Андрій Пасічник: ВККС отримала майже 9 тисяч заявок на добір суддів

Під час виступу на З’їзді суддів голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник розповів про перебіг процедури добору нових суддів та основні виклики, з якими зіткнулася Комісія.

За його словами, у межах суддівського добору Комісія отримала майже 9 тисяч заявок від кандидатів — як чинних суддів, так і юристів, які вперше претендують на суддівські посади. Така кількість заявок значно перевищила попередні прогнози, адже у Комісії очікували приблизно 3–4 тисячі кандидатів.

Це стало серйозним викликом для організації процедури, оскільки на початку 2025 року Комісія могла проводити кваліфікаційний іспит лише для двох груп по 60 осіб на день. Така пропускна здатність була обмежена технічними можливостями та розмірами приміщення Комісії.

У зв’язку з цим у лютому було розпочато пошук додаткових можливостей для проведення іспитів. Комісія зверталася до різних органів державної влади, зокрема до Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, а також до уряду та парламенту, щоб отримати допомогу з пошуком додаткового приміщення. У результаті вдалося організувати проведення іспитів на двох локаціях.

Окремим викликом стало технічне забезпечення нової локації. Комісія не мала резервного обладнання, а використання наявної техніки було обмежене вимогами системи захисту інформації. У цьому питанні значну допомогу надали міжнародні партнери, які профінансували закупівлю необхідної техніки — комп’ютерів, серверів та мережевого обладнання.

Також значну роль відіграла співпраця з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України, яка допомогла оперативно оформити необхідну документацію та перевірити систему на відповідність вимогам безпеки, зокрема щодо захисту персональних даних кандидатів.

У результаті проведеної роботи в липні Комісія змогла розпочати кваліфікаційні іспити. Якщо на початку процедури тестування могли складати максимум 120 осіб на день, то після розширення технічних можливостей кількість кандидатів, які проходили тестування щодня, зросла до кількох сотень.

Це дозволило за приблизно три місяці провести кваліфікаційний іспит для всіх учасників добору. Наразі більшість кандидатів виконали практичні завдання, які перевіряють члени Комісії. За окремими групами результати перевірки вже завершені та затверджені.

Очікується, що перевірка робіт з адміністративної спеціалізації завершиться у квітні, а з загальної — у травні. Після цього Комісія зможе розпочати спеціальну перевірку кандидатів, яка зазвичай триває близько двох місяців для кожної особи.

Проведення спецперевірок планують здійснити протягом літа, після чого восени Комісія має намір розпочати співбесіди з кандидатами. Наразі обговорюється новий алгоритм проведення співбесід, оскільки велика кількість претендентів може суттєво затягнути процедуру.

За попередніми прогнозами, перші рекомендації щодо призначення нових суддів до судів першої інстанції Вища кваліфікаційна комісія суддів України планує надати до кінця 2026 року, після чого вони будуть передані до ВРП для подальшого розгляду.

ВККС активізувала співбесіди до апеляційних судів і планує завершити їх до липня

Основною метою конкурсних процедур, які проводить Вища кваліфікаційна комісія суддів України, є насамперед кадрове підсилення тих судів, де спостерігається найбільше навантаження та нестача суддів. Саме за таким принципом Комісія визначила першу групу апеляційних судів, до яких розпочали співбесіди з кандидатами.

Йдеться, зокрема, про Житомирський апеляційний суд, Закарпатський апеляційний суд, Запорізький апеляційний суд та Чернігівський апеляційний суд.

У межах першої групи було 159 кандидатів. Протягом 2025 року Комісія провела всі 159 співбесід і за їх результатами надала 81 рекомендацію для призначення суддів до ВРП. Станом на сьогодні вже 26 кандидатів призначені на посади суддів, а Комісія очікує подальших рішень ВРП та наступних указів Президента України про призначення суддів до відповідних апеляційних судів.

Після завершення цієї частини конкурсу Комісія перейшла до другої групи апеляційних судів. Під час формування групи Комісія враховувала два ключові фактори: рівень навантаження на суди та кількість кандидатів, які претендують на відповідні посади.

Різниця в темпах проведення співбесід пояснюється навантаженням окремих колегій Комісії та тим, коли вони завершили роботу з попередньою групою судів.

За словами Андрія Пасічника, наразі процес рухається відповідно до затвердженого плану. У ВККС розраховують завершити співбесіди з кандидатами до другої групи апеляційних судів до липня цього року, після чого всі рекомендації будуть передані до ВРП.

Конкурс до Вищого антикорупційного суду

Окремо триває конкурс до ВАКС. Загалом для участі у ньому подали заявки 205 кандидатів. Після проходження етапів кваліфікаційного іспиту до співбесід було допущено 73 кандидати.

Співбесіди проводяться за участі Громадської ради міжнародних експертів. Завершити їх планують 17 березня, після чого будуть оголошені результати та визначені кандидати, які продовжать участь у конкурсі.

Особливістю цієї процедури є додатковий етап — після оцінки міжнародними експертами кандидати проходитимуть ще один раунд співбесід уже з членами Комісії, під час якого визначатимуться бали кваліфікаційного оцінювання. За результатами цього етапу кандидати змагатимуться за посади в апеляційній палаті або першій інстанції ВАКС.

