Військовослужбовці отримали право на відрядження до ключових державних органів під час воєнного стану
Військовий досвід стає ключовим критерієм для топ-менеджменту держави. Новий Указ Президента України № 385/2026 вносить фундаментальні зміни до порядку заміщення державних посад військовослужбовцями. Від Офісу Президента до регіональних адміністрацій — держава посилює вертикаль управління через залучення кадрових військових до цивільного сектору.
Указ Президента від 18 травня оновив перелік посад, що можуть заміщуватися військовослужбовцями. Ці зміни стосуються не лише силового блоку, а й апарату РНБО, Офісу Президента, Офісу Військового омбудсмена та низки обласних державних адміністрацій.
Сьогодні знайомимось з новими підходами держави до кадрової політики, де межа між військовою службою та державною службою стає дедалі тоншою.
Цивільні особи як резерв для держорганів
Оновлена стаття 2 Переліку посад, що заміщуються військовослужбовцями впроваджує гнучкий підхід до кадрового наповнення. Базовим принципом залишається заміщення таких посад військовослужбовцями. Водночас до моменту їх призначення допускається тимчасове зайняття цих посад цивільними особами.
Призначення цивільних здійснюється на підставі строкового трудового договору. Для більшості державних органів таке призначення потребує погодження з Міністром оборони України або керівниками відповідних силових структур — центральних органів виконавчої влади, що керують військовими формуваннями, СБУ та Державною службою спеціального транспорту.
Водночас зазначені правила не застосовуються до Секретаріату Кабінету Міністрів України, для якого передбачено окремий порядок регулювання.
Особливий режим для Офісу Президента
Указ встановлює особливий режим для Офісу Президента, що підкреслює його автономність у кадрових питаннях. Згідно з абзацом другим статті 2, вакантні посади в ОП можуть бути заміщені цивільними особами без погодження з Міністром оборони чи іншими силовиками. Рішення приймає суб’єкт призначення на підставі власного розсуду, що забезпечує оперативність управління в умовах війни.
Водночас, розділ «Офіс Президента України» у самому Переліку отримав нову редакцію, де зафіксовано високі військові звання для ключових фігур:
- Керівник Офісу Президента України — граничне звання генерал (1 посада).
- Заступник Керівника ОП — генерал-лейтенант (1 посада).
- Генеральний директор Директорату з питань національної безпеки та оборони — бригадний генерал (1 посада).
- Нижчі ланки Директорату (завідувачі відділів, головні консультанти, інспектори) закріплені за офіцерами у званні полковника.
Регіональне управління
Стаття 21 Указу визначає перелік посад, які в період дії воєнного стану можуть заміщуватися військовослужбовцями, що відряджаються до цивільних органів із залишенням на військовій службі. Це дозволяє офіцерам виконувати завдання в інтересах оборони, не втрачаючи статусу та соціальних гарантій.
Органи та структури, що підпадають під цей режим:
- Офіс Президента та РНБО: заступники керівників, начальники підрозділів, головні консультанти та патронатна служба.
- Офіс Військового омбудсмена: від заступників омбудсмена до головних спеціалістів та інспекторів.
- Інформаційний та медіа-сектор: керівництво Центру протидії дезінформації та генеральний директор агентства «Укрінформ».
- Економічний контроль: Посада Голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) також тепер може бути заміщена військовослужбовцем.
Особливу увагу приділено головам та заступникам обласних та районних державних адміністрацій. Указ № 385/2026 окреслює регіони, де військовий досвід керівництва є пріоритетним.
Це, прифронтові та стратегічні ОДА: Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Одеська, Харківська, Херсонська. Кількість військових квот варіюється. Наприклад, у Дніпропетровській ОДА це голова та два заступники, а у Волинській — голова та перший заступник. Керівники Броварської, Конотопської та Шосткинської, Золотоніської, Корюківської та Новгород-Сіверської РДА. Окремо виділено посаду начальника Одеської міської військової адміністрації.
Залучення військовослужбовців до Апарату РНБО, Офісу Президента та Офісу Військового омбудсмена спрямоване на посилення військової субординації в процесах ухвалення рішень у сфері національної безпеки.
Важливий і механізм кадрової гнучкості: цивільні особи можуть тимчасово обіймати посади за строковими трудовими договорами у разі відсутності військових кандидатів. При цьому їх призначення потребує погодження з силовими структурами, що зберігає пріоритет за військовослужбовцями.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
















