Під загрозою блокування рахунку: ФОПів обмежать лімітом у 400 тисяч гривень
Поки банківський сектор заявляє про боротьбу з тіньовими операціями, малий бізнес вчергове готується до нових обмежень. Оновлений Меморандум про прозорість платіжних послуг, про який повідомляла «Судово-юридична газета» запроваджує жорсткі ліміти для новостворених і «сплячих» ФОП.
14 травня 2026 року Національна асоціація банків України та Асоціація українських банків підписали оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг. Цей документ став продовженням ініціативи 2024 року, проте його нова редакція значно розширює коло суб’єктів, що потрапляють під посилений контроль.
Банківський сектор позиціонує це як крок до європейської інтеграції та боротьбу з «тіньовим сектором», тоді як за ширмою єдиної практики ховається розширена дискреція банків щодо блокування операцій.
Хто потрапляє під особливу увагу?
Згідно з текстом Меморандуму, банки впроваджують диференційований набір заходів для належного вивчення клієнтів. Особлива увага (високий рівень ризику) тепер приділяється:
- Новоствореним ФОП (зареєстрованим до 6 місяців).
- «Сплячим» ФОП (неактивним, що відновлюють діяльність).
- Юридичним особам із ознаками «компаній-оболонок».
- ФОП 1-ї групи, чиї обсяги операцій перевищують середньомісячний дохід за їхньою групою.
Для цих категорій передбачено поглиблене вивчення мети відкриття рахунку, суті та масштабу бізнес-діяльності, а також посилений моніторинг операцій.
Нова сітка лімітів
Меморандум про прозорість платіжних послуг запроваджує поетапні ліміти на проведення операцій без документального підтвердження доходів для ФОП та юридичних осіб. Так, з серпня 2026 року ліміти для ФОП 1 групи встановлюватимуться до 600 тис. грн/міс, для ФОП 2 та 3 групи — до 3 млн грн/міс, а для юридичних осіб — до 5 млн грн/міс.
З листопада 2026 року для ФОП 1 групи — до 400 тис. грн/міс, для ФОП 2 та 3 групи — до 1 млн грн/міс, а для юридичних осіб — до 2 млн грн/міс.
Для фізичних осіб також діють обмеження: з лютого 2025 року — до 150 тис. грн/міс, з червня 2025 року — до 100 тис. грн/міс.
При цьому надавачі платіжних послуг будуть застосовувати власний ризик-орієнтований підхід під час встановлення та подальшого обслуговування ділових відносин із клієнтами. Залежно від рівня ризику фінансові установи проводять диференційовані заходи перевірки.
Для клієнтів із високим рівнем ризику передбачено посилений контроль та індивідуальні процедури перевірки. У випадку низького рівня ризику банки можуть застосовувати спрощені процедури належної перевірки, зокрема без вимоги документального підтвердження доходів у визначених випадках.
Меморандум прямо вказує, що умови застосування ризик-орієнтованого підходу визначаються кожним банком самостійно відповідно до власних політик. Це створює ситуацію, де банки діють на власний розсуд, а клієнт стає заручником внутрішніх алгоритмів скорингу.
Ознаки операцій, що можуть бути визнані ризиковими
Банки звертають увагу на низку факторів, які можуть стати підставою для додаткової перевірки або тимчасового обмеження операцій:
- різке зростання кількості транзакцій від різних контрагентів;
- нетипове збільшення вхідних операцій (зокрема більш ніж у два рази за добу);
- дроблення платежів на круглі суми;
- збіг юридичної адреси ФОП і пов’язаних компаній;
- відсутність у підприємця ресурсів (офісу, персоналу, матеріальної бази), необхідних для заявленої діяльності.
Як наслідок визнання операції ризиковою — можливі блокування операцій, додаткові перевірки, затримки платежів та регулярні запити документів з боку банків.
Позиція регулятора
Національний банк України підтримує посилення контролю як частину загальної політики протидії фінансовим зловживанням. Голова НБУ Андрій Пишний та президент Національної асоціації банків України Сергій Наумов вітають Меморандум як інструмент «саморегуляції ринку», наголошуючи , що йдеться про боротьбу з використанням підставних рахунків для переказу коштів сумнівного походження.
Серед ключових аргументів на користь змін регулятор виділяє протидію схемам із використанням «дропів» і «фінансових мулів», уніфікацію підходів банківського контролю для запобігання обходу правил через зміну банків, а також захист доброчесного бізнесу, який, за оцінками регулятора, не має відчути суттєвих обмежень.
Народний депутат Ніна Южаніна, своєю чергою розкритикувала оновлений Меморандум, заявивши про ризики для малого бізнесу та економіки в цілому. За її словами, посилення фінансового контролю насамперед зачіпає підприємців, які працюють у складних умовах невизначеності.
Ніна Южаніна також звертає увагу на зростання адміністративного навантаження: часті запити документів, блокування операцій і додаткові перевірки можуть стимулювати бізнес переходити в тінь замість дотримання нових вимог.
Крім того, вона вважає, що регулятори обирають спрощений підхід, концентруючись на дрібних і відносно прозорих операціях замість боротьби з дійсно масштабними схемами ухилення.
Підсумки
Оновлений Меморандум демонструє лиш остаточну перемогу фіскального контролю над банківською таємницею та свободою розпорядження коштами.
Оскільки кожен банк самостійно формує сценарії автоматичної оцінки ризиків, підприємці можуть стикатися з різною практикою трактування однакових операцій. В одному банку транзакція може вважатися звичайною господарською діяльністю, тоді як в іншому — стати підставою для додаткової перевірки або блокування рахунку.
Фактично розширюється перелік підтверджувальних документів, які можуть вимагатися для підвищення лімітів або зняття обмежень. Серед них — довідки ОК-5 та ОК-7, податкові декларації, а також інші документи, що підтверджують доходи або зайнятість. Це наближає банківський контроль до стандартів повної фінансової верифікації клієнта.
Впровадження цілодобових антифрод-алгоритмів, зокрема посиленого контролю операцій у нічний час, а також інтеграція з державними реєстрами, зокрема сервісами на кшталт «Дії», робить фінансовий моніторинг більш оперативним і комплексним.
Проте посилення регуляторного тиску може вплинути на швидкість ділової активності. Особливо це стосується стартапів і новостворених підприємств, які на старті часто демонструють різкі коливання оборотів і можуть автоматично потрапляти до категорії підвищеного ризику.
В умовах оновлених правил підприємцям рекомендується завчасно готувати документальне підтвердження походження доходів, а також бути готовими пояснювати значні фінансові операції. Особливу увагу слід приділяти юридичній прозорості контрагентів та уникненню ознак пов’язаності, зокрема спільних адрес чи структур власності, що можуть підвищувати ризиковість рахунків.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
