Від професорки Києво-Могилянської академії до кандидатки у Вищу раду правосуддя: аналіз співбесіди Лесі Музики
Конкурс до Вищої ради правосуддя у 2026 році став черговим етапом перевірки того, наскільки кандидати відповідають високим стандартам професійної етики та доброчесності. Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», саме Етична рада проводить оцінювання кандидатів, аналізуючи їхню професійну діяльність, репутацію та обставини, які можуть мати значення для майбутнього виконання повноважень члена ВРП.
Співбесіда з Лесею Анатоліївною Музикою, докторкою юридичних наук та професоркою НаУКМА, що відбулася 8 липня 2026 року, стала одним із найцікавіших епізодів конкурсу. На відміну від майнових кейсів інших кандидатів, основний фокус уваги тут був зміщений на академічну доброчесність, конфлікт інтересів у науковій сфері та повноту заповнення декларацій.
Леся Анатоліївна Музика — докторка юридичних наук, професорка кафедри приватного права Національного університету «Києво-Могилянська академія». Раніше працювала доценткою цієї ж кафедри, викладала в Академії адвокатури України, проходила службу в органах внутрішніх справ. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю отримала у 2006 році.
Одним із найбільш дискусійних питань під час співбесіди стала наукова діяльність кандидатки після початку російської агресії.
Члени Етичної ради звернули увагу на публікацію статті у російському науковому виданні у 2017 році, а також на значну кількість російськомовних джерел, використаних під час підготовки докторської дисертації.
Кандидатка пояснила, що на момент підготовки наукової роботи вимоги Міністерства освіти і науки фактично стимулювали науковців публікуватися у міжнародних виданнях, а співпраця з видавництвами країн СНД тоді залишалася поширеною практикою серед українських правників.
Щодо використання російськомовних джерел Леся Музика зазначила, що вони застосовувалися переважно для аналізу історичного розвитку цивільного права, а також під час дослідження нормативної бази держави-агресора у розділах дисертації, присвячених тимчасово окупованим територіям та наслідкам збройної агресії.
Під час співбесіди члени Етичної ради зосередили увагу не лише на самому факті таких публікацій, а й на мотивах їх появи, часовому контексті та поясненнях кандидатки щодо використання відповідних джерел. Зрештою ці пояснення були враховані під час ухвалення остаточного рішення.
Окремий блок запитань стосувався захисту докторської дисертації у 2021 році в Інституті держави і права імені В. М. Корецького. Причиною уваги Етичної ради стало те, що членом спеціалізованої вченої ради був батько кандидатки.
Леся Музика пояснила, що її батько фактично не брав участі у процедурі захисту, не голосував за присудження наукового ступеня і самоусунувся від будь-якого впливу на прийняття рішення. Вона також зазначила, що вибір саме цієї установи був обумовлений тодішніми карантинними обмеженнями та реформою системи атестації наукових кадрів, яка істотно звузила можливості для проведення захистів.
Для підтвердження своїх пояснень кандидатка надала архівні документи та протоколи, які, на її думку, підтверджували відсутність участі батька у прийнятті рішення щодо захисту дисертації.
Надані документи були враховані Етичною радою під час оцінювання пояснень кандидатки щодо можливого конфлікту інтересів.
Під час співбесіди члени Ради звернули увагу й на окремі неточності у деклараційних документах кандидатки.
Зокрема, обговорювалися помилки у реєстраційних номерах нерухомості, а також відсутність інформації про сестру-адвоката у декларації родинних зв'язків.
Леся Музика пояснила, що, заповнюючи декларацію, керувалася власним тлумаченням статті 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та вважала, що повинна зазначати лише тих родичів, з якими її пов'язує спільний побут.
Головуючий під час співбесіди звернув увагу, що декларація родинних зв'язків передбачає інший підхід і вимагає зазначення всіх осіб, визначених законом, незалежно від факту спільного проживання.
Кандидатка визнала, що допустила помилку під час заповнення декларації, пояснивши її неправильним тлумаченням вимог законодавства, а не наміром приховати інформацію.
Ще одним напрямом перевірки стала адвокатська діяльність Лесі Музики.
Члени Ради звернули увагу на відсутність інформації про проходження підвищення кваліфікації, а також на дисциплінарні звернення, які раніше розглядалися органами адвокатського самоврядування.
Кандидатка пояснила, що відповідні труднощі виникли через тривалий конфлікт між окремими регіональними радами адвокатів та технічні проблеми із реєстрацією електронного кабінету в Єдиному реєстрі адвокатів України.
За її словами, після врегулювання цих питань вона перейшла до іншої ради адвокатів, оформила необхідні документи та усунула всі недоліки, а дисциплінарні звернення були відкликані після надання відповідних пояснень.
Під час оцінювання цих обставин Етична рада враховувала не лише сам факт виникнення проблем, а й подальші дії кандидатки щодо їх усунення.
Практика формування стандартів доброчесності
Співбесіда Лесі Музики фіксує стандарти, які Етична рада застосовувала під час конкурсу 2026 року. Рада оцінювала не лише сам факт наявності помилки чи спірної обставини, а й причини її виникнення, поведінку кандидата та готовність підтвердити свої пояснення документами.
Крім того, академічна діяльність стала повноцінним предметом перевірки нарівні з деклараціями та майновими питаннями. Публікації, вибір наукових майданчиків, використання джерел, обставини захисту дисертації та можливі конфлікти інтересів розглядалися як складові оцінки професійної етики.
Співбесіда засвідчила, що окремі неточності у деклараціях самі по собі не завжди є підставою для негативного рішення. Вирішальне значення має те, чи залишають після пояснень кандидата обґрунтовані сумніви щодо його доброчесності.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
