УБД без посвідчення: як отримати статус, якщо документи втрачені, а військова частина не реагує

В умовах тривалої збройної агресії процедура надання статусу учасника бойових дій пройшла шлях від складної паперової тяганини до впровадження автоматичного режиму через Єдиний державний реєстр ветеранів війни (ЄДРВВ). Однак практика 2025–2026 років свідчить про проблеми: відсутність записів у журналах бойових дій, втрата документів при передислокації або відмова командирів визнавати певні завдання «бойовими».

Автоматичне оформлення чи особисте звернення: де виникають проблеми?

Процес отримання статусу учасника бойових дій будується на двох паралельних механізмах, кожен з яких має свої процедурні особливості та критичні точки відмови.

Автоматичний режим наразі визначений як основний механізм отримання статусу. Його логіка полягає у мінімізації участі військовослужбовця у зборі документів.

Надання статусу ініціюється командиром підрозділу через рапорт на уповноважену особу військової частини (ВЧ). Ця особа зобов'язана протягом 5 днів після початку виконання бойового завдання внести дані до Єдиного державного реєстру ветеранів війни (ЄДРВВ). За умови своєчасного внесення інформації процедура може бути завершена у стислі строки.

Такий режим охоплює чинних захисників, а також осіб, які перебувають у полоні або зникли безвісти.

Де виникають збої:

Уповноважені особи часто не дотримуються 5-денного терміну внесення даних. Якщо командир не подав рапорт або уповноважена особа не створила картку в Реєстрі, автоматичний ланцюжок розривається.

Хоча система передбачає повідомлення через електронну пошту або кабінет частини, на практиці військові часто залишаються в невідомості щодо статусу своєї заявки.

Самостійний шлях та боротьба за статус розпочинаються, якщо автоматичний режим не спрацював.

Для цього військовий має право звернутися із заявою безпосередньо до відповідної комісії, що діє при Міністерстві оборони, МВС, СБУ чи іншому уповноваженому органі, або подати заяву через портал «Дія». Після надходження документів комісія повинна розглянути їх та ухвалити рішення протягом 30 календарних днів.

Для військовослужбовців, які вже звільнені зі служби, важливу роль відіграють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. У таких випадках саме ТЦК виступає посередником між заявником і колишньою військовою частиною. Зокрема, центр комплектування має витребувати у військової частини довідку про безпосередню участь особи у бойових діях або заходах із забезпечення оборони держави, яка є одним із ключових документів для підтвердження права на отримання статусу учасника бойових дій.

Де виникають збої:

Довідка № 6 про безпосередню участь є основною для надання статусу. Проте ВЧ часто відмовляють у її видачі або зволікають з її оформленням, залишаючи військового один на один із проблемою.

Співробітники ТЦК або нових частин не завжди сприяють у вирішенні питань звільнених або переведених військових.

Судова практика показує, що навіть при самостійному зверненні до Міністерства оборони, заяву можуть не розглянути вчасно. Верховний Суд у справі № 420/34391/23 наголосив, що Міноборони не може займати «пасивну позицію» — якщо заява надійшла, наприклад, не за адресою, її мають переслати за належністю протягом 5 днів, а не ігнорувати.

Військова частина не подає документи: коли можна змусити командира діяти

Як уже зазначено, довідка про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України підтверджує виконання військовослужбовцем завдань, які дають право на отримання статусу УБД. Командир військової частини оформлює таку довідку за наявності підтверджувальних документів — бойових наказів, журналів бойових дій, бойових донесень, рапортів та інших матеріалів.

Водночас оформлення довідки не є автоматичним. Верховний Суд у справі № 200/7237/24 звернув увагу, що обов'язок командира видати Додаток 6 виникає лише тоді, коли підтверджено факт виконання бойових (службово-бойових) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій, визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.

Це означає, що сама участь у військовій службі або виконання завдань ще не гарантує отримання статусу УБД. Суд оцінює, чи відповідають конкретні обставини вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та підзаконних актів.

