Верховний Суд пояснив, коли онуків визнають утриманцями загиблого військовослужбовця

Верховний Суд пояснив, коли онуків можна визнати такими, що перебували на утриманні діда, і які докази для цього обов’язкові.

Деталі справи

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу жінки, в інтересах якої діяв адвокат, у справі про встановлення факту перебування малолітніх дітей на утриманні.

З метою встановлення факту перебування її малолітніх дітей на утриманні її батька для реалізації права на отримання ними як особами, що перебували на утримання загиблого, одноразової грошової допомоги через загибель військовослужбовця заявник просила встановити факт перебування дітей на утриманні діда. На обґрунтування заяви зазначала, що вона є одинокою матір`ю та виховує двох синів, записи про народження яких зроблено відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Вказувала, що отримує державну соціальну допомогу як одинока малозабезпечена мати, проте суттєву матеріальну допомогу в утриманні дітей надавав її батько (дід дітей), який, зокрема, купував продукти харчування, ліки для її сина, який є особою з інвалідністю. З початком військової агресії рф проти України її батько був призваний на військову службу до лав ЗСУ та отримавши поранення під час виконання бойового завдання помер в лікарні.

Суд першої інстанції заяву задовольнив, мотивуючи тим, що досліджені судом письмові докази та покази свідків в їх сукупності підтверджують факт перебування малолітніх дітей на утриманні загиблого діда. Допомога, що надавалась дідом для онуків, була постійним та основним джерелом засобів для існування, не враховуючи отримання заявницею державної соціальної допомоги на дітей. Будь-яких даних, які б спростовували факт перебування малолітніх онуків на утриманні діда, судом не встановлено, інших родичів, окрім заявниці та її дітей, загиблий не мав.

Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове судове рішення про залишення заяви без задоволення, керуючись тим, що факт спілкування з онуками, проведення з ними дозвілля, купівля продуктів харчування та дарування подарунків не є доказами перебування дітей на утриманні діда. Заявниця не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту надання дідом матеріальної допомоги, що була постійним і основним джерелом засобів для існування, її малолітнім дітям.

Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, зазначивши, що надані заявницею докази не є безспірним підтвердженням факту надання її батьком матеріальної допомоги її малолітнім дітям, що була постійним і основним джерелом засобів для існування.

Для встановлення факту перебування на утриманні загиблого військовослужбовця з метою призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» необхідно підтвердити, що члени сім’ї перебували на повному утриманні померлого або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів для існування, навіть якщо утриманець мав інші джерела доходу (заробіток, пенсію, стипендію тощо).

Надання епізодичної матеріальної допомоги дітям не є підставою для визнання їх такими, що перебували на утриманні.

Постанова Верховного Суду у справі № 644/1574/23 (провадження № 61-8629св25).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.