Верховний Суд пояснив, чому арешт рахунків не є підставою для зупинення штрафу Держпраці
Сам факт відкриття виконавчого провадження та арешту рахунків не є достатньою підставою для забезпечення позову. Якщо підприємство просить суд зупинити стягнення штрафу Держпраці до завершення розгляду справи, воно повинне довести, що без такого заходу його права буде неможливо або надмірно складно захистити. Для цього необхідні конкретні докази фінансового стану підприємства та ризиків для його діяльності. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №160/24879/25.
Обставини справи
Підприємство оскаржило постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці про накладення штрафу у розмірі 128 тисяч грн за недопущення до проведення перевірки та створення перешкод під час її проведення.
Одночасно з позовом воно подало заяву про забезпечення позову та просило зупинити стягнення штрафу у відкритому виконавчому провадженні до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Свою позицію підприємство обґрунтовувало тим, що державний виконавець уже відкрив виконавче провадження та наклав арешт на банківські рахунки. За твердженням заявника, кошти на цих рахунках надходять від співвласників багатоквартирних будинків як оплата житлово-комунальних послуг, тому арешт рахунків може негативно вплинути на належне обслуговування житлового фонду.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд погодився з цими доводами та зупинив стягнення штрафу. Третій апеляційний адміністративний суд залишив це рішення без змін.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду скасував рішення судів попередніх інстанцій та відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Суд зазначив, що забезпечення позову є винятковим процесуальним механізмом, який застосовується лише за наявності належно підтверджених підстав. Особа, яка просить про вжиття таких заходів, повинна довести, що без них виконання майбутнього рішення суду або ефективний захист її прав буде істотно ускладнений чи неможливий.
Верховний Суд звернув увагу, що підприємство не надало жодних документів, які б підтверджували його фінансовий стан. До заяви не були додані відомості про оборотні кошти, залишки на рахунках, активи підприємства чи інші фінансові показники, які дозволили б оцінити вплив штрафу на його діяльність. Також у матеріалах справи не було доказів того, що стягнення 128 тисяч грн фактично унеможливить або істотно ускладнить подальшу господарську діяльність підприємства.
На думку Верховного Суду, без таких доказів неможливо встановити співмірність заходу забезпечення позову та оцінити, чи дійсно існує реальна загроза для прав та інтересів заявника.
Відсутність автоматичного зупинення виконавчого провадження
Верховний Суд окремо наголосив, що постанова Держпраці про накладення штрафу є самостійним виконавчим документом і після спливу строку на добровільну сплату може бути примусово виконана органами державної виконавчої служби.
При цьому Закон «Про виконавче провадження» не містить норм, які б передбачали автоматичне зупинення виконавчих дій або виконавчого провадження лише через те, що постанова Держпраці оскаржується в суді. Саме тому питання про забезпечення позову має вирішуватися судом у кожному конкретному випадку з урахуванням доведених обставин та наданих доказів.
Суд також підкреслив, що зупинення виконавчих дій не є тотожним забезпеченню позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу, а тому кожен із таких процесуальних механізмів має власні підстави для застосування.
Правова позиція Верховного Суду
Верховний Суд зазначив, що негативні фінансові наслідки для суб'єкта господарювання самі по собі не є безумовною підставою для забезпечення позову. Підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик, а тому саме лише посилання на арешт рахунків, можливі збитки чи інші несприятливі наслідки від виконання рішення державного органу не свідчить про необхідність застосування заходів забезпечення позову.
Суд дійшов висновку, що для зупинення стягнення штрафу Держпраці заявник має надати належні докази свого фінансового стану та обґрунтувати, чому невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить або унеможливить ефективний захист його прав. За відсутності таких доказів підстав для забезпечення позову немає.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
