ВП ВС скасувала довічний вирок у справі про подвійне вбивство після рішення ЄСПЛ про жорстоке поводження із засудженою

Виконання рішень Європейського суду з прав людини є обов’язком держави та важливим елементом функціонування національної системи правосуддя. Особливо це стосується кримінальних проваджень, у яких встановлені ЄСПЛ порушення могли вплинути на результат судового розгляду.

У постанові № 686/23636/13-к Велика Палата Верховного Суду розглянула питання перегляду вироку за виключними обставинами після того, як ЄСПЛ встановив порушення статті 3 та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд визначив, що за таких обставин належним способом відновлення прав особи може бути скасування судових рішень та новий розгляд кримінальної справи.

Обставини справи

Вироком міськрайонного суду жінку визнано винною у вчиненні особливо тяжких злочинів та призначено покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

Її засуджено за пунктами 1, 2, 4, 6, 9, 12 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу України та частиною 4 статті 187 КК України. Ці норми передбачають відповідальність за умисне вбивство за обтяжуючих обставин, зокрема вчинене з корисливих мотивів, із особливою жорстокістю, щодо малолітньої особи та з метою приховати інший злочин, а також за розбій, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Суди встановили, що у 2013 році засуджена разом зі співучасником прибули до квартири потерпілої, де перебувала жінка разом зі своїм малолітнім сином.

У квартирі нападники застосували до потерпілої фізичне насильство та вимагали передати їм грошові кошти. Після відмови жінки виконати вимогу вони зв’язали їй руки, вставили кляп до рота та почали душити ременем. Надалі співучасник утримував потерпілу, притискаючи її до ліжка, а засуджена завдала їй не менше одинадцяти ножових поранень у шию, від яких жінка померла.

З метою приховати вчинений злочин, співучасники також вбили малолітнього сина потерпілої, який перебував у квартирі. Після вчинення злочинів вони заволоділи грошовими коштами потерпілої у сумі 1700 грн.

Апеляційний суд та суд касаційної інстанції залишили вирок без змін.

Пізніше, у жовтні 2025 року Європейський суд з прав людини у справі «Одаренко проти України» встановив порушення щодо заявниці, зокрема порушення матеріального та процесуального аспектів статті 3 Конвенції у зв’язку з жорстоким поводженням з боку працівників міліції та неефективним розслідуванням її скарг, а також порушення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо права на справедливий судовий розгляд.

У зв’язку з цим ЄСПЛ присудив заявниці 10 000 євро моральної шкоди та 1500 євро компенсації судових витрат.

Після цього засуджена та її адвокат звернулися до Великої Палати Верховного Суду із заявами про перегляд судових рішень за виключними обставинами.

Позиція Верховного Суду

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що відповідно до статті 46 Конвенції держави зобов’язані виконувати остаточні рішення ЄСПЛ. Одним зі способів виконання таких рішень є застосування заходів індивідуального характеру, спрямованих на відновлення попереднього юридичного стану особи (restitutio in integrum).

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» таким заходом може бути повторний розгляд справи або відновлення провадження.

Аналізуючи рішення ЄСПЛ у справі «Одаренко проти України», Верховний Суд звернув увагу на характер встановлених порушень. ЄСПЛ дійшов висновку, що заявниця зазнала жорстокого поводження з боку працівників міліції, а національні органи влади не забезпечили ефективного розслідування її скарг.

Суд також зазначив, що держава повинна надати переконливе пояснення щодо походження тілесних ушкоджень, отриманих особою під час перебування під контролем правоохоронних органів. У цій справі такого пояснення надано не було.

Крім того, ЄСПЛ наголосив, що використання у кримінальному провадженні доказів, отриманих унаслідок катування або жорстокого поводження, призводить до несправедливості провадження загалом. Це правило застосовується незалежно від доказової сили таких доказів та незалежно від того, чи були вони вирішальними для засудження особи.

У справі заявниці національні суди визнали допустимими показання, отримані під час слідчого експерименту після жорстокого поводження. За висновком ЄСПЛ, це поставило під сумнів справедливість усього кримінального провадження.

З урахуванням характеру встановлених порушень Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вони становлять суттєві процесуальні помилки, які вплинули на результат кримінального провадження і не можуть бути усунуті іншим способом, ніж повторний розгляд справи судом першої інстанції.

Окремо Суд зазначив, що задоволення заяви засудженої дає підстави для прийняття рішення також на користь іншого засудженого — її співучасника, оскільки вони були засуджені за вчинення злочинів за попередньою змовою групою осіб, а встановлені ЄСПЛ порушення ставлять під сумнів справедливість усього провадження. Навіть попри те, що він самостійно не звертався із заявою про перегляд.

У результаті Велика Палата Верховного Суду скасувала вирок суду першої інстанції та подальші судові рішення і призначила новий розгляд справи. До початку нового розгляду обом обвинуваченим обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Велика Палата Верховного Суду підтвердила, що встановлення ЄСПЛ порушень статті 3 та статті 6 Конвенції, які вплинули на справедливість кримінального провадження, може бути підставою для скасування вироку та нового розгляду кримінальної справи.

Суд підкреслив, що використання доказів, отриманих унаслідок катування або жорстокого поводження, робить кримінальне провадження несправедливим незалежно від їхнього значення для доведення вини, а відновлення прав особи в таких випадках можливе шляхом повторного розгляду справи з дотриманням гарантій справедливого суду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.