Сонячні електростанції, прихований бізнес дружин та бюджет на 30 тисяч у рік: досьє претендентів на посаду суддів ВАКС
6 березня 2026 року міжнародні експерти на спільному засіданні із членами ВККС вчергове аналізували біографії кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду. Під час співбесід кандидати проходять тест на відповідність критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», а міжнародні експерти мають право вето щодо кандидатів, чия доброчесність викликає обґрунтований сумнів.
6 березня 2026 року на розгляд було винесено чотири кандидатури: Харакоз Костянтин Сергійович, Бублейник Володимир Анатолійович, Ретинська Юлія Ігорівна та Сивокінь Сергій Сергійович. Аналізуємо співбесіди, і знайомимось ближче з кожним із претендентів.
Харакоз Костянтин Сергійович
Суддя Господарського суду Донецької області. Професійну діяльність у сфері права розпочав у 1999 році, працював юрисконсультом, зокрема у компаніях енергетичної та металургійної галузей. З 2006 року працював адвокатом та обіймав керівні посади у юридичних підрозділах. Брав участь у конкурсах до вищих судових органів: до Вищого суду з питань інтелектуальної власності (припинив участь за результатами кваліфікаційного іспиту), до ВАКС у 2023 році (припинив участь за результатами іспиту) та в конкурсі на посаду судді апеляційного суду (припинив участь за результатами кваліфікаційного іспиту на етапі практичного завдання). Долучився до громадських ініціатив, пов’язаних із документуванням воєнних злочинів, зокрема до коаліції «П’ята ранку». Брав участь у розробці Кодексу суддівської етики.
Традиційно, співбесіда розпочалася з обговорення професійного досвіду кандидата. Під час адвокатської практики претендент на посаду судді переважно займався корпоративним правом і юридичним супроводом великих підприємств, зокрема питаннями структурування власності, корпоративного управління та консультування бізнесу.
Запитали у кандидата про поїздку до Криму, яку він пояснив безпековою ситуацією на Донеччині у 2014 році. За його словами, він виїхав із родиною з Донецька на два тижні, щоб забезпечити безпеку дружини та дитини, і не планував тривалого перебування поза містом. Крім того, кандидат скористався заздалегідь придбаною туристичною путівкою, яку раніше планував використати для сімейного відпочинку.
Кандидат пояснював і задекларовані у 2015 році годинники Panerai та Omega вартістю близько 10 000 доларів. Один із годинників отримав у подарунок від друзів, інші придбав самостійно. Вважає, що під час роботи адвокатом, годинники сприймаються як елемент професійної репутації та символ цінності власного часу. Щодо придбаного автомобіля Mazda 6, коштовностей та позики батькові у розмірі 722 тис. доларів, суддя зазначив, що вони були придбані або надані за рахунок заощаджень, отриманих під час приватної адвокатської практики. За його словами, він накопичував кошти, зокрема з метою придбання житла, і не користувався кредитами.
Завершили співбесіду на питаннях політичних зв’язків. Зокрема, комісію зацікавили нюанси отримання довіреності на придбання автомобіля від Олексія Балабанова. Кандидат пояснив, що допоміг знайомому з оформленням документів на авто за довіреністю, оскільки той звернувся до нього як до друга. При цьому кандидат підкреслив, що його друг не є політиком, попри наявність у відкритих джерелах інформації про тезку політика з таким самим ім’ям. Також кандидат повідомив, що з 2023 року орендує квартиру в Києві у Кирила Харшина. За його словами, вони є знайомими, а житло він винаймає на загальних умовах та сплачує орендну плату. Батько дружини власника квартири раніше мав відношення до Партії регіонів, однак це жодним чином не пов’язує його з політичною силою і не впливає на їхні особисті стосунки.
Бублейник Володимир Анатолійович
Кандидат юридичних наук, доцент, адвокат, працював у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ та юрисконсультом.
Співбесіда кандидата розпочалась з обговорення обставини набуття 7 будинків у сільській місцевості, які були передані безоплатно рішенням місцевої ради. За словами кандидата, ці об’єкти не мали фактичної ринкової цінності, оскільки розташовані на вулиці, де понад 20 років ніхто не проживав. Водночас передача майна була вигідною для громади, адже після появи власника починає сплачуватися податок на нерухомість, а частина податкових надходжень спрямовується до місцевого бюджету.
