Депутати анонсували фінальну версію та друге читання закону про кредитні історії

15:30, 18 березня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Від ідентифікаційного коду до серії свідоцтва про смерть — склад кредитної історії розширюють  до небачених масштабів.
Депутати анонсували фінальну версію та друге читання закону про кредитні історії
Фото: Getty Images
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Законопроект № 14013 від 05.09.2025 “Про кредитну історію” підготовлений до другого читання. Про це в соцмережах повідомила його авторка Ольга Василевська-Смаглюк.

Відповідно до тексту документа, Бюро кредитних історій отримує статус виключного розпорядника інформації про грошові зобов'язання. Це вже не просто «архіви» з даними, а високотехнологічні інституції, що надають аналітичні та статистичні послуги, використовують скорингові моделі та обмінюються даними з іноземними партнерами.

Важливою новелою є закріплення ролі Національного банку України як Уповноваженого органу. Регулятор не просто наглядатиме, а й вестиме Реєстр бюро кредитних історій — єдину інформаційно-комунікаційну систему, що міститиме перелік усіх легальних гравців ринку.

Законопроект детально регламентує склад досьє на кожного позичальника. Кредитна історія тепер — це не лише список кредитів, а розгалужена база даних, що включає:

1) відомості, що ідентифікують суб'єкта кредитної історії, який є фізичною особою, фізичною особою – підприємцем:

а) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);

б) дата народження;

в) реквізити документа, що посвідчує особу;

г) адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або інформація про відсутність такої адреси;

ґ) адреса фактичного місця проживання;

д) реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

е) унікальний номер запису в Єдиному демографічному реєстрі (за наявності такої інформації у Постачальника даних);

є) відомості про поточну трудову діяльність та повідомлений суб’єктом кредитної історії рівень доходів;

ж) відомості про цивільний стан суб'єкта кредитної історії та кількість осіб, які перебувають на його утриманні;

з) дата і номер державної реєстрації та види діяльності фізичної особи – підприємця; и) інформація про засоби зв’язку (номер телефону та/або адреса електронної пошти та/або адреса для листування) або інформація про відсутність засобів зв’язку;

2) відомості, що ідентифікують суб'єкта кредитної історії, який є юридичною особою:

а) повне найменування;

б) місцезнаходження;

 в) дата і номер державної реєстрації створення юридичної особи;

г) ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (далі – ідентифікаційний код);

ґ) основний вид господарської діяльності;

3) відомості про грошове зобов’язання суб’єкта кредитної історії:

а) відомості про кредитний правочин та зміни до нього (єдиний ідентифікатор кредитного правочину, сторони, вид правочину);

б) сума зобов’язання за укладеним кредитним правочином;

в) вид валюти зобов’язання;

г) строк кредитування та періодичність внесення платежів за кредитним правочином;

 ґ) відомості про розмір погашеної суми та остаточну суму зобов’язання за кредитним правочином;

д) дата виникнення прострочення зобов’язання за кредитним правочином, його розмір і стадія погашення; е) відомості про припинення кредитного правочину та спосіб його припинення (у тому числі за згодою сторін, у судовому порядку, гарантом тощо);

є) відомості про нікчемність правочину, крім випадків встановлення Постачальником даних нікчемності кредитного правочину у зв’язку з його укладенням внаслідок обману чи зловживання довірою;

ж) інформація щодо відступлення права вимоги за кредитним правочином;

4) додаткова інформація про суб’єкта кредитної історії:

а) щодо передбаченої Кодексом України з процедур банкрутства судової процедури, яка застосована до суб’єкта кредитної історії (про рішення суду, що набрало законної сили, прийняте у такій процедурі);

 б) щодо смерті такого суб’єкта кредитної історії (серія та номер свідоцтва про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану, дату його видачі);

в) щодо внесення відомостей про суб’єкта кредитної історії до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

5) відомості про операції з інформацією, що складає кредитну історію:

а) дата та час оновлення кредитної історії;

б) найменування Постачальника даних, що надав інформацію до кредитної історії та його код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;

в) коментар суб’єкта кредитної історії.

