Політичне минуле, крипто-подарунки та заручники суддів: новий етап випробування на доброчесність

В рамках продовження конкурсу на 23 вакантні посади у Вищому антикорупційному суді та його Апеляційній палаті проходять співбесіди з кандидатами за спільною участю Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

23 лютого 2026 року було проведено вже шосте спільне засідання, на якому розглядалося питання про відповідність кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим частиною четвертою статті 8 Закону України «Про Вищий антикорупційний суд». На порядку денному засідання стояло питання розгляду відповідності критеріям доброчесності чотирьох кандидатур, проте питання розгляду кандидатури Олександра Олександровича Прохорова було зняте через відсутність доповідача - члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У центрі уваги залишилось троє претендентів: Діденко Євген Володимирович, Кімстачов Олег Сергійович і Тесленко Ірина Олександрівна.

Діденко Євген Володимирович

Суддя Приазовського районного суду Запорізької області, рішенням Голови Верховного Суду від 6 червня 2022 року відряджений до Оболонського районного суду міста Києва. Має вчене звання доктора філософії, працював юрисконсультом, здійснював адвокатську діяльність, з 2013 року призначений на посаду судді.

Кандидат мотивує своє рішення доєднатися до команди суддів ВАКС можливістю професійного зростання, розширення горизонтів, та можливістю пропонувати зі своєї сторони зміни до законодавства для узгодження з міжнародними стандартами.

Члени комісії звернули увагу на грошові подарунки, задекларовані кандидатом і його дружиною у 2020, 2022 та 2024 роках. Йшлося, зокрема, про 220 тис. грн у 2020 році та по 152 тис. грн у 2022 і 2024 роках. Кандидат пояснив, що його мати — пенсіонерка, яка отримує значну пенсію. І за словами кандидата, у 2019–2020 роках її пенсія становила близько 40–49 тис. грн на місяць. Гроші, надані матір’ю кандидата були спрямовані на сплату першого внеску за автомобіль, оскільки родина не мала достатньої суми для виконання умов кредитного договору. А перед повномасштабним вторгненням гроші від матері були отримані у зв’язку з планами продажу та придбання житла. Інші перекази здійснювалися вже після початку війни — як матеріальна підтримка сім’ї, зокрема на потреби дітей кандидата.

Комісія також з’ясовувала обставини придбання матір’ю квартири в Мелітополі у 2015 році за вартістю, що не відповідала ринковим цінам. Кандидат пояснив, що низька ціна була зумовлена недоліками житла — перший поверх, проблеми з каналізацією, а також наявність зареєстрованої особи. Пізніше право власності на цю квартиру перейшло до самого кандидата. За словами судді, право власності він набув на підставі договору дарування. Мати подарувала йому квартиру після того, як родина близько п’яти років проживала у цьому житлі. На підтвердження факту переходу права власності він повідомив, що надав Громадській раді копію договору дарування квартири, а інших окремих правочинів щодо відчуження майна не укладалося. Проте, члени комісії звернули увагу на суму 20 тис. грн, яка фігурує в документах. Кандидат пояснив, що ця сума не є ціною продажу, оскільки йшлося саме про безоплатне дарування. За його словами, оцінка майна на момент укладення договору не проводилася, оскільки закон не вимагав обов’язкової оцінки при безоплатному правочині. Суму 20 тис. грн він назвав умовною та такою, що  ні на що не впливала, оскільки податкові зобов’язання у зв’язку з даруванням не виникали.

Також, комісія звернула увагу на можливий конфлікт інтересів у зв’язку з інформацією з анкети кандидата, щодо рекомендації адвоката Ганни Лапшиної. Адвокат раніше була співзасновницею юридичної фірми разом із матір’ю кандидата, а також працювала в суді, де він здійснював правосуддя. Суддя наголосив, що спільна діяльність фірми припинилася ще у 2007 році, а з моменту його призначення суддею будь-які професійні контакти з цією особою були відсутні.

Також під час співбесіди комісія звернула увагу на податковий конфлікт, що виник у 2017 році: податкова інспекція виявила невідповідності в декларації за 2015 рік, висновок податкового органу було скеровано до кількох інституцій, зокрема до НАБУ, поліції та суду. Перша неточність у декларації стосувалася квартири, в якій кандидат проживав із серпня 2015 року. За його словами, він вказав адресу проживання у відповідному розділі декларації, однак не відобразив її як об’єкт декларування. Кандидат пояснив, що на той момент не мав зареєстрованого права власності, договору чи офіційної реєстрації місця проживання, а також не ніс витрат на придбання житла. Друга неточність стосувалася інформації про оформлення на ім’я кандидата двох земельних ділянок у Запорізькій області. За словами судді, у повідомленні було зазначено лише прізвище, ім’я та по батькові без інших ідентифікаційних даних. Кандидат наголосив, що не оформлював таких ділянок, ніколи не перебував у відповідному районі та припускає, що йдеться про збіг ПІБ з іншою особою.