На базі цих будинків у 2019–2021 роках кандидат встановив сонячні електростанції потужністю до 30 кВт кожна. Частину будівельних робіт, зокрема встановлення опор та монтаж панелей, кандидат виконував разом із братом, тоді як підключення до мережі здійснювала енергопостачальна компанія. У комісії виникли питання, як бізнес, який приносить півмільйона доларів прибутку може функціонувати без ліцензії на таку діяльність. Кандидат пояснив, що на момент встановлення обладнання законодавство дозволяло одній особі мати необмежену кількість домогосподарств із сонячними станціями потужністю до 30 кВт без отримання окремої ліцензії. За його словами, обмеження з’явилися пізніше — після початку повномасштабного вторгнення. Відсутність у декларації обладнання електростанцій кандидат пояснив складністю оцінки вартості такого обладнання, зокрема через знос і втрату ринкової ціни.
Не залишились без уваги і грузинські інвестиції. Кандидат вніс кошти на придбання об’єктів нерухомості у Грузії, однак проєкт не запрацював, і в 2024 році йому повернули інвестовані $32–33 тис. за домовленістю з місцевим партнером.
Також у ході інтерв’ю кандидат підтвердив поїздки до Російської Федерації після 2015 року, у тому числі в 2019 році, з особистих причин — для догляду за могилами родичів у Курській області. Він наголосив, що контакти з російськими урядовцями чи інституціями обмежувалися лише процедурними взаємодіями під час перетину кордону.
У 2011 році кандидат притягувався до адміністративної відповідальності за керування у стані сп'яніння та спробу втекти від поліції, проте сам адвокат стверджує, що це була фальсифікація.
Ретинська Юлія Ігорівна
Суддя Заводського районного суду Запоріжжя, професійну діяльність розпочала у 2004 році як секретар судових засідань Апеляційного суду Запорізької області, згодом працювала головним спеціалістом та начальником відділу того ж суду. У 2018 році кандидат була делегатом на 15-му черговому з’їзді суддів України.
Суддя поділилася з комісією, що можливість долучитися до команди суддів ВАКС є кар’єрним зростанням, можливістю здобути нові знання та поділитися власним досвідом, накопиченим за роки роботи.
Юлія Ретинська зазначила, що особливо зацікавлена у справах, які розглядає ВАКС, через їх вузьку спеціалізацію та суспільну значущість. У своїй роботі в районному суді вона розглядала кримінальні, цивільні та адміністративні справи, включно зі справами про адміністративні правопорушення та порушення корупційного законодавства. За 14 років роботи суддя розглянула близько 8 100 справ різної категорії, з них у складі колегії — близько 10, переважно у справах особливо тяжких злочинів, включно зі справами щодо державної зради.
Комісія запитала у судді про можливе використання повного доступу до Єдиного реєстру судових рішень в особистих цілях. Кандидат підкреслила, що жодних порушень конфіденційності чи використання реєстру поза службовими обов’язками не здійснювала, а інформація, яка ставала відома під час роботи, не передавалася третім особам. Суддя згадала лише один випадок, коли використовувала повний доступ для пошуку інформації про колишнього чоловіка подруги, проте жодної закритої інформації розголошено не було.
Комісія обговорила і неточності в декларації і майнові питання, зокрема міжнародні експерти поцікавились причиною з якої кандидат не вказувала право користування доньки та матері квартирою до 2018 року. Суддя пояснила, що до 2018 року не декларувала це право користування через роз’яснення НАЗК, які були оновлені лише наприкінці 2018 року. З 2019 року право користування квартирою матір’ю та донькою включено у декларації. Поцікавились експерти і можливістю кандидата накопичити 16 000 доларів при зарплаті судді першої інстанції. На думку експертів такі накопичення спростовують тезу що судді першої інстанції потребують додаткового фінансування. Кандидат, своєю чергою, зазначила, що на початку війни суттєво обмежувала свої фінансові витрати: подорожі, відпочинок чи розваги практично не розглядалися, а на рахунках залишалося близько 8 000 доларів, які згодом конвертувалися в готівку.
Ще одне питання стосувалося придбання автомобіля Ford Fiesta 2017 року. Суддя зазначила, що авто було придбане у 2025 році за 200 000 грн, при цьому ринкова вартість подібних автомобілів була вища — понад 300 000 грн. Вона пояснила, що транспортний засіб має механічну коробку передач, а не автоматичну, а також був завезений із США та мав незначні дефекти після доставки, що вплинуло на ціну. Крім того, суддя сама здійснила оплату витрат на постановку автомобіля на облік в Україні. Вона підкреслила, що вказана в декларації ціна відповідає реальній сумі покупки та не впливала на оподаткування.
Сивокінь Сергій Сергійович
Суддя Шполянського районного суду Черкаської області, працював помічником судді у Придніпровському районному суді міста Черкас, у Державній казначейській службі України, юрисконсультом відділу правового забезпечення Приватбанк.
Під час суддівської кар’єри розглядав всі категорії справ: кримінальні, цивільні, адміністративні, а також справи про адміністративні правопорушення. Щодо досвіду у справах про корупцію, суддя зазначив, що у його суді переважно розглядали адміністративні правопорушення, пов’язані з декларуванням. Водночас він брав участь у кримінальних справах щодо привласнення та розтрати майна шляхом зловживання службовим становищем, що надходять до місцевих загальних судів.
Суддя також розповів про складний фінансовий період на початку роботи: у 2018–2019 роках, коли він ще очікував на остаточне призначення суддею, його сім’я мала дохід близько 30 000 грн на рік. За словами кандидата, це був важкий період, коли родина економила на всьому, але залишалася забезпечена продуктами харчування. Кандидат звільнився з роботи у банку, щоб відповідати вимогам закону про сумісність із посадою судді.
Комісія попросила також надати детальні пояснення щодо фінансових та майнових питань своєї родини. Щодо утримання доньки від попереднього шлюбу, суддя зазначив, що у 2019 році витрати на її потреби складали близько 1 000 грн на місяць. Це становило приблизно 12 000 грн на рік, що віднімалося від річного доходу сім’ї, який становив 30 000 грн. Решту коштів витрачали на утримання родини.
Щодо земельних ділянок, отриманих у листопаді 2016 року в селищі Ведмедівка, де батько кандидата обіймав посаду депутата місцевого місцевої ради, суддя підтвердив, що вони належать йому та брату. Площа його ділянки становить 1,8 га, що відповідає законодавчому ліміту приватизації земельних ділянок до 2 га. Він пояснив, що процедура отримання ділянок була проведена через органи місцевого самоврядування в рамках періоду приватизації, а батько ніяк не впливав на процес, участі у голосуванні не брав. Щодо земельних ділянок батьків, суддя зазначив, що вони отримали їх під час розпаювання колгоспу і не порушували законодавчий ліміт, оскільки процес був регламентований іншими нормами та розрахований на членів колгоспу.
Також суддя прокоментував придбання квартири його дружиною, джерела коштів на її придбання та оренду приміщення дружиною у Черкасах. За словами кандидата, у 2025 році його дружина отримала у подарунок від матері квартиру. Щодо фінансування квартири, суддя повідомив, що кошти на придбання — близько 975 тис. грн — були накопичені тестем та тещею протягом життя. Суддя з дружиною внесків не робили, окрім коштів на ремонт квартири після того, як дружина завагітніла.
Суддя також підтвердив, що його дружина орендувала приміщення у Черкасах з 2021 до червня 2025 року, сплачуючи орендну плату від 2 500 до 3 640 грн на місяць. Приміщення використовувалося як власний простір для дружини, а не для надання послуг з корекції брів чи іншої підприємницької діяльності. Кандидат спростував інформацію про надання дружиною послуг у сфері краси та підкреслив, що всі відомості у соціальних мережах не відображають фактичну діяльність.
Наприкінці співбесіди експерти поцікавились підходом судді до подання заяв про самовідвід, а також про використання доступу до реєстру судових рішень. Кандидат розповів всі його заяви про самовідвід подавались виключно для усунення будь-яких сумнівів у об’єктивності та неупередженості судді. Комісія озвучила випадки, коли самовідвід був заявлений через участь у справі колишніх працівників суду або родичів співробітників суду. Як зазначив суддя, ці справи передавались до територіально наближених судів, аби уникнути навіть натяку на конфлікт інтересів.
Щодо користування реєстром судових рішень, суддя повідомив, що у 2022 році проводив пошук за прізвищами та справами для аналізу судової практики та результатів розгляду, в тому числі у справах, що привертали увагу громадськості. Пошуки здійснювались з різних IP-адрес та комп’ютерів у межах доступу, виданого для службової діяльності.
«Судово-юридична газета» продовжує слідкувати за новими співбесідами кандидатів на посаду судді ВАКС. Із матеріалами попередніх співбесід можна ознайомитися за посиланнями:
Pro bono, ОВДП та банківська лояльність для переміщених осіб: нові співбесіди на шляху до ВАКС
Від науковців до військових: огляд співбесід кандидатів до ВАКС
Політичне минуле, крипто-подарунки та заручники суддів: новий етап випробування на доброчесність
240 запитів до реєстру, 11 млн гонорару та поїздки в Крим: нові спецзасідання ВККС та ГРМЕ
Мільйонні заощадження та забуте житло: антикорупційне сито 19 лютого
22 банківські рахунки та приховане авто: нові кейси кандидатів до ВАКС
Зарплата в конверті та борги за комуналку: нові зізнання кандидатів до ВАКС
Сумнівні статки та маніпуляції з посадами: аналіз перших співбесід кандидатів до ВАКС
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
