XX з’їзд суддів України: текстова трансляція, день другий
XX з’їзд суддів України 11 березня продовжує свою роботу. З 10 по 12 березня делегати з’їзду будуть вирішувати долю ключових органів суддівського врядування.
У порядку денному роботи з’їзду суддів передбачено обрання двох членів Вищої ради правосуддя на вакантні посади за квотою з’їзду, призначення суддів Конституційного Суду України за цією ж квотою, оновлення складу Ради суддів України. Також делегати мають затвердити нові редакції Регламенту з’їзду суддів України і Положення про РСУ.
Окрему увагу делегати приділять заслуховуванню інформації про діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів та Державної судової адміністрації.
Нагадаємо, що 10 березня делегати затвердили форму бюлетеню для проведення таємного голосування щодо обрання членів РСУ.
Також було обрано членами Вищої ради правосуддя строком на 4 роки:
- Круподерю Дмитра Олександровича — суддю Дніпровського районного суду м. Києва;
- Спірідонову Тетяну Вікторівну — суддю Голосіївського районного суду м. Києва.
Як пройшов перший день роботи З’їзду, можна дізнатися із трансляції «Судово-юридичної газети».
Завтра очікується повторне таємне голосування щодо кандидатів до РСУ від місцевих загального і господарського судів.
Таким чином, до нового складу РСУ увійшли:
Мовчан Дмитро Валентинович
Олійник Віра Миколаївна
Потапенко Андрій Вікторович
Холод Роман Сергійович
Чебан Вікторія Миколаївна
Боженко Наталія Василівна
Головенко Олег Дмитрович
Каліновська Альона Вікторівна
Кобилянський Костянтин Миколайович
Марченко Оксана Володимирівна
Бисага Тарас Юрійович
Журавльов Олександр Геннадійович
Невідома Тетяна Олексіївна
Саліхов Віталій Валерійович
Кравченко Євген Дмитрович
П’янова Яна Валеріївна
Барсук Марина Анатоліївна
Діброва Галина Іванівна
Чорна Валерія Вікторівна
Зуєв Віталій Анатолійович
Литвиненко Ірина Вікторівна
Остапук Віктор Іванович
Соколов Володимир Миколайович
17:45 Закінчився другий день ХХ з'їзду суддів України.
17:41 Крім судді Марʼяни Король, свою кандидатуру зняв Олег Холява.
17:29 Кандидати на повторне голосування коротко виступили з агітаціями.
17:22 Затверджено форму бюлетеню для проведення повторного таємного голосування щодо обрання членів РСУ
17:10 Оголошено протокол лічильної комісії:
Загалом на з’їзд було обрано 268 делегатів, із яких у голосуванні взяли участь 258. Для проведення процедури виготовили 268 бюлетенів для кожної юрисдикції та інстанції — всього 2 144 бюлетені. Делегати отримали 2 064 бюлетені, ще 70 було погашено.
Після відкриття урн встановлено, що кількість дійсних бюлетенів становила: від місцевих загальних судів — 257 (1 недійсний), місцевих адміністративних судів — 256 (2 недійсні), місцевих господарських судів — 256 (2 недійсні), апеляційних судів із розгляду цивільних і кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення — 256 (2 недійсні), апеляційних адміністративних судів — 257 (1 недійсний), апеляційних господарських судів — 258 (недійсних немає), вищих спеціалізованих судів — 254 (4 недійсні), Верховного Суду — 257 (1 недійсний).
