Студент вимагав скасувати мобілізацію через відстрочку у «Резерв+», оформлену після призову: яке рішення ухвалив суд
Миколаївський окружний адміністративний суд розглянув справу за позовом військовослужбовця до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та військової частини щодо визнання протиправними дій, пов’язаних із мобілізацією, скасування наказу про призов та зобов’язання виключити його зі списків особового складу військової частини.
Суд досліджував питання щодо наявності у позивача права на відстрочку від призову як у студента денної форми навчання, а також правомірності його мобілізації командиром військової частини під час воєнного стану.
Суть справи
Позивач звернувся до суду із вимогами визнати протиправними дії щодо його мобілізації та скасувати наказ про призов на військову службу під час мобілізації, виданий 17 лютого 2025 року. Також він просив зобов’язати військову частину виключити його зі списків особового складу та звільнити з військової служби.
Позов обґрунтований тим, що на момент мобілізації позивач був студентом денної форми навчання Національного університету кораблебудування імені Адмірала Макарова та, на його думку, мав право на відстрочку від призову відповідно до пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, позивач зазначав, що страждає на вірусний гепатит В, у зв’язку з чим вважав себе непридатним до військової служби.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у відзиві зазначив, що не здійснював мобілізаційних заходів щодо позивача та не приймав рішення про його призов. Водночас військова частина заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що станом на дату призову — 17 лютого 2025 року — позивач не мав оформленої відстрочки від мобілізації ані в автоматичному порядку, ані на підставі рішення відповідної комісії.
Суд встановив, що позивач перебував на військовому обліку з 2003 року. Після проходження військово-лікарської комісії у лютому 2025 року його було визнано придатним до військової служби. 17 лютого 2025 року командир військової частини видав наказ про призов позивача на військову службу під час мобілізації та зарахування його до списків особового складу. Підставою для призову була, зокрема, власноруч написана заява позивача про проходження служби у відповідній військовій частині.
З матеріалів справи також убачається, що автоматичну відстрочку через застосунок «Резерв+» позивач отримав лише 7 березня 2025 року, тобто вже після мобілізації та зарахування до особового складу військової частини.
Позиція та висновки суду
Суд зазначив, що відповідно до законодавства право на відстрочку від призову повинно бути реалізоване військовозобов’язаним шляхом вчинення активних дій та оформлене уповноваженим органом до моменту набуття особою статусу військовослужбовця.
Суд наголосив, що наявність підстав для відстрочки сама по собі не означає автоматичного звільнення від мобілізації. Для реалізації такого права необхідне або прийняття відповідного рішення уповноваженим органом із внесенням даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, або автоматичне оформлення відстрочки у передбаченому порядку.
Суд встановив, що станом на 17 лютого 2025 року позивач не мав оформленої відстрочки від призову. Документи щодо оформлення відстрочки були подані лише 7 березня 2025 року, коли позивач уже проходив військову службу та був включений до списків особового складу військової частини.
Також суд звернув увагу, що матеріали справи не містять доказів подання позивачем під час мобілізаційних процедур документів, які підтверджували б наявність у нього оформленої відстрочки або статусу здобувача освіти за денною формою навчання.
Щодо доводів про стан здоров’я суд зазначив, що позивача було визнано придатним до військової служби відповідно до висновку військово-лікарської комісії. Довідка ВЛК у встановленому законом порядку не оскаржувалась, а доказів її скасування суду не надано.
Окремо суд підкреслив, що процедура призову під час мобілізації є незворотною, а визнання процедури призову протиправною не призводить до автоматичного відновлення попереднього становища особи після набуття нею статусу військовослужбовця. Суд послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23.
Крім того, суд дійшов висновку, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не здійснював мобілізаційних заходів щодо позивача, оскільки мобілізацію проводив безпосередньо командир військової частини у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів №560.
За результатами розгляду справи суд відмовив у задоволенні позову повністю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
