77 реформ за рік: як оновили судову систему та посилили роль НАБУ і САП

14 травня 2025 року, Уряд ухвалив стратегічно важливий для України документ — Дорожню карту з питань верховенства права. Дорожня карта стала однією з ключових передумов офіційних переговорів про вступ до ЄС у межах Кластера 1. Цей документ визначає 124 стратегічних результати та понад 530 конкретних заходів із чіткими строками виконання. Станом на травень 2026 року, через рік після старту, реалізація Карти перейшла від етапу зобов'язань до фази практичної імплементації: 77 виконаних заходів із понад 500 запланованих.

Що змінилося за рік: важливі досягнення

Попри повномасштабну війну, Україна продовжує впроваджувати реформи, закладаючи основу для майбутнього членства в ЄС. Верховенство права є ключовим елементом довіри між державою, суспільством, бізнесом і міжнародними партнерами. Про це заявив Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка  під час заходу «Дорожня карта з питань верховенства права: рік після ухвалення».

За перший рік реалізації Дорожньої карти верховенства права Україна виконала 77 заходів. Хоча кількісно це лише частина від загального плану, експерти відзначають стратегічну вагу ухвалених рішень.

Судова реформа

Найбільш відчутний прогрес зафіксовано в роботі органів суддівського врядування — Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

У сфері дисциплінарної практики створено Службу дисциплінарних інспекторів. Також виконано вимогу щодо розгляду понад 50% накопичених дисциплінарних скарг: станом на 31 грудня 2023 року розглянуто 52% справ.

У кадровому блоці Президент призначив понад 500 суддів. Одночасно розпочато масштабний конкурс на заповнення більш ніж 2000 вакансій у судах першої інстанції.

Затверджено Єдині показники для оцінки доброчесності та професійної етики суддів. Це має підвищити прозорість і жорсткість процедур відбору та оцінювання.

Також розпочато конкурсні процедури щодо створення спеціалізованого апеляційного і окружного  адміністративного судів для розгляду спорів за участю центральних органів влади.

Антикорупційна вертикаль та реформа прокуратури

Антикорупційні органи — НАБУ, САП, НАЗК і ВАКС — продемонстрували високу динаміку роботи. Посилено інституційну незалежність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури: її керівник отримав повноваження самостійно направляти запити на екстрадицію.

Україна також посіла перше місце разом із Францією та Естонією за рівнем регулювання лобіювання після запуску Реєстру прозорості.

За рік НАБУ відкрило понад 700 проваджень, а ВАКС ухвалив 93 обвинувальні вироки щодо 130 осіб.

У системі прокуратури триває внутрішня реорганізація та посилення самоврядування. Проведено функціональний аналіз структури для усунення дублювання повноважень.

Розпочато аудит Ради прокурорів України та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) з метою посилення їхньої незалежності від Офісу Генерального прокурора.

Також запущено пілотний проєкт системи «СМЕРЕКА» (система електронного управління розслідуваннями) у підрозділах, що займаються воєнними злочинами.

Серед ухвалених рішень — закони щодо цифровізації виконавчого провадження та реформи АРМА, а також приєднання до Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя. Окремо затверджено низку національних стратегій у сфері правосуддя, захисту прав дитини, гендерної рівності та пенітенціарної системи. Наразі стейкхолдери проводять оцінку результатів і працюють над усуненням прогалин для подальшої імплементації реформ у межах євроінтеграційного курсу України.

Які зміни очікуються: найближчі перспективи та бенчмарки

Наступний етап реалізації Дорожньої карти верховенства права (2026–2027 роки) стане періодом масштабних інституційних і процесуальних змін у судовій та прокурорській системах.

Ключовим пріоритетом залишається заповнення близько 2000 вакантних посад у судах. Це має зменшити навантаження на суддів і покращити доступ громадян до правосуддя.

Також очікується ухвалення змін до законодавства щодо вдосконалення системи касаційних фільтрів. Це дозволить Верховному Суду зосередитися на формуванні єдиної правозастосовної практики, зменшивши кількість справ побутового характеру.

Окремий напрям — цифровізація судової системи. До кінця 2027 року планується повне впровадження підсистеми «Суддівське досьє» в межах ЄСІКС, а також інтеграція електронного документообігу між судами та правоохоронними органами.

У системі прокуратури ключовим завданням стане запровадження більш прозорих і меритократичних процедур призначення керівників. Відповідний закон про конкурсний відбір прокурорів на керівні посади на основі професійної компетентності має бути ухвалений у 2026 році.

Планується також інституційне посилення Ради прокурорів України. Її мають трансформувати в окрему юридичну особу з власним бюджетом і секретаріатом — очікуваний дедлайн змін припадає на IV квартал 2026 року.

Ще одним елементом реформи стане запровадження цифрових механізмів автоматичного розподілу справ між прокурорами, що має мінімізувати суб’єктивний вплив у процесі розподілу проваджень.

Окрему увагу приділено вдосконаленню Кримінального процесуального кодексу. Йдеться про усунення процесуальних затримок і підвищення ефективності розслідувань, зокрема у справах щодо топ-корупції, де нині фіксуються найбільші процедурні бар’єри.

Підсумки

Попри досягнутий прогрес, реалізація Дорожньої карти верховенства права стикається з багатьма викликами і перепонами. До виконання заходів залучено близько 40 державних інституцій і понад 30 громадських організацій, що суттєво ускладнює узгодження великих законодавчих ініціатив до їх внесення у парламент. Окремо відзначається опір окремих професійних груп і зацікавлених сторін, які намагаються блокувати частину реформ через судові механізми або кримінальні провадження.

Додатковим фактором є криза суспільної довіри. Соціологічні дані свідчать, що рівень недовіри до судової системи часто вищий серед громадян, які не мали безпосереднього досвіду участі у судових процесах. Загальна недовіра до державних інституцій нерідко інтерпретується як корупція, навіть коли йдеться про адміністративну неефективність.

Перший рік реалізації Дорожньої карти показав, що Україна здатна впроваджувати комплексні реформи навіть в умовах війни. Проте, змінюється і підхід Європейської комісії до оцінювання реформ: акцент поступово зміщується з ухвалення законів на їх фактичне виконання та результативність. Дорожня карта — це не просто «чек-лист», це інструкція з розвитку демократичної України. І наступні два роки стануть вирішальними для того, щоб реформи стали відчутними для кожного громадянина.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.