Венеційська комісія «передумала» щодо закону про відбір суддів КСУ: чи доведеться його переписувати

Юридична спільнота обговорює неочікуваний крок з боку Венеціанської комісії. Так, на своєму пленарному засіданні 16-17 грудня вона не підтримала терміновий висновок стосовно реформи відбору суддів Конституційного Суду України, підготовлений її керівним органом.

Раніше ми публікували переклад «Судово-юридичної газети» цього термінового висновку.

Саме на базі висновку «Венеційки», який вона оприлюднила 23 листопада, Верховна Рада доопрацювала свій законопроект 7662 щодо нового порядку відбору суддів КСУ і врешті 13 грудня ухвалила його в цілому.  Нагадаємо, що це євроінтеграційний закон, який необхідний в рамках виконання вимог про початок переговорів з ЄС про вступ, тому зволікати з його ухваленням парламентарі не могли.

«Судово-юридична газета» детально писала про те, як тепер зміниться процедура відбору суддів Конституційного Суду України за новим законом.

Зокрема, конкурс на посади суддів КСУ буде відбуватися у кілька етапів, а найбільша роль буде відведена Дорадчій групі експертів з 6 осіб.

Дорадча група експертів першого скликання (на 6 років) буде складатися із представника Президента, Верховної Ради, З’їзду суддів (Ради суддів України), Венеційської комісії та міжнародних і іноземних організацій, які надають допомогу Україні у сфері верховенства права чи протидії корупції.

Саме Дорадча група експертів буде формувати список кандидатів, яких зможуть призначити/обрати на посади суддів КСУ суб’єкти формування Конституційного Суду.

Усі справи, пов’язані з оскарженням рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів призначення суддів КСУ в процесі конкурсного відбору кандидатів на посади суддів КСУ, а також оцінюванням кандидатів на посаду судді КСУ Дорадчою групою, будуть підсудні Верховному Суду.

Разом з тим, за тиждень після ухвалення закону, 19 грудня, Венеційська комісія фактично видала новий висновок, опублікувавши його ближче до вечора на своєму сайті.

А 20 грудня стало відомо, що закон про КСУ підписав Президент.

У «першому» висновку, опублікованому 23 листопада, Венеційська комісія розмірковує про формат участі «громадянського суспільства» в роботі Дорадчої групи, у тому числі, як один із варіантів, включення такого члена до складу Дорадчої групи. Врешті ВК зупиняється на варіанті створити щось на зразок Громадської ради доброчесності при Дорадчій групі без включення 7-го члена до неї.

Також ВК не пропонувала, щоб рішення Дорадчої групи експертів мали зобов’язуючий характер для суб’єктів призначення – Президента України, Верховної Ради та з’їзду суддів, кожен з яких, нагадаємо, призначає за Конституцією України по 6 суддів Конституційного Суду України.

Що ж «Венеційка» пропонує тепер?

Нижче наводимо переклад «резюме» другого висновку.

«V. Висновок

1. Венеціанська комісія вітає намір та зусилля української влади покращити конкурсний відбір кандидатів до суддів КСУ. Загалом Венеціанська комісія вважає, що проект поправок значною мірою сприяє реалізації рекомендацій попередніх висновків Венеціанської комісії. У той же час, ще є куди вдосконалюватися.
2. Венеціанська комісія пропонує українській владі повною мірою використати її попередні та поточні висновки, поки проект змін перебуває на розгляді в Парламенті, щоб забезпечити всі необхідні гарантії незалежності, неупередженості та ефективності Дорадчої групи експертів (ДГЕ) – відповідно до міжнародних стандартів. Зокрема, Венеціанська комісія дає такі ключові рекомендації:

- внести в проект змін положення про часові обмеження міжнародної участі у процесі добору суддів Конституційного Суду України;

- передбачити визначений термін повноважень міжнародних членів Дорадчої групи експертів та їх призначення через офіційний акт органу влади України, який затверджує рішення про призначення;

