Роботодавець оплатив працівнику річне страхування життя: коли потрібно сплачувати ПДФО і військовий збір

Оплата роботодавцем страхування працівників давно використовується як один із соціальних інструментів мотивації персоналу. Однак на практиці саме такі виплати нерідко викликають запитання під час оподаткування та заповнення податкової звітності.

«Судово-юридична газета» розібралася, чи потрібно нараховувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір, якщо підприємство за власний рахунок сплачує страховій компанії внески за договором добровільного страхування життя працівників строком лише на один рік.

Практичний приклад

До ДПС звернулося підприємство, яке уклало зі страховою компанією договір добровільного страхування життя своїх працівників від нещасних випадків строком на один рік. Усі страхові платежі роботодавець сплачує власним коштом. Оскільки такий договір не відповідає критеріям довгострокового страхування життя, підприємство попросило роз’яснити три питання: чи виникає у працівника оподатковуваний дохід, яку ознаку доходу потрібно зазначати у додатку 4ДФ, які ще податкові особливості слід врахувати роботодавцю.

ДПС звернула увагу, що в описаній ситуації договір укладено лише на один рік, а тому він не належить до довгострокового страхування життя, для якого Податковий кодекс передбачає окремі правила оподаткування. Сам факт того, що страхові внески за працівника сплачує роботодавець, ще не означає автоматичного звільнення від податків. Насамперед необхідно оцінити, чи підпадає така виплата під перелік доходів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу, визначений статтею 165 Податкового кодексу.

Чому виникає оподатковуваний дохід

Податкова служба нагадала, що відповідно до підпункту 163.1.1 статті 163 Податкового кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи є її загальний місячний або річний оподатковуваний дохід. Перелік доходів, які не оподатковуються, міститься у статті 165 ПКУ.

Якщо ж виплата не підпадає під ці винятки, застосовуються загальні правила оподаткування. При цьому підпункт 164.2.16 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу прямо відносить до оподатковуваного доходу фізичної особи суми страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Саме на цю норму й посилається ДПС, роблячи висновок, що страхові платежі, які роботодавець сплачує за договором добровільного страхування життя працівників строком на один рік, включаються до їхнього оподатковуваного доходу.

Які податки необхідно сплатити

Оскільки зазначені страхові внески визнаються оподатковуваним доходом працівника, роботодавець як податковий агент повинен виконати вимоги статті 168 Податкового кодексу. Це означає, що із суми такого доходу необхідно утримати:

• 18 % податку на доходи фізичних осіб відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПКУ;
• 5 % військового збору відповідно до підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу.

Таким чином, ДПС підтвердила, що у випадку короткострокового договору добровільного страхування життя жодних спеціальних податкових пільг не застосовується – страхові внески оподатковуються на загальних підставах.

Яку ознаку доходу зазначати у додатку 4ДФ

Окрему увагу підприємство приділило заповненню податкової звітності. У зверненні зазначалося, що на практиці виникають сумніви, чи потрібно використовувати ознаку доходу 124, 126 або іншу. ДПС дала однозначну відповідь. Податківці послалися на пункт 4 розділу IV Порядку заповнення та подання Податкового розрахунку, затвердженого наказом Мінфіну №4, а також на Довідник ознак доходів фізичних осіб. Саме Довідником передбачено, що страхові внески (премії), сплачені роботодавцем-резидентом за працівника, відображаються у додатку 4ДФ за ознакою доходу «125».

Отже, застосування ознак доходу 124 або 126 у такій ситуації ДПС не підтвердила.

Що це означає для роботодавців

Роз’яснення ДПС фактично усуває одну з поширених практичних проблем під час оформлення добровільного страхування працівників. Якщо роботодавець оплачує за працівника страхові внески за річним договором добровільного страхування життя, такі суми:

• включаються до оподатковуваного доходу працівника;
• оподатковуються ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором 5 %;
• відображаються у додатку 4ДФ за ознакою доходу «125».

Водночас ДПС окремо нагадала, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може застосовуватися виключно тим платником податків, якому вона надана. Проте наведена у консультації правова позиція може слугувати орієнтиром для інших роботодавців під час виконання аналогічних податкових обов’язків.

Чому страхові внески вважаються доходом працівника

Хоча страхові платежі роботодавець перераховує безпосередньо страховій компанії, а не працівнику, це не змінює їх податкової природи. Податковий кодекс виходить із того, що фізична особа отримує економічну вигоду за рахунок роботодавця, адже її право на страхове покриття забезпечується коштом підприємства. Саме тому такі суми розглядаються як дохід працівника і підлягають оподаткуванню, якщо для них не встановлено спеціального звільнення.

Водночас ДПС звернула увагу, що у цьому випадку договір не відповідає вимогам довгострокового страхування життя, оскільки укладений лише на один рік. Отже, підстав для застосування податкових пільг законодавство не передбачає.

Індивідуальна податкова консультація ДПС фактично розставила акценти щодо оподаткування короткострокового добровільного страхування життя працівників. Якщо роботодавець сплачує страхові внески за договором, укладеним на один рік, такі суми визнаються оподатковуваним доходом працівника, з якого необхідно утримати ПДФО та військовий збір. Крім того, податкова служба підтвердила, що у додатку 4ДФ такі виплати слід відображати за ознакою доходу «125», що має практичне значення для правильного ведення податкової звітності.

Водночас ДПС нагадала, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно тим платником податків, якому її надано. Однак викладена у ній правова позиція відображає офіційний підхід податкового органу до застосування норм законодавства та може бути корисним орієнтиром для інших роботодавців у схожих правовідносинах.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.