За результатами голосування серед кандидатів голоси розподілилися так:
Кандидати від Верховного Суду
• Зуєв Віталій Анатолійович — суддя Касаційного господарського суду у складі ВС - 203 «за»
• Литвиненко Ірина Вікторівна — суддя Касаційного цивільного суду у складі ВС - 186 «за»
• Остапук Віктор Іванович — суддя Касаційного кримінального суду у складі ВС - 214 «за»
• Соколов Володимир Миколайович — суддя Касаційного адміністративного суду у складі ВС - 203 «за»
Кандидати від вищих спеціалізованих судів
• Чорна Валерія Вікторівна — суддя Вищого антикорупційного суду - 202 «за»
Кандидати від апеляційних господарських судів
• Барсук Марина Анатоліївна — суддя Північного апеляційного господарського суду - 210 «за»
• Діброва Галина Іванівна — суддя Південно-західного апеляційного господарського суду - 216 «за»
Кандидати від апеляційних адміністративних судів
• Кравченко Євген Дмитрович — суддя Шостого апеляційного адміністративного суду - 218 «за»
• П’янова Яна Валеріївна — суддя Другого апеляційного адміністративного суду - 216 «за»
Кандидати від апеляційних загальних судів
• Бисага Тарас Юрійович — суддя Закарпатського апеляційного суду - 157 «за»
• Журавльов Олександр Геннадійович — суддя Одеського апеляційного суду - 173 «за»
• Кабанова Вірінея Вячеславівна — суддя Кропивницького апеляційного суду - 98 «за»
• Невідома Тетяна Олексіївна — суддя Київського апеляційного суду - 214 «за»
• Саліхов Віталій Валерійович — суддя Київського апеляційного суду - 204 «за»
Кандидати від місцевих господарських судів
• Бездоля Дмитро Олександрович — суддя господарського суду Одеської області - 132 «за»
• Гладун Андріан Ігорович — суддя господарського суду Черкаської області - 68 «за»
• Гребенюк Тетяна Дмитрівна — суддя господарського суду Київської області - 125 «за»
• Дем’як Валентина Миколаївна — суддя господарського суду Волинської області - 60 «за»
• Колісник Іван Іванович — суддя господарського суду Дніпропетровської області - 82 «за»
• Король Мар’яна Романівна — суддя господарського суду Львівської області - 72 «за»
• Марченко Оксана Володимирівна — суддя господарського суду міста Києва - 136 «за»
• Отрош Інна Михайлівна — суддя господарського суду міста Києва - 121 «за»
• Харакоз Костянтин Сергійович — суддя господарського суду Донецької області - 122 «за»
Кандидати від місцевих адміністративних судів
• Боженко Наталія Василівна — суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду - 215 «за»
• Головенко Олег Дмитрович — суддя Київського окружного адміністративного суду - 218 «за»
• Каліновська Альона Вікторівна — суддя Черкаського окружного адміністративного суду - 210 «за»
• Кобилянський Костянтин Миколайович — суддя Окружного адміністративного суду міста Києва - 213 «за»
Кандидати від місцевих загальних судів
• Багрій Тарас Ярославович — суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області - 114 «за»
• Бузунко Олена Анатоліївна — суддя Козелецького районного суду Чернігівської області - 41 «за»
• Гладишева Христина Володимирівна — суддя Рівненського районного суду Рівненської області - 46 «за»
• Гончаренко Олексій Олександрович — суддя Межівського районного суду Дніпропетровської області - 60 «за»
• Потапенко Андрій Вікторович — суддя Ржищівського міського суду Київської області - 211 «за»
• Примак-Березовська Ольга Степанівна — суддя Оболонського районного суду міста Києва - 88 «за»
• Сивухін Григорій Сергійович — суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області – 40 «за»
• Сметанюк Володимир Богданович — суддя Болехівського міського суду Івано-Франківської області – 72 «за»
• Смирнов В’ячеслав Анатолійович — суддя Шевченківського районного суду міста Харкова - 133 «за»
• Холод Роман Сергійович — суддя Комунарського районного суду міста Запоріжжя - 158 «за»
• Холява Олег Ігорович — суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області - 71 «за»
• Чебан Вікторія Миколаївна — суддя Шевченківського районного суду міста Чернівці - 158 «за»
• Ченцова Світлана Миколаївна — суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова - 34 «за»
• Черепахін Володимир Олексійович — суддя Кам’янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області - 134 «за».
Додамо, суддя Король Марʼяна зняла свою кандидатуру з повторного голосування.
17:10 Продовжено роботу зʼїзду.
15:54 Оголошено перерву на годину.
15:13 Голова Державної судової адміністрації України Максим Пампура заявив, що кадровий дефіцит суддів у місцевих та апеляційних судах є критичним, і в деяких судах правосуддя здійснює лише один суддя. Для забезпечення роботи судів застосовують відрядження, коли судді тимчасово переведені до інших судів. Судова система також має значний дефіцит фінансування, і більша частина видатків спрямовується на зарплати. Заробітна плата працівників апаратів судів зросла порівняно з попереднім роком. У судах розглядають більшість справ, що надходять. Внаслідок війни багато судових будівель пошкоджено або зруйновано, і ремонтні роботи проводяться поступово. Пріоритетами залишаються ремонт та реконструкція судів, облаштування укриттів, безбар’єрний доступ і створення належних умов для роботи суддів та працівників апаратів.
Детальніша інформація в презентації голови ДСА:
14:24 Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник під час виступу на з’їзді суддів повідомив, що на конкурс із добору суддів було подано майже 9 тисяч заявок від кандидатів — як від чинних суддів, так і від юристів, які вперше претендують на суддівську посаду.
За його словами, така кількість заявників стала серйозним викликом для комісії, адже спочатку прогнозували 3-4 тисячі кандидатів.
Пасічник зазначив, що комісія планувала свої ресурси та процедури саме з урахуванням таких прогнозів. Однак отримання близько 9 тисяч заявок суттєво ускладнило організацію процедури добору.