Крім того, суддя повідомив, що надав усі пояснення податковому органу, після чого звернувся до суду з позовом про оскарження висновку перевірки. Водночас позов двічі повертався з процесуальних підстав, зокрема через питання сплати судового збору та коригування позовних вимог. З огляду на це кандидат вирішив не продовжувати судове оскарження та заявив, що готовий надавати пояснення у разі прийняття компетентними органами будь-яких рішень на підставі згаданого висновку.

Кімстачов Олег Сергійович

Помічник судді у Вищому антикорупційному суді з 3 вересня 2019 року. Раніше обіймав посаду судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області (звільнений за власним бажанням). Працював керівником відділу молодіжної політики Харківського обласного центру молоді. Має суддівський досвід понад 5 років,  під час практики розглядав кримінальні та цивільні справи. Брав участь у кількох конкурсах на посади суддів, у 2018 році на посаду судді ВАКС  — участь призупинено та у 2023–2025 на посади суддів апеляційних судів — кандидата було визнано таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційному загальному суді.

Кандидат розпочав засідання з вимоги про відвід члена ВККС Олега Коліуша, аргументуючи це обставинами, які, на його думку, можуть викликати обґрунтований сумнів у неупередженості члена комісії. Перша обставина стосується професійної взаємодії. Кандидат зазначив, що судді Вищого антикорупційного суду не можуть розглядати справи, які стосуються працівників цього ж суду, зокрема співробітників апарату. Щодо другої обставини, то вона пов’язана з попереднім конкурсом до апеляційних судів у жовтні 2025 року. За словами кандидата, Олег Коліуш був доповідачем щодо його кандидатури і під час співбесіди, коли обговорювалися питання, висвітлені у висновку Громадської ради доброчесності, член комісії щонайменше двічі зазначив, що немає потреби детально розкривати окремі аспекти, оскільки відповідні обставини вже досліджувалися під час інших конкурсних процедур. На думку кандидата, ці обставини викликають сумнів у безсторонності члена комісії під час оцінювання.

Після розгляду клопотання про відвід, комісія відмовила у його задоволенні у зв'язку з відсутністю підстав передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Співбесіда розпочалась з обговорення обставин повторної участі кандидата у конкурсах та наявності попередніх негативних рішень щодо його кандидатури. За словами кандидата, що рішення, винесені щодо нього в попередніх конкурсах або судових процесах, зокрема рішення Верховного Суду від 5 лютого 2026 року, ще не набрали законної сили, а строки на апеляційне оскарження тривають до 12 березня. Тому він вважає некоректним посилатися на них як на остаточну оцінку його доброчесності або професійної спроможності. Тож кандидат звернувся до комісії з проханням оцінювати його відповідність вимогам закону та професійним стандартам станом на сьогодні.

Також під час співбесіди кандидата запитали про отримання у 2023 році подарунку в криптовалюті та джерел походження коштів його матері. Кандидат підтвердив, що задекларував отримання від матері подарунку на суму 15 тисяч доларів США в негрошовій формі — як нематеріальний актив, тобто криптовалюту. За його словами, у декларації було відображено як гривневий еквівалент, так і інформацію про сам криптоактив із зазначенням адрес гаманців, що унеможливлює зміну даних через фіксацію транзакцій у блокчейні.

Кандидат пояснив, що фактичне перерахування криптоактивів здійснив його брат, який раніше отримував від матері кошти — зокрема 6 500 доларів у 2016 році на придбання автомобіля та 10 тисяч доларів у 2020–2021 роках для інвестування в криптовалюту. У 2023 році мати вирішила подарувати кандидату 15 тисяч доларів у зв’язку з одруженням та наміром придбати житло. За домовленістю сторін, брат перерахував відповідний еквівалент у криптовалюті п’ятьма транзакціями. Кандидат наголосив, що договір дарування було укладено між ним і матір’ю, а механізм передачі коштів через брата відповідає нормам цивільного законодавства. Кандидат також повідомив, що податки з продажу криптовалюти не сплачував, оскільки, за його словами, операції були збитковими — сума продажу була меншою за суму первинного придбання.

Щодо фінансових активів матері кандидата, то за його твердженням у 2016 році вона придбала квартиру в Харкові за 100 тисяч, а кошти на купівлю майна були акумульовані за рахунок заощаджень, банківських вкладів, спадщини після смерті батька, а також переказу 2 тисяч доларів від її батьків з Узбекистану у 2013 році.

Також міжнародні експерти поцікавились причиною звільнення судді у 2018 році. Кандидат підтвердив, що подав заяву про звільнення за власним бажанням після притягнення до дисциплінарної відповідальності. За його словами, ключовим мотивом була участь у конкурсі до ВАКС, оскільки наявність дисциплінарного стягнення обмежувала можливість участі в інших конкурсних процедурах. При цьому, члени комісії звернули увагу на хронологію дисциплінарних проваджень, зокрема: притягнення до відповідальності у 2016 році за порушення строків розгляду справи, сувору догану у вересні 2018 року за затримку виготовлення повного тексту судового рішення та окремі провадження щодо можливого конфлікту інтересів під час розгляду справи за участі судді того ж суду. Крім того, у 2018 році ВККС зупинила оцінювання кандидата, через повідомлення голови Уманського суду, яка стверджувала, що кандидат із колегами заблокували її в кабінеті та вимагали підписати відрядження на семінар, доки не приїхала поліція. Кандидат це заперечує, але факт дисциплінарної справи залишається. Також кандидат заперечив, що звільнення було спробою уникнути відповідальності, та заявив, що мав намір продовжувати суддівську кар’єру, але прагнув реалізувати право на участь у конкурсі до антикорупційного суду.

