ЄСПЛ визнав несправедливим суд над поліцейським через нерозглянуті доводи про провокацію хабаря

11:05, 15 липня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Судді не з’ясували, чи був заявник підбурений до вчинення злочину, попри те, що такі доводи він висував на всіх етапах розгляду.
ЄСПЛ визнав несправедливим суд над поліцейським через нерозглянуті доводи про провокацію хабаря
Фото: echr.coe.int
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі «CUCEROV v. THE REPUBLIC OF MOLDOVA», встановивши порушення статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод через те, що національні суди не надали належної оцінки твердженням заявника про провокацію до вчинення злочину.

До ЄСПЛ звернувся колишній патрульний поліцейський, який був засуджений за одержання хабаря та перевищення службових повноважень.

За версією слідства, наприкінці грудня 2012 року патрульний поліцейський незаконно вилучив у водія посвідчення водія без оформлення процесуальних документів та вимагав 1500 молдовських леїв за його повернення. Після завершення військової служби водій звернувся до Національного антикорупційного центру зі скаргою про вимагання хабаря. За санкцією прокуратури правоохоронці провели спеціальні слідчі заходи, під час яких була задокументована передача грошей і повернення посвідчення. Після цього поліцейського затримали.

Суди Молдови визнали поліцейського винним в одержанні хабаря та перевищенні службових повноважень. Йому призначили п’ять років позбавлення волі умовно з трирічним випробувальним строком, п’ятирічною забороною працювати в правоохоронних органах та штраф.

У своїх скаргах поліцейський стверджував, що після січня 2013 року майже десять місяців не контактував із водієм і не вчиняв жодних дій, спрямованих на отримання грошей.

Рішення ЄСПЛ

ЄСПЛ визнав скаргу заявника за статтею 6 § 1 Конвенції прийнятною.

Оцінюючи критерій провокації, ЄСПЛ звернув увагу на аргументи заявника про те, що після січня 2013 року він майже десять місяців не контактував із водієм і не вчиняв жодних дій, спрямованих на отримання грошей. Крім того, заявник стверджував, що водій міг без значних витрат отримати нове посвідчення в Агентстві державних послуг, а тому не мав об'єктивної необхідності пропонувати гроші за повернення старого документа.

Суд зазначив, що саме водій після тривалої перерви відновив контакт із заявником, тому справа належить до категорії тих, у яких необхідно перевіряти наявність можливої провокації. Водночас ЄСПЛ не зміг однозначно встановити, чи був заявник справді підбурений до вчинення злочину. Матеріали справи містили суперечливі обставини: з одного боку, заявник майже рік утримував водійське посвідчення без оформлення будь-яких документів, а з іншого — саме водій ініціював подальший контакт, не знаючи, чи зберіг заявник посвідчення та чи вимагатиме він гроші.

За таких обставин Суд дійшов висновку, що твердження заявника про провокацію не були явно необґрунтованими, а тому національні суди були зобов'язані належним чином перевірити їх. ЄСПЛ також нагадав, що якщо обвинувачений висуває небезпідставні доводи про провокацію, сторона обвинувачення повинна довести її відсутність. Якщо таких доказів немає, саме суди повинні дослідити всі фактичні обставини справи та встановити, чи мало місце підбурювання.

Однак у цій справі суди всіх трьох інстанцій фактично не розглянули доводи заявника про провокацію. Верховний суд Молдови відмовився аналізувати цей аргумент, зазначивши, що він нібито не був заявлений у судах нижчих інстанцій, хоча матеріали справи свідчили, що заявник посилався на нього на кожному етапі провадження.

У результаті ЄСПЛ дійшов висновку, що національні суди не перевірили, чи призвели дії водія до підбурювання заявника до вчинення злочину, а також чи існували ознаки того, що правопорушення було б вчинене і без такого втручання. Вони не проаналізували фактичні та правові обставини, які дали б змогу відмежувати провокацію від законної форми оперативної діяльності.

З огляду на використання доказів, отриманих у результаті дій дій під контролем поліції, без належної оцінки доводів про провокацію, ЄСПЛ визнав, що кримінальне провадження не відповідало вимогам справедливого судового розгляду, гарантованого статтею 6 § 1 Конвенції. Заявник просив присудити йому 2 тис. євро компенсації моральної шкоди, однак Суд дійшов висновку, що встановлення самого факту порушення Конвенції є достатньою справедливою сатисфакцією та відмовив у задоволенні цієї вимоги.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group