Верховний Суд роз’яснив правила оскарження судових ухвал про описки та арифметичні помилки
Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що ухвали слідчого судді про виправлення описок або очевидних арифметичних помилок не можуть бути оскаржені окремо в апеляційному порядку. Це рішення було ухвалене за результатами розгляду справи № 712/11657/25.
Обставини справи
У цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді місцевого суду скаргу на бездіяльність прокурора залишено без задоволення, оскільки кримінальне провадження було закрито. Проте в резолютивній частині ухвали слідчого судді, постановленої в порядку ч. 2 ст. 376 КПК України, вказано про задоволення скарги та зобов’язання вчинити певні дії. Надалі в порядку ст. 379 КПК України ухвалою слідчого судді місцевого суду виправлено виявлену допущену очевидну помилку в резолютивній частині ухвали слідчого судді та вказано, що скаргу на бездіяльність прокурора залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді про виправлення описки, скаржниця подала апеляційну скаргу. Апеляційний суд відмовив у відкритті провадження та вказав, що ухвала слідчого судді про виправлення описки не входить до переліку судових рішень, які відповідно до положень ст. 309 КПК України підлягають окремому оскарженню під час досудового розслідування. У касаційній скарзі скаржниця зазначила, що суд апеляційної інстанції позбавив її права на апеляційне оскарження, передбачене ч. 3 ст. 379 КПК України.
Позиція Верховного Суду
Оцінюючи наведені касаційні вимоги, об’єднана палата ККС ВС вказала, що, вирішуючи питання про виправлення описки чи очевидних арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення. Резолютивна частина рішення суду, постановлена в порядку ч. 2 ст. 376 КПК України, також може бути предметом перегляду за заявою про виправлення в ній описки або очевидної арифметичної помилки. При цьому внесення змін до резолютивної частини судового рішення в порядку ст. 379 КПК України, які змінюють прийняте рішення по суті, є недопустимим.
Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди взаємопов’язаний зі змістом судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту в разі її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно з оцінкою змісту виправленого судового рішення. Оскільки за змістом ч. 3 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на бездіяльність прокурора не може бути оскаржена, то ухвала слідчого судді цього ж суду, якою внесені виправлення до неї, також не може бути предметом апеляційного оскарження.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
