Верховний Суд пояснив, як розрахувати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні

Питання матеріальної відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок при звільненні належить до однієї з найскладніших категорій трудових спорів. Прагнення закону захистити право працівника на своєчасне отримання заробітної плати нерідко стикається з фінансовими труднощами підприємств, або некоректних розрахунком суми, що підлягає виплаті.  

Але, особливої специфіки ця проблема набула в контексті правового регулювання грошового забезпечення військовослужбовців. Довгий час можливість застосування норм трудового законодавства до відносин між військовослужбовцями та військовими частинами трактувалась судами по різному.  Проте на сьогодні судова практика, виробила чіткі підходи до вирішення цієї категорії справ. Спеціальне законодавство, а саме Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» детально регулює порядок виплати грошового забезпечення, але не містить прямих норм про відповідальність військового командування за затримку розрахунку.

У таких випадках суди застосовують принцип субсидіарності: оскільки спеціальні закони не регулюють питання матеріальної відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні, до цих відносин підлягають застосуванню норми загального трудового законодавства — а саме статті 116 та 117 КЗпП України.

Прийняття Закону № 2352-IX, також викликало низку суперечностей у судовій практиці. Закон ввів нові обмеження, відповідно до яких затримка розрахунку при звільненні оплачується, але не більше ніж за шість місяців.

Постанова Верховного Суду від 14 травня 2026 року у справі № 520/2009/24 розмежувала поняття «максимальної межі» та «справедливої співмірності», надавши формулу математично обґрунтованого розрахунку часток невиплачених сум.

Суть справи

Військовослужбовець звільнився у липні 2020 року. При звільненні з ним не провели повний розрахунок, зокрема не виплатили індексацію грошового забезпечення. Це призвело до серії судових спорів (справи № 200/4798/21, № 200/4260/22), у результаті яких заборгованість виплачувалася частинами аж до грудня 2023 року.

Предметом розгляду у справі № 520/2009/24 стало право позивача на отримання середнього заробітку за весь час затримки розрахунку — з 2020 по 2023 рік. Позивач вимагав понад 638 тис. грн, тоді як суди попередніх інстанцій суттєво обмежили цю суму до 21 тис. грн, посилаючись на різні редакції КЗпП та принципи співмірності.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду детально проаналізував застосування статей 116 та 117 КЗпП у контексті змін законодавства.

Суд звернув увагу на дію закону в часі. Оскільки період затримки розрахунку з працівником охоплював час як до 19 липня 2022 року (дати набрання чинності Законом № 2352-IX), так і після, правовідносини підлягають регулюванню різними редакціями статті 117 КЗпП.

Так, до 19 липня 2022 року, до змін у законодавстві, за затримку розрахунку при звільненні середній заробіток стягується за весь період затримки (без обмеження 6 місяцями).

Після 19 липня 2022 року діє обмеження — максимум 6 місяців.

Крім того, Верховний Суд врахував нову правову позицію Великої Палати Верховного Суду. У постанові від 8 жовтня 2025 року у справі № 489/6074/23 Велика Палата роз’яснила застосування статті 117 Кодексу законів про працю України в редакції, що діє з 19 липня 2022 року. При цьому вона відступила від попереднього висновку касаційного суду, згідно з яким обмеження строку нарахування компенсації шістьма місяцями нібито усувало проблему співмірності.

Велика Палата наголосила, що виплата середнього заробітку за статтею 117 КЗпП має компенсаційний характер. Вона спрямована на відшкодування майнових втрат працівника через несвоєчасний розрахунок при звільненні, а не на покарання роботодавця. Водночас суд підкреслив, що зміни, внесені Законом № 2352-IX, не змінили правової природи цієї виплати — вона і надалі залишається компенсаційним механізмом, до якого застосовуються принципи пропорційності та співмірності.

Тобто, встановлене законом обмеження періоду нарахування шістьма місяцями не є абсолютним. Навіть у межах цього строку суд може зменшити розмір компенсації, якщо вона є неспівмірною, з урахуванням принципів розумності та пропорційності.

Формула розрахунку

Верховний Суд зазначив, що для правильного вирішення спору необхідно застосовувати підхід, сформульований у постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19.

Суд пояснив, що всі належні при звільненні виплати становлять 100%, і так само 100% становить сума середнього заробітку, який може бути стягнутий за затримку розрахунку. Тому компенсація має визначатися пропорційно частці невиплачених коштів, але за весь період затримки — до дня фактичного розрахунку.

Суд визначив алгоритм розрахунку компенсації за затримку розрахунку при звільненні:

• встановити розмір середнього заробітку за весь період затримки;
• визначити загальний розмір належних працівнику виплат при звільненні;
• обчислити частку (відсоток) невиплачених коштів у порівнянні із загальною сумою належних виплат;
• присудити позивачу відповідний відсоток від суми середнього заробітку, який відповідає частці несвоєчасно виплаченої суми.

Водночас Верховний Суд вказав на помилку суду апеляційної інстанції, який застосував власну методику розрахунку, виходячи з облікової ставки НБУ. Такий підхід не відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо визначення розміру компенсації за затримку виплат при звільненні.

У підсумку, суд підтвердив, що при визначенні розміру компенсації має застосовуватися пропорційний підхід, а не довільні методики розрахунку, зокрема за аналогією з банківськими відсотками.

Верховний Суд наголосив на важливості належного встановлення фактичних обставин справи. Рішення попередніх інстанцій було скасовано, зокрема через те, що суди не визначили конкретні суми: скільки коштів було виплачено працівнику при звільненні, а яку частину — пізніше.

Встановлене законом обмеження нарахування компенсації шістьма місяцями не звільняє суд від обов’язку перевіряти співмірність такої суми з урахуванням конкретних обставин справи.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.