Від міжнародних проєктів до Вищої ради правосуддя: як проходила співбесіда Тетяни Цувіної в Етичній раді

Процедура формування Вищої ради правосуддя передбачає не лише перевірку професійних здобутків кандидатів, а й глибший аналіз їхньої репутації, поведінки та відповідності стандартам доброчесності. У межах повноважень, визначених статтею 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Етична рада оцінює кандидатів через призму професійної етики, незалежності та здатності виконувати функції члена конституційного органу судового врядування.

Співбесіда з Тетяною Андріївною Цувіною, яка відбулася 8 липня 2026 року, показала, що під час нинішнього конкурсу увага приділяється не лише походженню майна чи змісту декларацій. Не менш важливими стали питання професійної незалежності, здатності протистояти можливому політичному впливу, прозорості доходів та готовності кандидата надавати вичерпні пояснення щодо будь-яких обставин своєї професійної діяльності.

Цувіна Тетяна Андріївна — докторка юридичних наук, професорка, фахівчиня у сфері цивільного процесу та міжнародного правосуддя. Упродовж останніх років вона брала участь у низці міжнародних проєктів із реформування українського законодавства та гармонізації його з правом Європейського Союзу.

Одним із показових епізодів співбесіди стала участь кандидатки у конкурсній комісії з відбору Голови Національного агентства з питань запобігання корупції у 2023–2024 роках.

Під час співбесіди члени Етичної ради повідомили, що напередодні засідання отримали інформацію від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про кримінальне провадження, у межах якого перевіряються можливі спроби впливу на членів конкурсної комісії з боку окремих представників виконавчої влади. При цьому Етична рада не стверджувала про причетність Тетяни Цувіної до будь-яких протиправних дій, а поставлені запитання були спрямовані на з'ясування обставин, що могли мати значення для оцінки її відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Тетяна Цувіна категорично заперечила будь-які спроби стороннього впливу на свою діяльність. Вона повідомила, що не отримувала жодних рекомендацій, вказівок чи неофіційних списків кандидатів від посадових осіб Кабінету Міністрів або інших органів державної влади. За словами кандидатки, про існування відповідного кримінального провадження вона дізналася лише під час співбесіди.

Окремо вона пояснила, що у разі отримання будь-яких незаконних пропозицій або спроб впливу повідомила б про це інших членів конкурсної комісії та звернулася б до компетентних правоохоронних органів. Відповідаючи на запитання Етичної ради, кандидатка наголосила, що під час роботи у конкурсній комісії діяла виключно в межах законодавства та відповідних процедур.

Водночас сам факт існування кримінального провадження або надходження інформації від правоохоронного органу не свідчить про встановлення вини будь-якої особи та не є доказом її причетності до можливих правопорушень. Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Саме тому Етична рада оцінювала не правові аспекти відповідної інформації, а пояснення кандидатки та їх значення для перевірки її відповідності критеріям професійної етики й доброчесності, визначеним Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

Другий великий блок співбесіди стосувався фінансової прозорості кандидатки. Члени Ради звернули увагу на збільшення її доходів та заощаджень упродовж останніх років і попросили пояснити джерела їх походження.

Тетяна Цувіна зазначила, що основними джерелами її доходів є викладацька та наукова діяльність, експертна робота як фізичної особи-підприємця та участь у міжнародних проєктах технічної допомоги.

За словами кандидатки, вона працювала над аналізом українського законодавства на відповідність праву Європейського Союзу, підготовкою експертних висновків та розробленням рекомендацій щодо реформування судової системи.

Під час співбесіди основна увага Етичної ради була зосереджена на з'ясуванні джерел доходів кандидатки та їх відповідності задекларованій професійній діяльності. Члени Ради також оцінювали повноту і послідовність наданих пояснень.

Окрема частина співбесіди була присвячена і майновим питанням. Члени Етичної ради звернули увагу на квартиру у Харкові площею понад 100 квадратних метрів, оформлену на матір кандидатки та матір її чоловіка.

Тетяна Цувіна детально пояснила механізм придбання житла, розподіл коштів між членами родини та джерела фінансування. Зокрема, вона повідомила, що частину коштів було отримано від продажу земельної ділянки, яка належала її чоловікові.

Оформлення квартири на батьків кандидатка пояснила сімейними домовленостями та бажанням врегулювати можливі майнові питання між родичами, зазначивши, що всі учасники правочину мають юридичну освіту і свідомо обрали саме таку модель оформлення.

Також члени Ради поцікавилися перебуванням кандидатки в австрійському місті Грац після початку повномасштабної війни.

Тетяна Цувіна повідомила, що перебувала там у межах наукової програми та отримувала академічну стипендію університету. Вона окремо наголосила, що не користувалася соціальними виплатами уряду Австрії, а її перебування за кордоном було пов'язане виключно з науковою діяльністю.

Під час співбесіди Етична рада перевіряла повноту декларування майнових обставин, відповідність наданих пояснень матеріалам конкурсного досьє та відсутність обґрунтованих сумнівів щодо законності походження коштів і прозорості майнових операцій. Сам факт постановки таких запитань не свідчив про встановлення порушень або невідповідності кандидатки критеріям професійної етики та доброчесності, а був складовою стандартної процедури оцінювання, передбаченої Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Надані пояснення були враховані Етичною радою під час ухвалення остаточного рішення за результатами конкурсу.

Під час співбесіди обговорювалися також професійний досвід кандидатки та її бачення діяльності майбутнього члена Вищої ради правосуддя.

Тетяна Цувіна наголосила, що багаторічна робота над проєктами із впровадження європейських стандартів у сфері правосуддя дозволила їй глибоко зрозуміти проблеми української судової системи.

Вона зазначила, що одним із головних викликів залишається забезпечення незалежності суддів при одночасному вдосконаленні механізмів дисциплінарної відповідальності, а також реалізація міжнародних рекомендацій щодо судового врядування.

Для Етичної ради цей блок став можливістю оцінити не лише доброчесність кандидатки, а й рівень її професійної компетентності та готовності працювати у складі конституційного органу.

Практика формування стандартів доброчесності

Матеріали співбесіди свідчать, що під час конкурсу 2026 року Етична рада комплексно оцінювала кандидатів. Предметом перевірки були незалежність від можливого зовнішнього впливу, джерела походження доходів, майнові питання, професійна репутація, а також здатність кандидата надати послідовні та переконливі пояснення щодо обставин своєї біографії.

Водночас сама наявність інформації про кримінальні провадження чи повідомлень інших органів не визначала результат автоматично. Рада перевіряла, чи існують фактичні обставини, які можуть поставити під сумнів професійну етику конкретного кандидата.

Співбесіда засвідчила також, що міжнародна експертна діяльність і участь у проєктах із реформування правосуддя можуть бути важливими чинниками під час оцінювання професійної репутації кандидата, однак вони не звільняють його від необхідності детально пояснювати всі питання щодо майна, доходів чи професійної біографії.

Саме сукупність документів, логічність пояснень та відсутність обставин, які залишають обґрунтовані сумніви щодо відповідності критеріям професійної етики і доброчесності, можуть стати підставою для позитивного рішення Етичної ради щодо кандидата.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.