Тесленко Ірина Олександрівна

Суддя Кремінського районного суду Луганської області, рішенням Голови Верховного Суду відряджена до Солом'янського районного суду міста Києва, де працює слідчим суддею. Розглядає кримінальні, цивільні, адміністративні справи та справи про адміністративні правопорушення, включаючи порушення антикорупційного законодавства. Захистила дисертацію на тему «Допустимість як властивість доказів у кримінальному провадженні», здобула науковий ступінь доктор філософії з права. Працювала, індивідуальним підприємцем, суддею, старшим юридичним консультантом та адвокатом. Була членом «Партії регіонів» у 2010-2012 роках.

Мотивує своє бажання стати суддею ВАКС можливістю професійного розвитку, та внесок у антикорупційну юстицію з її сторони.

Засідання розпочалось з клопотання кандидата про відвід членів ВККС Людмили Волкової та Руслана Сидоровича. Кандидат повідомила, що раніше 22 січня 2026 року вона проходила співбесіду в межах конкурсу до Київського апеляційного суду. За її результатами колегія ВККС, до складу якої входили Людмила Волкова та Руслан Сидорович, ухвалила рішення про невідповідність кандидата вимогам через особисту некомпетентність. На думку кандидата, сформульована раніше позиція щодо її професійних якостей може свідчити про упередженість під час нового конкурсу. Вона також зазначила, що оцінювання відбулося нещодавно, а її досьє та обставини діяльності фактично залишилися незмінними. Проте члени комісії звернули увагу, що спільне засідання проводиться для перевірки критеріїв доброчесності та наявності знань і практичних навичок для розгляду справ підсудності ВАКС, тоді як критерій особистісної компетентності не є предметом цього розгляду. Комісія одноголосно відмовила у задоволенні заяв про відвід Людмили Волкової та Руслана Сидоровича.

Далі під час співбесіди комісія поцікавилась у кандидата причинами поїздки до Росії в 2016 році на два дні. Кандидат пояснила перебування у Москві необхідністю отримання ліків для батьків, їх виробництвом лише в Москві і неможливістю отримати ліки в Україні.

Члени комісії також звернули увагу, що у 2016–2020 роках кандидат працювала суддею Кремінського районного суду Луганської області, однак у деклараціях не зазначала нерухомості для проживання в цьому місті. Суддя пояснила, що фактично перебувала в Кремінній упродовж робочого тижня, орендуючи житло подобово або зупиняючись у готелі поблизу суду, а на вихідні поверталася до Харкова. За її словами, об’єкти не декларувалися, оскільки не перебували в користуванні понад шість місяців або станом на 31 грудня відповідного року, як того вимагає законодавство.

У 2017 році кандидат пішла у відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, а в 2018–2019 роках перебувала у декретній відпустці. У 2021 році, за її словами, їй вдалося укласти довгостроковий договір оренди, після чого житло було задеклароване.

Комісія окремо запитувала і про джерела коштів на придбання автомобіля Toyota RAV4 у 2019 році. Кандидат пояснила, що авто було придбане за кошти, отримані від продажу попереднього транспортного засобу, а заощадження в доларах США фактично були конвертацією вже наявних гривневих накопичень. Також члени комісії звернули увагу на випадки продажу автомобілів за вищою ціною, ніж первісна. Кандидат зазначила, що ремонтом і продажем авто займався її чоловік, який приводив транспортні засоби до належного стану. Вона наголосила, що це не була підприємницька діяльність, а звичайна практика оновлення автомобілів для власного користування.

Також питання міжнародних експертів стосувалися іпотеки 2006 року та її дострокового погашення у 2015 році. Кандидат пояснила, що кредит сплачувався щомісячно, а остаточне погашення відбулося в межах банківської програми реструктуризації валютних зобов’язань.

«Судово-юридична газета» продовжує слідкувати за новими співбесідами кандидатів на посаду судді ВАКС. Із матеріалами попередніх співбесід можна ознайомитися за посиланнями:

240 запитів до реєстру, 11 млн гонорару та поїздки в Крим: нові спецзасідання ВККС та ГРМЕ

Мільйонні заощадження та забуте житло: антикорупційне сито 19 лютого

22 банківські рахунки та приховане авто: нові кейси кандидатів до ВАКС

Зарплата в конверті та борги за комуналку: нові зізнання кандидатів до ВАКС

Сумнівні статки та маніпуляції з посадами: аналіз перших співбесід кандидатів до ВАКС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.