- спростити процедуру обрання члена ДГЕ парламентом, щоб уникнути паралізації інституції;

- передбачити обрання або призначення замісників членів (принаймні для міжнародних членів);

- передбачити, щоб критерії обрання або призначення суддів Конституційного Суду враховували стандарти гендерної рівності, можливо, посилаючись на відповідне чинне законодавство (Як приклад, Комісія посилається на Керівні принципи Комітету міністрів щодо відбору кандидатів на посаду судді в ЄСПЛ: «Списки кандидатів, як правило, повинні містити принаймні одного кандидата кожної статі, якщо тільки стать кандидатів у списку недостатньо представлена в Суді (менше 40% суддів) або якщо існують виняткові обставини для відступу від цього правила»);

- передбачити, щоб ДГЕ надавав відповідному органу з призначення імена перевірених кандидатів разом із оцінкою моральних якостей, у тому числі доброчесності та професійної компетентності кожного кандидата (від невідповідного до придатного і до дуже придатного). Ці оцінки мають бути доступними для громадськості;

Кандидати, яких ДГЕ визнає «непридатними», повинні бути виключені з подальшого розгляду та не повинні бути обрані органами призначення (це якраз і є оновленою рекомендацією ВК у «другому» висновку – прим. ред.);

- методологія ДГЕ для оцінки моральних якостей та професійної спроможності має ґрунтуватися на передовій міжнародній практиці;

 - передбачити в законі рішення у випадках, коли ДГЕ не може прийняти рішення. Поки ДГЕ працюватиме у складі з міжнародними членами, кількість членів ДГЕ має бути збільшена до семи. Сьомий член має бути за міжнародною квотою (це теж є доданою рекомендацією ВК у «другому» висновку – прим. ред.);

- встановити строки проведення процедури відбору та подання кандидатів на посаду судді до органів, що призначають;

- забезпечити, щоб рішення органів, що призначають, стосовно призначення чи обрання або відмови у призначенні чи обранні підлягали громадському контролю та, отже, були представлені громадськості (при цьому у своєму терміновому «першому» висновку Венеційська комісія рекомендує зробити закритими «зустрічі, присвячені обговоренню придатності кандидатів у судді Конституційного Суду», а отже, робота ДГЕ має бути закритою – прим. ред.);

- залучити громадянське суспільство до процесу відбору кандидатів у судді КСУ із завданням надання інформації та відгуків про кандидатів у судді та моніторингу процесу».

Отже, у підсумку ВК вирішила додати вимоги стосовно 7 члена Дорадчої групи за квотою «міжнародників» (а обрані міжнародними стейкхолдерами члени також можуть бути громадянами України, як підкреслює ВК) та те, що суб’єкт призначення не може призначити суддею КСУ особу, яку визнала «непридатною» ДГЕ.

Крім того, Венеціанська комісія бажає, аби Верховна Рада призначала суддів КСУ «кваліфікованою більшістю».

«Кваліфікована більшість має на меті забезпечити широку згоду в парламенті, оскільки вона вимагає від більшості пошуку компромісу з меншістю. З цієї причини кваліфікована більшість зазвичай потрібна в найбільш делікатних сферах, зокрема під час виборів посадових осіб у державних установах. У своєму Висновку щодо запропонованих змін до Конституції України від 2015 року Венеціанська комісія також рекомендувала запровадити кваліфіковану більшість для обрання суддів КСУ парламентом. Однак ця рекомендація не була прийнята. Комісія хоче підкреслити та повторити важливість такої конституційної поправки, навіть якщо вона усвідомлює труднощі, які може спричинити досягнення такої більшості в нинішній винятковій ситуації», - вказує ВК.

Отже, наразі ВК пропонує українському законодавцю фактично змінити вже ухвалений закон і зробити рішення Дорадчої групи зобов’язуючими у конституційній процедурі.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.