Мін’юст виступив проти законопроєктів про примусове виконання рішень державними боржниками: що не так із реформою
Міністерство юстиції України прокоментувало законодавчі ініціативи, спрямовані на реформування системи виконання судових рішень, боржником за якими виступає держава або державні підприємства.
Про це йдеться у відповіді Мінʼюсту на запит, який є у розпорядженні Судово-юридичної газети.
Міністерство юстиції України не підтримало законопроєкти №14162 та №14163, які передбачають зміну системи виконання виконавчих проваджень, коли боржником виступає держава або державні підприємства. Відомство пояснило свою позицію у листі до Верховної Ради та окреслило головні проблеми ініціатив.
У листі відомство окреслило свою позицію щодо законопроєктів №14162 та №14163, а також роз’яснило підходи до антикорупційної політики, бюджетних розрахунків та виконання рішень Європейського суду з прав людини.
Законопроєкти, внесені народною депутаткою Галиною Третьяковою 28 жовтня 2025 року, передбачають, що виконання рішень судів та постанов приватних виконавців про стягнення коштів від державних органів і бюджетних установ здійснюватиметься виключно за рахунок державного бюджету, через центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику казначейського обслуговування.
Мін’юст заявив, що положення законопроєктів:
- не узгоджуються з іншими законами;
- можуть перекласти фінансове навантаження на державний бюджет замість стимулювання боржників виконувати зобов’язання самостійно;
- не містять чітких процедур оцінки «відсутності коштів» у боржника;
- передбачають розширення повноважень приватних виконавців без належних обґрунтувань.
Відомство підкреслює, що такі зміни не забезпечать вирішення системної проблеми тривалого невиконання рішень судів, яку раніше констатував Європейський суд з прав людини у групі справ «Іванов проти України», «Жовнер проти України» та «Бурмич та інші проти України».
Мін’юст зазначає кілька ключових ризиків:
- Вилучення державних підприємств із переліку боржників, щодо яких держава гарантує виконання рішень, може зруйнувати існуючий механізм виконання судових рішень.
- Відсутність перехідних механізмів для ретроспективних рішень створює ризик втрати чи дублювання виконавчих документів.
- Розширення прав приватних виконавців у період дії мораторіїв на примусове стягнення майна державних підприємств може негативно вплинути на економіку та обороноздатність країни.
- Не передбачено фінансового обґрунтування витрат на виконання рішень у 2026 році, що створює бюджетні ризики.
Попри намір законопроєктів №14162 та №14163 удосконалити систему виконання рішень судів, їхні положення не забезпечують вирішення системної проблеми тривалого невиконання рішень, на яку неодноразово звертав увагу Європейський суд з прав людини. Передбачене законопроєктами перекладання фінансового навантаження на державний бюджет замість стимулювання відповідальності державних підприємств може лише поглибити проблему, а відсутність чітких процедур і перехідних механізмів створює ризики затримок у виконанні рішень та втрати виконавчих документів.
Крім того, розширення повноважень приватних виконавців без належного обґрунтування здатне негативно вплинути на економіку, діяльність державних підприємств та навіть на обороноздатність держави, особливо у періоди дії мораторіїв.
У Міністерстві юстиції наголошують, що пріоритетним має бути системне впровадження заходів Національної стратегії та відповідного Плану, включно з обліком і верифікацією боргів, переглядом соціального законодавства та поетапним скасуванням мораторіїв, що забезпечить ефективне та прозоре виконання судових рішень державними боржниками.
Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Причиною розробки законопроектів стала хронічна проблема невиконання рішень національних судів, міжнародних судових інституцій та Конституційного Суду України, боржником за якими є держава.
Автор: Анастасія Гришкова
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