На початку 2025 року технічні можливості дозволяли проводити кваліфікаційний іспит приблизно для 700 кандидатів на день, оскільки кількість робочих місць була обмежена наявним обладнанням та приміщеннями.
Водночас у комісії розуміють необхідність максимально швидко провести процедуру, адже суди, особливо першої інстанції, відчувають значний кадровий дефіцит.
Щоб пришвидшити процес, із лютого комісія почала активно шукати можливості для розширення інфраструктури проведення іспитів. Одним із рішень стало використання додаткових приміщень, що дозволило організувати проведення тестування паралельно на кількох локаціях.
Для цього представники комісії зверталися до різних органів влади, зокрема до Міністерства юстиції, Фонду державного майна, Міністерства економіки та парламенту.
При цьому нова локація мала відповідати низці вимог: розташування у столиці, наявність необхідного юридичного статусу приміщення та можливість організувати захищену інформаційну мережу.
Окремою проблемою була відсутність необхідного технічного забезпечення. На початку 2025 року комісія не мала достатньої кількості комп’ютерів, серверів та мережевого обладнання для проведення іспитів одразу на кількох локаціях.
Крім того, інформаційна система повинна відповідати вимогам захищених мереж, що ускладнювало можливість швидко розгорнути її поза основним приміщенням комісії.
За словами Пасічника, вирішити частину проблем допомогла підтримка міжнародних партнерів, які надали технічну допомогу для організації іспитів. Йдеться про обладнання та інфраструктуру на кілька десятків мільйонів євро, оскільки комісія та судова адміністрація не мали можливості оперативно акумулювати такі кошти.
Окремий напрям роботи стосувався забезпечення збереження документів та захисту інформації, необхідних для проведення кваліфікаційного іспиту. Це потрібно для того, щоб гарантувати прозорість процедури та уникнути будь-яких сумнівів щодо її результатів.
За словами голови ВККС, вжиті заходи дозволили розпочати проведення кваліфікаційного іспиту та продовжити процедуру добору суддів, що має допомогти зменшити кадровий дефіцит у судах.
За словами голови ВККС, частина співбесід із кандидатами вже проведена. У ВККС планують завершити співбесіди з кандидатами до липня цього року. Після цього комісія має надати рекомендації щодо призначення суддів та передати матеріали до Вищої ради правосуддя.
Паралельно з проведенням співбесід триває процедура спеціальної перевірки кандидатів. Після її завершення комісія зможе завершити розгляд другої групи кандидатів до апеляційних судів і сформувати остаточні рекомендації щодо їх призначення.
Окремо голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Пасічник зупинився на питанні відрядження суддів до інших судів.
За його словами, протягом 2025 року комісія надала рекомендації про відрядження 135 суддів. Водночас фактично розглянутих звернень було значно більше.
Зокрема, у 64 випадках комісія відмовила у відрядженні. Найпоширенішою причиною відмови стало навантаження у судах.
Пасічник пояснив, що інколи судді подають заяви про відрядження до іншого суду, однак аналіз показує, що навантаження у суді, де вони працюють зараз, є більшим, ніж у суді, куди вони хочуть бути відрядженими. У таких випадках комісія не підтримує відповідні заяви, щоб не погіршувати ситуацію з розглядом справ у судах, де вже є значний дефіцит суддів.
Також Пасічник уточнив, що паралельно тривають кілька великих процедур, зокрема:
- конкурси до апеляційних судів;
- добір кандидатів на посади суддів;
- кваліфікаційне оцінювання суддів.
Окремо Пасічник зупинився на процедурі кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді.
Він зауважив, що темпи цієї процедури відрізняються від попередніх років, оскільки зараз основні ресурси комісії зосереджені насамперед на конкурсах до апеляційних судів.
За словами Пасічника, значна частина рішень у межах кваліфікаційного оцінювання стосується суддів, у яких завершився п’ятирічний строк призначення на посаду.
У таких випадках комісія намагається максимально швидко завершити процедуру, щоб повернути суддів до здійснення правосуддя. Це дозволяє зменшити навантаження на інших суддів та допомогти судам, де існує кадровий дефіцит.
Пасічник зазначив, що приблизно 90% розглянутих у межах оцінювання питань стосуються саме суддів, у яких завершилися відповідні повноваження і які очікують на завершення процедури для продовження роботи.
У підсумку Пасічник звернув увагу на процес цифровізації.
За словами Пасічника, під час розробки системи намагалися врахувати інтереси всіх учасників процесу, які повинні мати доступ до відповідної інформації.
Крім того, він звернувся до майбутнього складу Ради суддів України із закликом до партнерської співпраці. За його словами, раніше взаємодія між ВККС та Радою суддів була ефективною, і він сподівається на її продовження.