Показовим є висновок Верховного Суду про те, що виконання окремих завдань, зокрема із протиповітряної оборони чи охорони стратегічних об'єктів, саме по собі не свідчить про наявність права на статус УБД, якщо такі завдання виконувалися поза межами районів ведення бойових дій, визначених у встановленому порядку. Сам факт отримання додаткової винагороди, зокрема 30 000 грн, також не є самостійною підставою для надання статусу учасника бойових дій.

Якщо ж командування безпідставно відмовляється оформлювати або подавати необхідні документи, військовослужбовець має право оскаржити таку бездіяльність в адміністративному порядку або звернутися до суду. Однак успіх такого спору залежатиме насамперед від наявності належних доказів виконання завдань, які відповідають критеріям, визначеним законодавством для набуття статусу УБД.

Як підтвердити участь у бойових діях, якщо документи відсутні або військова частина не реагує

Насамперед варто звернутися до військової частини із письмовою заявою про видачу довідки та документів, що підтверджують виконання бойових завдань. Якщо відповіді немає або вона є формальною, одним із найбільш ефективних інструментів може стати адвокатський запит. Через нього можна витребувати витяги з бойових наказів, журналів бойових дій, бойових розпоряджень, рапортів та інших документів, які підтверджують участь військовослужбовця у заходах оборони.

Якщо військова частина не відповідає на звернення, не оформлює необхідні документи або тривалий час не вчиняє жодних дій, не варто обмежуватися повторними рапортами. Законодавство дозволяє звертатися до вищих органів військового управління та контролю, які можуть витребувати документи або перевірити законність бездіяльності командування.

Залежно від конкретної ситуації доцільно звертатися до:

Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України або відповідного органу військового управління (Командування Сухопутних військ, Сил територіальної оборони, Сил спеціальних операцій чи іншого виду або роду військ), якщо питання стосується проходження служби чи оформлення документів;

Галузевого державного архіву Міністерства оборони України, якщо військову частину розформовано, реорганізовано або документи передано на архівне зберігання. Саме там можуть зберігатися накази, журнали бойових дій, особові справи та інші матеріали, необхідні для підтвердження участі у бойових діях;

Командування Сил територіальної оборони ЗСУ, якщо військовослужбовець проходив службу у підрозділах ТрО і саме командування може організувати перевірку дій підпорядкованої військової частини;

Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (ВСП) із заявою про можливу бездіяльність посадових осіб військової частини або неналежне виконання ними службових обов'язків.

На практиці одночасне направлення звернень до кількох компетентних органів нерідко дозволяє пришвидшити отримання необхідних документів. Якщо ж навіть після цього військова частина продовжує ігнорувати звернення, така бездіяльність може бути оскаржена до адміністративного суду з вимогою зобов'язати командування виконати покладені на нього обов'язки щодо оформлення та подання документів для розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій.

Якщо ж військова частина безпідставно ухиляється від виконання своїх обов'язків, така бездіяльність також може бути оскаржена до адміністративного суду. Позовні вимоги зазвичай полягають у визнанні бездіяльності протиправною та зобов'язанні військової частини оформити й видати довідку за Додатком 6 або вчинити інші необхідні дії.

Бездіяльність як військової частини, так і інших органів державної влади може бути предметом судового контролю, а сам факт відсутності окремих документів не позбавляє військовослужбовця права вимагати їх витребування та належного розгляду питання про надання статусу учасника бойових дій.

Які докази можуть підтвердити участь у бойових діях

Якщо військова частина не надала необхідних документів або частина доказів втрачена, варто зібрати всі матеріали, які можуть підтвердити фактичне виконання бойових чи службово-бойових завдань. Навіть якщо окремі документи самі по собі не є визначальними, у сукупності вони можуть мати доказове значення під час розгляду питання комісією або судом.