Одним із найбільш дискусійних моментів проекту є стаття 9, яка регулює збір інформації. Згідно з текстом, інформація про кредит передається Постачальником (банком або фінкомпанією) до Бюро на підставі самого факту укладення правочину.

Згода суб’єкта кредитної історії на таку передачу інформації до Бюро не вимагається.

Банк лише зобов’язаний письмово повідомити його, до якого саме Бюро підуть дані. Втім, для того, щоб банк міг переглянути вашу історію перед видачею нового кредиту, згода суб’єкта залишається обов’язковою.

Колекторська компанія має право використовувати отриману від кредитодавця, нового кредитора інформацію лише з метою взаємодії із споживачем при врегулюванні простроченої заборгованості за договором про споживчий кредит до якого залучена така колекторська компанія, або якщо споживач є представником, спадкоємцем, поручителем, майновим поручителем за таким договором про споживчий кредит.  Використання колекторською компанією інформації з іншою метою є порушенням вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки)

Проект закону детально описує процедуру очищення історії. Якщо кредитний правочин  визнано недійсним, Бюро зобов’язане замінити цю інформацію.

Якщо кредитна історія не містить інформації про інші кредитні правочини, крім недійсного або нікчемного кредитного правочину, видаленню підлягає також будь-яка інша інформація з кредитної історії суб’єкта кредитної історії.

Постачальник даних зобов’язаний протягом 15 календарних днів із дня отримання звернення перевірити достовірність інформації, що складає кредитну історію, та у разі встановлення невідповідності такої інформації дійсності, внести зміни до інформації, що складає кредитну історію, переданої до Бюро.

У разі встановлення відповідності дійсності інформації, що складає кредитну історію, Постачальник даних зобов’язаний протягом 15 календарних днів із дня отримання звернення суб’єкта кредитної історії повідомити суб’єкта кредитної історії про достовірність такої інформації, відмову у внесенні змін чи видаленні такої інформації та надати суб’єкту кредитної історії копії відповідних документів, що підтверджують дійсність інформації, що складає кредитну історію.

Якщо надання відповідних документів, що підтверджують дійсність інформації, що складає кредитну історію, не може бути здійснено протягом 15 календарних днів, Постачальник даних зобов’язаний повідомити суб’єкта кредитної історії про відмову у внесенні змін чи видаленні інформації, що складає кредитну історію та повідомити про продовження строку розгляду такого звернення до 30 календарних днів. У такому разі Постачальник даних зобов’язаний надати суб’єкту кредитної історії копії підтвердних документів не пізніше 30 календарного дня із дня отримання звернення суб’єкта кредитної історії.

У разі заперечення суб’єктом кредитної історії інформації, що складає кредитну історію, за умови позбавлення Постачальника даних, який передав цю інформацію до Бюро, права на зайняття діяльністю, що передбачає право укладення кредитного правочину, або його ліквідації та відсутності Постачальника даних, який набув право вимоги за таким кредитним правочином, такий суб’єкт кредитної історії звертається до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Бюро зберігає інформацію, що складає кредитну історію, протягом 10 років з моменту припинення кредитного правочину або внесення до кредитної історії відмітки про відступлення права вимоги за кредитним правочином Користувачу, який не є Постачальником даних Бюро. Інформація, що міститься в кредитній історії, підлягає видаленню після закінчення строку зберігання інформації в кредитній історії.

Постачальник даних зберігає інформацію про дату та час передачі інформації до Бюро протягом трьох років з дати передачі такої інформації до цього Бюро.

Також законопроект  вводить єдиний ідентифікатор кредитного правочину.

Надання Бюро кредитних звітів чи будь-яких послуг, пов’язаних з обробкою, аналізом інформації, що складає кредитну історію, є платною послугою. Бюро надають інформацію з кредитних історій у формі кредитних звітів.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший