Дитина подала в суд на рідну матір через домашнє насильство: Верховний Суд вирішив позбавити її батьківських прав

07:30, 5 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Верховний Суд підтвердив, що системне домашнє насильство, перешкоджання навчанню та ігнорування інтересів дитини можуть бути підставою для позбавлення батьківських прав.
Дитина подала в суд на рідну матір через домашнє насильство: Верховний Суд вирішив позбавити її батьківських прав
фото: Shutterstock
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Питання позбавлення батьківських прав традиційно належить до найбільш чутливих категорій сімейних спорів, оскільки потребує пошуку балансу між правами батьків та найкращими інтересами дитини.

У постанові від 27 травня 2026 року у справі № 466/5784/23 Верховний Суд у складі Касаційного цивільного суду розглянув спір щодо позбавлення матері батьківських прав через неналежне виконання батьківських обов’язків, домашнє насильство та перешкоджання реалізації дитиною права на освіту і отримання паспорта громадянина України.

Обставини справи

Неповнолітня дочка звернулася до суду з позовом про позбавлення своєї матері батьківських прав та стягнення з неї аліментів.

Позивачка зазначала, що протягом тривалого часу мати здійснювала щодо неї психологічний тиск, нав’язувала власні релігійні переконання, перешкоджала отриманню паспорта громадянина України, не забезпечувала належних умов проживання та харчування, а також обмежувала її право на освіту і спілкування з іншими людьми.

Матеріали справи підтвердили, що до служб у справах дітей та поліції неодноразово надходили звернення самої дитини та інших осіб щодо неналежного виконання матір’ю батьківських обов’язків. Органи опіки кілька разів намагалися обстежити умови проживання дитини, однак відповідачка не допускала їх до житла.

Раніше матір було притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов’язків. Також було встановлено, що дитина була змушена самостійно звертатися до поліції, органів опіки та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для сприяння в отриманні паспорта громадянина України та захисту своїх прав.

Судами встановлено факти домашнього насильства з боку матері. У 2021 році суд видав обмежувальний припис, яким заборонив матері наближатися до дитини та контактувати з нею протягом визначеного строку.

Орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав, зазначивши про злісне ухилення від виконання батьківських обов’язків та не забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.

Суд першої інстанції задовольнив позов, апеляційний суд залишив це рішення без змін. Мати оскаржила рішення в касаційному порядку, стверджуючи, що намагалася реалізовувати свої батьківські права та не втрачала інтересу до дитини.

Позиція Верховного Суду

ВС нагадав, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, враховуючи об’єктивні обставини спору, а тільки потім права батьків.

ВС зазначив, що стаття 164 СК України встановлює вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, серед яких — ухилення від виховання дитини, жорстоке поводження з нею та інші передбачені законом випадки.

Ухилення від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Отже, ВС зазначив, що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов’язками.

Варто пам'ятати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Суд також звернув увагу, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків на краще неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Оцінюючи обставини конкретної справи, Верховний Суд зазначив, що матір вчиняла домашнє насильство стосовно своєї дочки, притягувалася до адміністративної відповідальності за статтею 184 КУпАП, негативно впливала на дочку, неналежно виконувала батьківські обов’язки, свідомо нехтувала своїми батьківськими обов’язками в розумінні вимог закону і за відсутності доказів щодо можливості змінити таку поведінку матері стосовно дитини дійшов обґрунтованого висновку про позбавлення батьківських прав.

Суд також вказав, що виховання дитини відбувалося урозріз з інтересами самої дитини, зокрема щодо здобуття дитиною повної загальної середньої освіти та формування її світогляду, а також без урахування думки дитини щодо необхідності виконання встановлених у громадянському суспільстві обов’язків з метою реалізації гарантованих державою прав та перешкоджання в отриманні дитиною паспорта громадянина України.

Таким чином, ВС вирішив, що наведене свідчить про недотримання відповідачкою вимог закону, зокрема статті 155 СК України, якою передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов’язків мають ґрунтуватись на повазі до прав дитини та її людської гідності і що батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Окремо Суд наголосив, що передбачені законом заходи впливу, а саме видача обмежувального припису та притягнення до адміністративної відповідальності, не призвели до зміни поведінки матері щодо дочки.

Керуючись викладеним, Верховний Суд залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій про позбавлення матері батьківських прав щодо неповнолітньої дочки.

Суд підтвердив, що позбавлення батьківських прав є винятковим заходом захисту прав дитини, який може застосовуватися лише за наявності достатніх та переконливих доказів свідомого нехтування батьківськими обов’язками.

У цій справі сукупність встановлених фактів домашнього насильства, перешкоджання здобуттю освіти, створення перешкод для отримання паспорта громадянина України, притягнення до адміністративної відповідальності та відсутність змін у поведінці матері підтвердили наявність підстав для застосування такого крайнього заходу в інтересах дитини.

Щодо інших аспектів захисту прав та інтересів дитини читайте у матеріалі «Судово-юридичної газети» про позицію Верховного Суду, відповідно до якої мобілізація батька не може бути підставою для відкладення реалізації права дитини на отримання аліментів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group