Він підкреслив, що багато проблем неможливо вирішити лише силами одного органу. На його думку, спільна позиція органів суддівського врядування, зокрема Ради суддів України та Вищої ради правосуддя, може допомогти у досягненні необхідних змін.
14:08 Голова Ради суддів України Богдан Моніч під час виступу на з’їзді суддів відзвітував про роботу Ради та рішення, які ухвалювалися для реагування на проблеми, що виникають у судовій системі.
За його словами, Рада суддів намагалася реагувати на всі питання, які порушували судді, зокрема щодо процедур управління в судах та організації їхньої роботи під час воєнного стану.
Моніч зазначив, що одним із важливих питань було переведення та відрядження суддів до інших судів. Йдеться про ситуації, коли суд припиняє роботу через наслідки бойових дій.
За його словами, Рада суддів виступала проти процедур, які могли призвести до фактичного «відрізання» суду від суддів. У результаті було врегульовано питання переведення суддів до тих судів, куди їх відряджають у разі припинення роботи установи через війну.
Окремо голова Ради суддів зупинився на проблемі неможливості виїзду жінок-суддів за кордон.
За його словами, Рада двічі ухвалювала відповідні рішення, пропонуючи дозволити такий виїзд хоча б для суддів-жінок. Певні очікування щодо вирішення цього питання з’явилися, коли уряд очолила жінка, однак остаточного рішення поки немає.
Також у виступі йшлося про підвищення рівня оплати праці суддів та працівників апарату судів.
За словами Моніча, на політичному рівні існувало розуміння необхідності підвищити посадові оклади суддів першої інстанції. Йшлося про встановлення додаткових доплат, а також про окрему допомогу для суддів, які працюють на прифронтових територіях.
Відповідні норми планували закласти у Закон про Державний бюджет, однак необхідні зміни до законодавства так і не були ухвалені.
Разом із тим було прийнято два закони щодо підвищення зарплат працівникам апаратів судів. Один із них уже підписаний президентом.
Окремо голова Ради суддів звернув увагу на умови роботи суддів у судах, що розташовані на територіях, де тривають бойові дії. За його словами, ці суди продовжують здійснювати правосуддя попри складні безпекові умови, що потребує додаткової підтримки з боку держави.
На завершення Богдан Моніч попросив «відпустити його», оскільки до нового складу РСУ він не подавав свою кандидатуру.
14:07 Затверджено регламент ХХ зʼїзду суддів України.
14:03 Затверджено протокол мандатної комісії.
13:48 Голова робочої групи, член Ради суддів України, суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Єгор Краснов представив звіт про підготовку оновленого Кодексу суддівської етики, який судді зможуть отримати вже сьогодні одразу з друку.
За словами Краснова, метою оновлення документа є приведення положень Кодексу до кращих міжнародних практик та сучасних вимог до поведінки суддів.
Однією з ключових цілей є наближення положень Кодексу до кращих міжнародних порівняльних практик. При розробці документа враховували низку міжнародних етичних стандартів, серед яких:
- Бангалорські принципи поведінки суддів
- Кодекс поведінки для суддів США
- Типові правила професійної поведінки Американської асоціації адвокатів
- Висновки Консультативної ради європейських суддів
- Модельний кодекс Європейської мережі рад правосуддя
- Етичні принципи для міжнародних кримінальних суддів
Ще одним напрямом роботи стало приведення окремих положень Кодексу у відповідність до вимог чинного законодавства.
13:47 Судді продовжили роботу після перерви
13:12 Голосування завершено.
11:31 XX з’їзд суддів України 11 березня продовжив свою роботу. Судді отримують бюлетені та переходять до таємного голосування щодо обрання членів РСУ.
Для забезпечення голосування лічильною комісією було схвалено форму бюлетенів на 8 аркушах паперу з лицевою та зворотною сторонами різних кольорів.
Бюлетні для голосування мали наступний формат і колір:
1.Бюлетень для обрання членів Ради суддів України від місцевих загальних судів – формату А3, зеленого кольору.
2.Бюлетень для обрання членів Ради суддів України від місцевих адміністративних судів – формату А4, темно-зеленого кольору.
3.Бюлетень для обрання членів Ради суддів України від місцевих господарських судів – формату А4, жовтого кольору.
4.Бюлетень для обрання членів Ради суддів України від апеляційних судів з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення – формату А4, червоного кольору.
5.Бюлетень для обрання членів Ради суддів України від апеляційних адміністративних судів – формату А4, салатового кольору.
6.Бюлетень для обрання членів Ради суддів України від апеляційних господарських судів – формату А4, помаранчевого кольору.
7.Бюлетень для обрання членів Ради суддів України від вищих спеціалізованих судів – формату А4, блакитного кольору
8.Бюлетень для обрання членів Ради суддів України від Верховного Суду – формату А4, білого кольору.
.jpg)
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
