, у яких акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та/або здійснювати їх виплату.

Стаття 159. Загальні збори акціонерів

  1. Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів (далі - загальні збори). На загальних зборах мають право бути присутніми всі акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що їм належать. Законом можуть встановлюватися обмеження права на участь у загальних зборах акціонерів. Акціонери (їхні представники), які беруть участь у загальних зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, що їх має кожний акціонер, який бере участь у загальних зборах акціонерів.
  2. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів належить: 1) внесення змін до статуту акціонерного товариства, крім випадків, встановлених законом; 2) прийняття рішення про зміну структури управління акціонерним товариством; 3) утворення та ліквідація наглядової ради або ради директорів товариства, обрання та припинення повноважень членів наглядової ради або ради директорів; 4) затвердження річної звітності акціонерного товариства; 5) рішення про припинення акціонерного товариства. До виключної компетенції загальних зборів акціонерів статутом акціонерного товариства і законом може бути також віднесено вирішення інших питань. Питання, віднесені цією частиною до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть передаватися для вирішення іншими органами акціонерного товариства.
  3. Порядок голосування на загальних зборах акціонерів встановлюється законом. Акціонер має право призначити свого представника для участі у загальних зборах акціонерів. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який момент замінити свого представника у вищому органі акціонерного товариства, повідомивши про це акціонерне товариство.
  4. Рішення загальних зборів акціонерів приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з відповідного питання порядку денного акцій. Законом та/або статутом акціонерного товариства може встановлюватися більша кількість голосів, необхідна для прийняття рішення загальними зборами акціонерів.
  5. Порядок скликання, способи і порядок проведення загальних зборів встановлюються законом і статутом акціонерного товариства.

Стаття 160. Структура управління акціонерним товариством

  1. Структура управління акціонерним товариством може бути однорівневою або дворівневою.
  2. За однорівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів та рада директорів. Однорівнева структура управління передбачає здійснення функцій контролю та управління діяльністю акціонерного товариства єдиним колегіальним органом - радою директорів.
  3. За дворівневої структури управління органами управління акціонерним товариством є загальні збори акціонерів, орган, відповідальний за здійснення нагляду (наглядова рада), і виконавчий орган (колегіальний або одноосібний). Дворівнева структура управління передбачає чіткий розподіл функцій з безпосереднього управління поточною (операційною) діяльністю акціонерного товариства, які здійснює виконавчий орган, та функцій контролю за роботою виконавчого органу, а також інших керівників акціонерного товариства (у тому числі керівників підрозділів контролю та внутрішнього аудиту), які здійснює наглядова рада.
  4. Положення цієї статті за аналогією застосовуються до товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю.

Стаття 161. Посадові особи акціонерного товариства

  1. Голова та члени наглядової ради, голова та члени ради директорів, виконавчого органу, корпоративний секретар акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства (крім консультативного), якщо утворення такого органу передбачено законом або статутом акціонерного товариства, є посадовими особами акціонерного товариства.
  2. Права та обов’язки посадових осіб акціонерного товариства визначаються законом, статутом акціонерного товариства та укладеним між посадовою особою і акціонерним товариством договором (контрактом).
  3. У випадках, встановлених законом, посадові особи акціонерного товариства несуть відповідають за збитки, заподіяні акціонерному товариству своїми діями або бездіяльністю.

Стаття 162. Аудиторська перевірка фінансової звітності акціонерного товариства

  1. Акціонерне товариство у встановлених законом випадках для перевірки та підтвердження правильності річної фінансової звітності щороку залучає незалежного аудитора.
  2. Аудиторська перевірка фінансової звітності акціонерного товариства має бути проведена у будь-який час на вимогу акціонерів, які сукупно володіють не менш як 5 відсотками акцій. Порядок проведення аудиторської перевірки фінансової звітності акціонерного товариства встановлюється законом"; частину четверту статті 250 доповнити абзацом другим такого змісту: "Представник також несе відповідальність перед особою, яка видала довіреність, за заподіяні їй збитки у разі недодержання ним вимог статті 48 Закону України "Про акціонерні товариства";

У Кримінальному процесуальному кодексі України:

частину першу статті 159 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - облікова система часток) і внесенням змін до них";

статтю 167 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов’язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них";

У Господарському процесуальному кодексі України:

у пункті 12 частини першої статті 20 слова "власника (учасника, акціонера)" замінити словами "власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів)";

статтю 54 викласти в такій редакції:

"Стаття 54. Особливості участі у судовому процесі осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах юридичної особи у спорах про відшкодування збитків, заподіяних її посадовою особою

  1. Власник (власники), (учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
  2. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні 182 права та обов’язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред’явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.
  3. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (співвласники) (учасник (учасники), акціонер (акціонери) цієї юридичної особи має (мають) право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він (вони) набуває (набувають) таких самих процесуальних прав та обов’язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов"; у частині четвертій статті 55 слова "власником (учасником, акціонером)" замінити словами "власником (власниками), учасником (учасниками), акціонером (акціонерами)";

частину десяту статті 129 доповнити абзацом другим такого змісту: "Якщо інше не передбачено статутом акціонерного товариства, судові витрати, понесені акціонером (акціонерами) у зв’язку з поданням позову в інтересах такого акціонерного товариства про відшкодування збитків, заподіяних акціонерному товариству його посадовими особами, відшкодовується таким товариством незалежно від результатів розгляду справи у суді».

Нижче наводимо текст закону.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Статус обмежено придатних скасують: як це вплине на мобілізацію
Telegram канал Sud.ua
Статус обмежено придатних скасують: як це вплине на мобілізацію
Сьогодні день народження святкують
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва