Резерв+ показував порушення правил військового обліку: чому суд в Одесі визнав дії ТЦК незаконними

Суд в Одесі розглянув справу щодо оскарження записів про порушення військового обліку в Єдиному державному реєстрі. Позивач стверджував, що своєчасно подав усі необхідні уточнення, а на момент внесення відомостей про порушення жодних постанов чи протоколів не було. Суд визнав дії ТЦК протиправними та зобов’язав усунути неправдиві відомості.

Порушник без підстав

Одеський окружний адміністративний суд розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №420/39769/25 – за позовом військовозобов’язаного до ТЦК про визнання протиправними та зобов’язання вчинити певні дії.

Ця історія стосується доволі нової правової практики ситуації – відображення у цифровій системі статусу «порушника правил військового обліку», причому без фактичного притягнення особи до відповідальності. Позивач виявив, що в мобільному застосунку «Резерв+» відображалася інформація про нібито його порушення правил військового обліку. При цьому всі облікові дані були уточнені вчасно, а жодних протоколів чи постанов про адміністративне правопорушення щодо нього не складали.

Саме ця невідповідність стала підставою для звернення до суду. Позивач просив визнати протиправними дії ТЦК, які полягали у внесенні недостовірної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Окрім цього, він вимагав зобов’язати орган військового управління видалити з реєстру дані про нібито порушення правил військового обліку.

Суть спору фактично зводилася до питання: чи має право територіальний центр комплектування самостійно визначати особу порушником правил військового обліку і фіксувати це у державному реєстрі без відповідної адміністративної процедури.

У матеріалах справи було встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку та має електронний військово-обліковий документ. Інформація у мобільному додатку свідчила про те, що облікові дані уточнені своєчасно. Водночас у «Резерв+» містився запис про порушення правил військового обліку. Така ситуація створювала очевидну правову колізію: система фіксувала факт порушення, хоча жодних процесуальних дій для його встановлення не проводили.

Важливою деталлю стало те, що відповідач – територіальний центр комплектування – не подав до суду відзив на позов. В адміністративному процесі це має принципове значення. Закон передбачає, що неподання суб’єктом владних повноважень відзиву без поважних причин може розцінюватися як фактичне визнання позову. Розглядаючи справу у спрощеному письмовому провадженні, перша інстанція була змушена керуватися лише наявними матеріалами позивача.

Суд окремо проаналізував законодавчу базу, що регулює військовий облік. Згідно з Конституцією України, органи державної влади зобов’язані діяти виключно на підставі та у спосіб, визначені законом. Це фундаментальний принцип, який поширюється і на діяльність територіальних центрів комплектування. Правове регулювання військового обов’язку здійснюється низкою законів, де чітко зазначено: реєстр є інформаційною системою, призначеною для збирання, обробки та зберігання даних про осіб, які перебувають на військовому обліку.

Особливе значення мав перелік відомостей, які можуть вноситися до цього реєстру. Закон прямо передбачає, що до нього можуть бути внесені дані про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Тобто мова йде саме про факт юридично встановленої відповідальності, підтверджений протоколом і постановою. Водночас у справі не було жодних доказів того, що позивача притягували до адміністративної відповідальності. Ні протоколу, ні постанови, ні будь-яких інших процесуальних документів відповідач не надав. Таким чином, запис у реєстрі про порушення фактично існував без юридичної підстави.

Реєстр vs закон: достовірність – понад усе

Окремо суд звернув увагу на визначення самого поняття порушення правил військового обліку. Законодавство передбачає цілий перелік таких порушень – від несвоєчасного уточнення персональних даних до ухилення від медичного огляду чи неприбуття за викликом ТЦК. Але будь-яке з цих порушень повинно бути зафіксоване у встановленому законом порядку, що передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Розглянувши всі матеріали справи, суд дійшов висновку, що дії територіального центру комплектування були незаконними. У даному випадку позивач виконав вимоги законодавства і уточнив свої дані у визначений строк. Тобто об’єктивних підстав вважати його порушником правил військового обліку не існувало.

Ще одним важливим моментом стало те, що внесення до реєстру відомостей про порушення правил військового обліку можливе лише після притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це принципова юридична позиція. Законодавство прямо передбачає: у реєстрі можуть міститися відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У таких випадках зазначають дату, номер та короткий зміст протоколу або постанови.

Фактично суд підтвердив, що реєстр не може містити попередніх або умовних записів про порушення. Інформація повинна базуватися на конкретному юридичному факті – винесеному рішенні у справі про адміністративне правопорушення. Розгляд справ про такі порушення належить до компетенції територіальних центрів комплектування. Саме керівники цих органів мають право розглядати протоколи та накладати адміністративні стягнення. Але навіть у цьому випадку повинна бути дотримана встановлена чітка процедура: складання протоколу, розгляд справи та винесення постанови. Без таких процесуальних кроків жодна особа не може вважатися притягнутою до адміністративної відповідальності. А отже, і підстав для внесення відповідних відомостей до реєстру не виникає.

Суд встановив, що позивач не був притягнутий до адміністративної відповідальності. Отже, запис у реєстрі про порушення правил військового обліку не відповідає вимогам чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, суд вирішив: позов задовольнити, визнати дії територіального центру комплектування протиправними та зобов`язати ТЦК – виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію про порушенняособою правил військового обліку.

У цій справі суд сформулював важливий принцип: статус порушника правил військового обліку не може встановлюватися автоматично або на підставі внутрішніх припущень територіального центру комплектування. Відповідний запис повинен бути підтверджений офіційним адміністративним провадженням із оформленням протоколу та постанови або іншими належними доказами. Інформація в державних реєстрах повинна бути достовірною і підтвердженою документально. Інакше вона перетворюється з механізму обліку на джерело порушення прав громадян.

Автор: Валентин Коваль

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.