Чоловік спробував зареєструвати сурогатну дитину, використовуючи підроблене свідоцтво про шлюб із власною матір’ю — що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі про визнання батьківства та державну реєстрацію народження дитини, яка народилася за програмою сурогатного материнства.

Чоловік, який вважає себе біологічним батьком дитини, просив суд визнати його батьком і зобов’язати орган державної реєстрації актів цивільного стану зареєструвати народження дитини.

Під час розгляду справи з’ясувалося, що для оформлення документів він використовував свідоцтво про шлюб, яке виявилося підробленим. У документах чоловік зазначав, що перебуває у шлюбі з жінкою, яка фактично є його матір’ю.

За підроблення цього документа його було засуджено у кримінальному провадженні.

Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій не врахували ці обставини та не з’ясували повністю всі факти, які мають значення для вирішення спору.

Через це рішення судів було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обставини справи № 554/11048/23

Позивач звернувся до суду з вимогами:

• визнати його батьком дитини, народженої сурогатною матір’ю;
• зобов’язати орган державної реєстрації актів цивільного стану здійснити державну реєстрацію народження дитини та внести відповідні відомості про батька.

Як встановлено судами, у 2021 році чоловік уклав договір із медичним центром та агентством сурогатного материнства про застосування допоміжних репродуктивних технологій. У програмі використали його сперматозоїди та донорську яйцеклітину, а ембріон було перенесено сурогатній матері.

У липні 2023 року в Чернівецькому обласному перинатальному центрі народилася дівчинка. За результатами генетичних досліджень ймовірність батьківства позивача становила понад 99,999 %.

Водночас орган державної реєстрації актів цивільного стану відмовив у реєстрації народження дитини, пославшись на відсутність необхідного пакета документів, передбаченого правилами державної реєстрації актів цивільного стану у випадках застосування допоміжних репродуктивних технологій.

Рішення судів попередніх інстанцій

Перша інстанція

Октябрський районний суд м. Полтави позов задовольнив.

Суд визнав позивача батьком дитини та зобов’язав відділ ДРАЦС здійснити державну реєстрацію її народження із зазначенням позивача як батька.

Суд першої інстанції виходив із того, що батьківство підтверджується генетичними дослідженнями, а також врахував, що, за твердженням позивача та поданими ним доказами, дитина перебуває на його утриманні. На думку суду, обраний спосіб захисту відповідає інтересам дитини.

Апеляційна інстанція

Полтавський апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову.

Апеляційний суд звернув увагу, що у поданих позивачем документах зазначалося, що він перебуває у шлюбі з іншою особою. Водночас у Державному реєстрі актів цивільного стану запис про такий шлюб відсутній.

Крім того, суд встановив, що особа, яку позивач називав дружиною, фактично є його матір’ю. За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам законодавства щодо державної реєстрації народження дитини.

Позиція Верховного Суду

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені передчасно.

Неврахування кримінального провадження

Верховний Суд звернув увагу, що під час розгляду справи вже існував вирок суду у кримінальному провадженні, яким позивача визнано винним у підробленні свідоцтва про шлюб.

Згідно з цим вироком, позивач підробив документ про нібито укладення шлюбу з особою, яка фактично є його матір’ю.

Попри це, під час розгляду цивільної справи:

• позивач не повідомив суди про наявність обвинувального вироку;
• суди не витребували матеріали кримінального провадження;
• зазначені обставини не отримали належної оцінки.

Процесуальна добросовісність сторін

Верховний Суд підкреслив, що учасники процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Правопорядок не допускає ситуації, коли особа у різних судових процесах посилається на взаємовиключні обставини для просування власних інтересів.

У цій справі позивач визнав підроблення свідоцтва про шлюб у кримінальному провадженні, але не повідомив про ці обставини суди у цивільній справі.

Неповне з’ясування обставин справи

Касаційний суд також зазначив, що суди не з’ясували належним чином обставини походження дитини та не перевірили всі докази у їх сукупності.

Зокрема, під час нового розгляду суд може:

• призначити експертизу ДНК для перевірки батьківства;
• залучити до участі у справі сурогатну матір;
• дослідити матеріали кримінального провадження.

Висновок Верховного Суду

Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили рішення без повного з’ясування обставин справи та без належного дослідження доказів.

Касаційну скаргу задоволено частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави та постанову Полтавського апеляційного суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.