Зокрема, доцільно зберігати та подавати:

• записи у військовому квитку про направлення до військової частини, призначення на посаду, присвоєння військового звання, закріплення зброї чи інші службові відомості;
• копії або фотокопії рапортів, бойових наказів, бойових донесень, журналів бойових дій, якщо вони були зроблені до втрати доступу до документів;
• медичні документи, зокрема довідку про обставини травми (форма № 5), виписки із військових госпіталів, висновки військово-лікарської комісії (ВЛК). Особливе доказове значення можуть мати документи, в яких зазначено, що поранення або травма отримані під час захисту України із зазначенням місця та обставин події;
• матеріали службових розслідувань, якщо вони проводилися у зв'язку з пораненням, контузією чи іншими подіями під час виконання бойових завдань;
• посвідчення про відрядження або їх копії, які підтверджують перебування у районі виконання завдань;
• фото- та відеоматеріали, зроблені під час виконання службових обов'язків. Якщо файли містять геолокаційні дані (метадані), вони також можуть використовуватися як додаткове підтвердження перебування у відповідному районі разом із підрозділом.

Водночас варто враховувати, що фото, відео, копії документів чи записи у військовому квитку зазвичай не замінюють офіційних документів військової частини. Проте вони можуть бути використані як додаткові докази для підтвердження фактичних обставин, а також під час витребування офіційних документів або судового оскарження бездіяльності військової частини чи рішення комісії.

Втратили посвідчення УБД: як відновити документ у 2026 році

Якщо статус учасника бойових дій уже присвоєний, але посвідчення втрачено, проходити процедуру отримання статусу повторно не потрібно. У 2026 році порядок видачі дубліката залишається значно простішим, ніж первинне оформлення.

Для діючих військовослужбовців підставою для відновлення посвідчення є рапорт, поданий на ім'я командира військової частини. Після його розгляду оформлюються документи для видачі нового посвідчення.

Особи, які вже звільнені з військової служби, можуть звернутися із відповідною заявою до ТЦК та СП за місцем перебування на військовому обліку.

Для оформлення дубліката, як правило, необхідно подати:

• заяву (або рапорт);
• копію паспорта;
• копію реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП);
• дві фотокартки розміром 3×4 см;
• за наявності — копію втраченого посвідчення або інші документи, що підтверджують раніше присвоєний статус.

Однією з важливих змін останніх років стало спрощення процедури відновлення. Наразі нормативні акти більше не вимагають обов'язково публікувати оголошення про втрату посвідчення в друкованих засобах масової інформації чи отримувати довідку поліції про його втрату. Водночас рекомендовано зафіксувати факт втрати документально, якщо існує ризик його неправомірного використання третіми особами.

Які докази варто збирати самостійно

Якщо виникає спір щодо підтвердження участі у бойових діях або оформлення статусу УБД, не варто обмежуватися лише довідкою за формою Додатка 6. Комісія може оцінювати всю сукупність документів, які підтверджують виконання бойових чи службово-бойових завдань.

Практика свідчить, що додатковими доказами можуть бути:

• витяги з наказів про прибуття та вибуття із районів виконання бойових завдань;
• довідки про обставини отримання поранення чи травми (Додаток 5);
• витяги з журналів бойових дій, вахтових журналів, книг служби;
• польотні листи та інші документи обліку виконаних завдань;
• матеріали службових розслідувань, якщо вони проводилися у зв'язку з пораненням, контузією чи іншими подіями під час виконання службових обов'язків.

Чим повнішою буде доказова база, тим більше шансів підтвердити право на статус УБД або успішно оскаржити бездіяльність військової частини чи рішення відповідної комісії.

Практика останніх років показує, що найбільше проблем виникає не через відсутність права на статус УБД, а через оформлення документів. Несвоєчасне внесення інформації до Реєстру, бездіяльність командування або втрата службових документів нерідко змушують військовослужбовців відстоювати свої права через адвокатські запити, скарги та судові позови. Саме тому важливо самостійно збирати всі можливі докази участі у виконанні бойових завдань і контролювати проходження документів на кожному етапі процедури.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.