Чи можна через суд отримати дані людини, якій помилково переказали гроші: позиція ВС

12:59, 18 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
КЦС ВС скасував рішення судів, які визнали заяву про встановлення отримувача помилкового переказу спором про право.
Чи можна через суд отримати дані людини, якій помилково переказали гроші: позиція ВС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Саме по собі звернення особи до суду із заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, для встановлення особи отримувача помилково переказаних коштів не свідчить автоматично про наявність спору про право.

До такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі №757/40704/25.

Обставини справи

Заявник звернувся до суду із заявою про розкриття АТ КБ «ПриватБанк» інформації, що становить банківську таємницю.

Він зазначав, що 10 травня 2024 року під час оплати товарів та послуг через застосунок «Приват24» помилково переказав 38 997 грн на іншу банківську картку. Після проведення операції у застосунку відобразилися лише прізвище, ім’я та по батькові отримувача коштів. Інші дані власника рахунку заявникові були невідомі.

За словами заявника, кошти йому не повернули, а будь-яких цивільно-правових відносин із отримувачем платежу він не мав.

Представник заявника направив до банку адвокатський запит із проханням надати ідентифікаційні дані власника рахунку. Однак банк відмовив, пославшись на те, що така інформація є банківською таємницею та може бути розкрита лише за згодою клієнта або на підставі судового рішення.

Заявник пояснював, що інформація про власника рахунку необхідна йому для звернення до неналежного отримувача коштів із вимогою про повернення безпідставно набутих коштів.

Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій

Печерський районний суд Києва відмовив у відкритті провадження. Київський апеляційний суд залишив це рішення без змін.

Суди виходили з того, що фактично заявник намагається отримати або забезпечити докази для подальшого позову про стягнення безпідставно набутих коштів. На думку судів, це свідчить про наявність спору про право, який не може розглядатися в порядку окремого провадження.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд із такими висновками не погодився.

Касаційний цивільний суд зазначив, що ЦПК прямо передбачає можливість розгляду в порядку окремого провадження справ про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю.

ВС звернув увагу, що у разі відсутності підстав для розкриття такої інформації або відсутності в заявника відповідних повноважень суд повинен відмовляти у задоволенні заяви по суті, а не відмовляти у відкритті провадження.

Суд також наголосив, що подана заява не містила вимог до банку як до заінтересованої особи. Заявник просив розкрити інформацію про власника рахунку з метою його ідентифікації та подальшого звернення щодо повернення помилково переказаних коштів.

Тому висновки судів про наявність спору про право Верховний Суд визнав передчасними.

Окремо КЦС ВС не погодився з підходом судів попередніх інстанцій, які фактично прирівняли таку заяву до заяви про забезпечення доказів.

Верховний Суд пояснив, що забезпечення доказів застосовується у випадках, коли існує ризик втрати доказів або ускладнення їх подання в майбутньому. Натомість у цій справі заявник просив не забезпечити докази, а отримати інформацію, без якої він фактично позбавлений можливості належним чином звернутися до суду.

Суд звернув увагу, що без даних про особу отримувача коштів заявник не може належно оформити ані майбутній позов, ані заяву про забезпечення доказів, оскільки процесуальний закон вимагає зазначення даних учасників справи.

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу представника заявника.

Ухвалу Печерського районного суду Києва від 26 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2026 року скасовано.

Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Водночас Верховний Суд не вирішував питання про наявність підстав для розкриття банківської таємниці по суті та не зобов’язував банк надавати відповідну інформацію. Суд лише дійшов висновку, що сама наявність потенційного майбутнього спору про повернення коштів не є підставою для відмови у відкритті провадження.

Під час нового розгляду суд першої інстанції має оцінити характер інформації, яку просить розкрити заявник, а також перевірити наявність правових підстав для розкриття банківської таємниці та повноважень заявника вимагати таке розкриття.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group