Дорожня карта верховенства права: 529 кроків України до членства в Євросоюзі

Вперше в історії держава-кандидат на членство в Євросоюзі отримала переговорні позиції ще до офіційного відкриття кластерів. У грудні Україна отримала бенчмарки за трьома кластерами: 1 «Основи процесу вступу до ЄС», 2 «Внутрішній ринок» та 6 «Зовнішні відносини». Сьогодні ж українська делегація в Брюсселі отримала від Європейського Союзу умови для вступу за фінальними трьома переговорними кластерами.

Основи першого переговорного кластера

Після отримання статусу кандидата у червні 2022 року та завершення двостороннього скринінгу законодавства у жовтні 2025-го, Україна перейшла до безпосередньої роботи над Кластером 1 «Основи процесу вступу до ЄС».

Цей кластер є унікальним елементом методології розширення Європейського Союзу оскільки його відкривають першим і закривають останнім. Такий підхід відображає чітку юридичну логіку Брюсселя — без належних гарантій верховенства права, незалежності судової системи та ефективної боротьби з корупцією будь-яка подальша інтеграція, зокрема економічна чи секторальна, не матиме стійкого підґрунтя.

Україна вже сформувала Дорожню карту з питань верховенства права, яка стала орієнтиром реформ у межах переговорних розділів 23 «Судова влада та основоположні права» та 24 «Юстиція, свобода і безпека». Документ визначає ключові напрями трансформацій, необхідних для наближення української правової системи до стандартів Європейського Союзу.

Окрім правосуддя, перший кластер охоплює:

• Функціонування демократичних інститутів;
• Реформу державного управління;
• Економічні критерії готовності;
• Дотримання фундаментальних прав людини

Згідно з методологією, прогрес у Кластері 1 визначає швидкість просування за всіма іншими п'ятьма кластерами. Ба більше, якщо Єврокомісія зафіксує серйозні проблеми у реформах цього блоку, переговори за іншими напрямками можуть бути призупинені.

Дорожня карта з питань верховенства права

Цей документ визначає 124 стратегічних результати та 529 конкретних заходів із чіткими строками виконання до кінця 2027 року.

Реформа правосуддя визначена як центральний напрям, що має на меті зміцнення незалежності суддів та прокурорів, а також підвищення ефективності функціонування судової системи.

Серед ключових кроків — удосконалення конституційних процедур відповідно до рекомендацій Венеційської комісії. Йдеться, зокрема, про запровадження автоматизованих процесів документообігу та встановлення чітких строків розгляду дисциплінарних проваджень у межах 6–12 місяців. Окрему увагу приділено імплементації Кодексу суддівської етики.

Важливим елементом реформи є розвиток системи дисциплінарної відповідальності. Планується створення Служби дисциплінарних інспекторів, а також розгляд щонайменше 50% раніше накопичених скарг до кінця 2026 року.

У кадровому блоці передбачено суттєве оновлення суддівського корпусу — до четвертого кварталу 2026 року має бути заповнено не менше 70% вакансій у місцевих та апеляційних судах. Конкурси мають відбуватися на прозорих засадах із залученням Громадської ради доброчесності.

Окремий акцент зроблено на цифровізації судової системи. До кінця 2027 року планується повне впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а також запуск підсистеми «Суддівське досьє», що має підвищити прозорість та ефективність управління в судовій сфері.

Боротьба з корупцією, ще один ключовий орієнтир реформи. Європейський Союз очікує від України не лише формального ухвалення законів, а й реальних результатів у вигляді вироків у корупційних справах.

Зокрема, йдеться про зміцнення автономії Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, включно з наданням Керівнику САП статусу самостійного суб'єкта міжнародного правового співробітництва без участі Офісу Генпрокурора. Також до кінця 2026 року планується створення автономної системи перехоплення електронних комунікацій для Національного антикорупційного бюро.

Важливим напрямом є і розвиток Вищого антикорупційного суду. ЄС вимагає заповнення всіх вакансій суддів до І кварталу 2026 року за участю міжнародних експертів.

Окремо передбачено реформування Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА), включно з прозорим конкурсом на посаду керівника та вдосконаленням механізмів управління арештованими активами.

Розділ 24 «Юстиція, свобода та безпека»  охоплює комплекс заходів у сфері безпеки та правопорядку.

Серед ключових — реформа Служби безпеки України, яка має бути трансформована в орган спеціального призначення з фокусом на контррозвідку та кіберзахист, із передачею невластивих функцій іншим правоохоронним органам.

У сфері управління кордонами передбачено впровадження стандартів Шенгенської зони, модернізацію системи прикордонного контролю ГАРТ-1 для інтеграції з базами даних ЄС (SIS) та укладення угоди з агентством FRONTEX щодо операційної діяльності в Україні.

Окрему увагу приділено протидії кіберзлочинності — йдеться про повну імплементацію Конвенції про кіберзлочинність та вдосконалення процедур використання електронних доказів у кримінальному процесі.

Прогрес України та оцінка Єврокомісії 2026 року

Станом на кінець 2025 року, згідно зі звітом Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, загальний рівень виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом досяг 84%.

Україна затвердила та розпочала імплементацію стратегічних документів, які є необхідними для відкриття першого кластера:

• Дорожня карта з питань верховенства права;
• Дорожня карта з питань реформи державного управління;

У сфері справедливості та доброчесності за 2025 рік було зроблено кілька важливих кроків:

• Затверджено Кодекс суддівської етики та розпочато прозорий відбір суддів КСУ за участю Дорадчої групи експертів;
• Заповнено не менше 20% вакансій суддів у судах першої та апеляційної інстанцій;
• Проведено кваліфікаційне оцінювання 50% суддів із залученням Громадської ради доброчесності;
• Прийнято Закон про новий Вищий адміністративний суд та прийнято низку нормативних актів про реформування АРМА;
• Прийнято Закон «Про лобіювання» та запущено Реєстр прозорості;
• Посилено автономію САП та збільшено граничну чисельність співробітників НАБУ.

Виклики і ризики

Однією з ключових проблем залишається виконання рішень Європейського суду з прав людини. Європейський Союз очікує від України збільшення щонайменше на 10% частки виконаних рішень у справах проти держави порівняно з періодом 2022–2024 років.

Окремий акцент зроблено на дисциплінарній практиці щодо суддів і прокурорів. Система має продемонструвати, що притягнення до відповідальності є не вибірковим, а базується на сталих, передбачуваних і прозорих процедурах. Крім того дорожня карта передбачає розроблення та прийняття закону для більш точного визначення дисциплінарних проступків, пов'язаних з поведінкою суддів.

Також міжнародні експерти наголошують на необхідності повної інституційної незалежності органів суддівського врядування, зокрема ВККС і ВРП, від будь-якого політичного чи іншого зовнішнього впливу.

Замість висновків       

Отримання Україною повного пакета умов за всіма шістьма кластерами є визначальним етапом, що завершує підготовчу фазу переговорів. Тепер країна має комплексний дороговказ на шляху досягнення членства. Проте темпи переговорного процесу залишаються залежними від виконання ключових вимог «Основ процесу вступу до ЄС». Успіх судової реформи та боротьби з корупцією, демонстрація їхньої ефективності визначатиме, наскільки швидко Україна зможе розраховувати на закриття перших розділів переговорного процесу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.