У Фінляндії суддів зможуть звільняти лише за рішенням суду, а зворотне зниження пенсійного віку заборонять
Фінляндія запропонувала пакет конституційних змін, який стосується судової влади, прокуратури та балансу повноважень між ключовими інституціями держави. Реформа не змінює систему радикально, а закріплює вже існуючу модель, яка базується на високому рівні суддівської незалежності.
Гарантії для прокурату і заборона ретроактивних змін
Важливий елемент змін — гарантії незмінності умов перебування на посаді суддів. Серед них — заборона зворотного зниження пенсійного віку.
Зокрема, проєкт передбачає:
- суддю можна звільнити лише за рішенням суду;
- звільнення допускається лише у випадку серйозної несумісності або злочину;
- забороняється ретроактивне зниження пенсійного віку суддів.
Це означає, що держава не зможе ухвалити закон, який би достроково скоротив строк служби чинних суддів через зміну пенсійних правил. Такий підхід розглядається як запобіжник від непрямого тиску на судову владу.
Також, зміни стосується порядку призначення суддів.
Для суддів нижчих інстанцій пропонується посилити роль Дорадчої ради з призначення суддів (Judicial Appointments Board). Це спеціальний незалежний орган, який відбирає кандидатів на посади суддів і подає пропозиції щодо призначення.
Ключова особливість цієї ради полягає в тому, що більшість її складу становлять судді. Тобто рішення про те, хто може стати суддею, ухвалюють переважно представники самої судової системи, а не політичні органи. Це робиться для того, щоб зменшити вплив уряду або парламенту на добір суддів і зберегти професійний характер призначень.
Реформа пропонує нову модель призначення суддів найвищих судів — Верховного суду Фінляндії та Верховного адміністративного суду Фінляндії.
Йдеться не про повну зміну системи, а про посилення ролі самих судів у формуванні складу найвищих судових інстанцій.
Згідно з проєктом:
- Кандидатів на посади у Верховний суд Фінляндії та Верховний адміністративний суд Фінляндії фактично пропонують самі ці суди;
- Президент Фінляндії формально зберігає право призначення, але не може довільно обирати кандидатів;
- У разі відмови Президента запускається процедура повторного подання, який фактично не дозволяє Президенту заблокувати призначення.
Венеційська комісія Ради Європи як експертний орган із конституційного права, яка аналізує реформи з точки зору стандартів верховенства права та незалежності інституцій зазначає, що така конструкція забезпечує високий рівень деполітизації кадрових рішень і відповідає підходам, які застосовуються в інших скандинавських країнах.
Також Венеційська комісія наголосила на необхідності посилення прозорості процедур відбору кандидатів, чіткого врегулювання мотивування рішень про відмову у призначенні, а також більш відкритого характеру формування самих кандидатур.
Крім того, Комісія зазначила, що навіть якщо вакансії у Верховному суді та Верховному адміністративному суді оголошуються публічно, відкритого конкурсу з можливістю судового перегляду результатів не існує. Це є важливою особливістю фінської системи, яка спирається на добре поінформовану процедуру прийняття рішень у межах вищих судів і специфічну правову культуру.
Зокрема, Комісія підкреслила, що прозорість у доборі та призначенні суддів може підвищити стійкість довіри до судової влади.
Також зміни охоплюють і прокуратуру. Пропонується закріпити її як незалежну систему, яку очолює Генеральний прокурор, призначуваний Президентом. Водночас вводяться більш чіткі гарантії його перебування на посаді. Звільнення прокурора можливе лише за рішенням суду або у випадках, які свідчать про несумісність поведінки з посадою. Це має зменшити ризики політичного впливу на керівництво прокуратури.
Загалом Венеційська комісія позитивно оцінила фінський підхід. Комісія наголосила, що реформа переважно не змінює систему радикально, а лише закріплює вже наявну модель, яка вважається однією з найбільш незалежних у Європі.
Водночас Венеційська комісія звертає увагу, що положення про прокуратуру потребують більшої юридичної визначеності. Зокрема, у проєкті не до кінця чітко врегульовано, який саме орган уповноважений ухвалювати рішення про звільнення Генерального прокурора, а також процедури такого звільнення. Це, на думку Комісії, вимагає встановлення чітких і зрозумілих правил та гарантій належної процедури.
Комісія підкреслює необхідність забезпечення процесуальних гарантій під час припинення повноважень Генерального прокурора, а також права на належний розгляд і можливість оскарження відповідних рішень.
Варто зазначити, що робота над конституційними змінами у Фінляндії триває з 2024 року. Це не одноразове рішення, а підготовка реформи, яка відбувається поступово.
Коли країни планують змінювати Конституцію в частині судової влади, вони часто звертаються до Венеційської комісії Ради Європи. Це робиться для того, щоб оцінити, чи зміни:
- не послаблюють незалежність суддів;
- відповідають принципу поділу влади;
- узгоджуються з європейськими стандартами та практикою ЄСПЛ.
У підсумку реформа у Фінляндії спрямована на те, щоб зробити гарантії незалежності судової влади більш чіткими та юридично захищеними на рівні Конституції. Також Комісія звернула увагу, що ефективність таких гарантій залежить не лише від їх формального закріплення, а й від того, наскільки прозоро працюють процедури добору та наскільки збалансованими залишаються повноваження різних інституцій.
Зазначимо, що Україні неодноразово порушувалося питання захисту суддів від ретроактивного впливу держави через зміну правил їхнього статусу, зокрема пенсійного забезпечення. В українському законодавстві закріплено підхід, за яким умови проходження служби для суддів не можуть змінюватися таким чином, щоб погіршувати становище вже призначених суддів. Цей принцип випливає із конституційних гарантій незалежності судової влади та положень Закону «Про судоустрій і статус суддів», де підкреслюється незмінюваність суддів як одна з ключових гарантій їхньої незалежності.
У таких реформах ключовими залишаються гарантії захисту статусу суддів від погіршення через законодавчі зміни, мінімізація політичного впливу на процедури призначення і звільнення, а також прозорість механізмів добору суддів і прокурорів.
Фінляндія фактично розвиває подібну концепцію, але піднімає її на конституційний рівень, де пропонується прямо заборонити застосування нових правил щодо зниження пенсійного віку до чинних суддів. Такий підхід розглядається як додатковий запобіжник від впливу на судову владу через зміну соціальних гарантій.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