У Комісії очікують завершити основні етапи конкурсу у березні та вже у квітні передати рекомендації до ВРП.

Конкурс до спеціалізованих судів

Також нещодавно розпочалася конкурсна процедура до спеціалізованих судів, у межах якої Комісія отримала понад 350 заяв від кандидатів. Особливість цього конкурсу полягає в тому, що кандидати можуть одночасно претендувати на посади як у судах першої інстанції, так і в апеляційній інстанції.

Після допуску кандидатів ВККС планує розпочати кваліфікаційні іспити у квітні–травні. Орієнтовно у липні–серпні можуть бути сформовані рекомендації для призначення суддів, які передадуть до ВРП.

Відрядження суддів

Окремим напрямом роботи Комісії залишається питання відрядження суддів для тимчасового підсилення судів.

Протягом 2025 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України надала рекомендації про відрядження 135 суддів. Водночас у 64 випадках Комісія відмовила у відрядженні — переважно через те, що навантаження у суді, де працює суддя, було вищим, ніж у суді, до якого він планував перевестися.

За словами голови ВККС, ключовим критерієм при ухваленні рішень щодо відряджень залишається рівень навантаження на суддів у конкретних судах, адже саме він визначає необхідність кадрового підсилення.

Кваліфікаційне оцінювання суддів

Окремим напрямом роботи залишається кваліфікаційне оцінювання суддів. Частина таких процедур проводиться на виконання рішень судів, які зобов’язують Комісію повторно розглянути питання щодо відповідності суддів займаній посаді.

Йдеться, зокрема, про випадки, коли попередні процедури оцінювання були оскаржені або коли виникає необхідність перевірити суддю після дисциплінарних проваджень.

Перевірка декларацій суддів

Також Комісія продовжує аналіз декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів. За словами представників органу, частину таких проваджень уже завершено, а в окремих випадках після перевірки не було встановлено підстав для подальших рішень.

Цифрова трансформація роботи Комісії

Окремо в Андрій Пасічник повідомив про початок масштабного проєкту цифровізації процедур суддівської кар’єри. Проєкт передбачає створення єдиної електронної системи, у межах якої кожен суддя та кандидат на посаду судді матиме власний електронний кабінет. Через нього можна буде:

• подавати документи для участі у конкурсах;
• проходити процедури оцінювання;
• подавати декларації доброчесності;
• отримувати результати конкурсів і перевірок;
• комунікувати з Комісією.

Система також передбачатиме окремі модулі для розробників тестових завдань, рецензентів, викладачів та інших учасників процедур добору і оцінювання.

Наразі вже підготовлено технічну документацію та проведено необхідні тендерні процедури. До розробки системи залучені ІТ-компанії, які спеціалізуються на створенні складних державних цифрових платформ.

У Комісії очікують, що впровадження цифрових інструментів дозволить суттєво підвищити прозорість конкурсів, пришвидшити процедури та зробити взаємодію кандидатів із органом більш зручною.

Посилення технічної інфраструктури

Голова Комісії також зазначив, що після відновлення роботи у 2023 році орган фактично розпочинав діяльність у складних технічних умовах. На той момент Комісія не мала достатньої кількості тестових та практичних завдань для проведення конкурсів, а технічні ресурси були вкрай обмеженими.

Зокрема, у розпорядженні Комісії було лише 63 ноутбуки та застарілі сервери, які не могли витримувати значні навантаження під час масштабних конкурсних процедур. Наразі ситуація суттєво змінилася. За підтримки міжнародних партнерів та інших державних органів Комісія змогла розширити матеріально-технічну базу, забезпечити сучасне комп’ютерне та мережеве обладнання, створити необхідну інфраструктуру для проведення кваліфікаційних іспитів, підготувати значну кількість тестових і практичних завдань.

Завдяки цьому у 2025 році Комісія вже має можливість самостійно проводити масштабні конкурсні процедури, що раніше було технічно складно реалізувати.

Необхідність змін у законодавстві

Водночас у Комісії визнають, що частину проблем неможливо вирішити без змін до законодавства. Зокрема, йдеться про процедури переведення суддів до інших судів або регіонів.

За словами представників Комісії, нинішні правила створюють ситуацію, коли суддям інколи складніше перевестися до іншого суду, ніж кандидатам — уперше пройти конкурс на посаду. Це пов’язано з великим навантаженням та обмеженими можливостями для підготовки до конкурсних процедур.

Співпраця з органами суддівського самоврядування

У цьому контексті керівництво Комісії наголосило на важливості подальшої співпраці з Радою суддів України. За словами Андрія Пасічника, значна частина системних проблем у суддівській кар’єрі може бути вирішена лише за умови спільної позиції органів суддівського врядування.

У Комісії висловили сподівання, що з майбутнім складом Ради суддів України вдасться зберегти партнерські відносини, щоб разом ініціювати необхідні зміни до законодавства, вдосконалити конкурсні процедури та підвищити ефективність роботи судової системи загалом.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.