Мобінг чи управління персоналом: Дмитро Лубінець фіксує психологічний тиск та цькування у колективах
За останні півтора року до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця надійшло 212 звернень щодо можливих випадків мобінгу на робочому місці.
Як повідомив Омбудсман, у 2025 році було отримано 129 таких звернень, а з 1 січня до 22 червня 2026 року – ще 83.
Серед найпоширеніших скарг – психологічний тиск з боку керівництва або колег, дискримінація, незаконні звільнення, цькування через інвалідність, нерівна оплата праці, погіршення умов праці, примушування працювати понад установлені норми та інші порушення трудових прав.
«Приниження, психологічний тиск, ізоляція в колективі, примушування до звільнення — це не особливості робочого процесу, а порушення прав людини, за які передбачена відповідальність», — зазначив Дмитро Лубінець.
За даними Омбудсмана, Держпраці розглянула 522 скарги щодо мобінгу у 2025 році та ще 152 — із початку 2026 року. Це свідчить, що проблема залишається актуальною і потребує системної уваги як держави, так і роботодавців.
Які наслідки може мати мобінг
Тривалий психологічний тиск на робочому місці може призвести до:
- емоційного вигорання;
- тривожних та депресивних станів;
- зниження працездатності;
- вимушеного звільнення.
«Толерування мобінгу створює атмосферу страху, у якій люди бояться відстоювати свої права. Це шкодить не лише працівникові, а й роботодавцю, трудовому колективу та суспільству загалом», — додали в Офісі Уповноваженого.
Водночас, як писала «Судово-юридична газета», у своїй практиці Верховний Суд поставив межу між мобінгом і управлінням персоналом.
Дії роботодавця щодо зміни робочого місця, посади, розміру оплати праці, вчинені в порядку, встановленому трудовим законодавством, колективним або трудовим договором, не є мобінгом (цькуванням). Незгода працівника з такими рішеннями роботодавця сама по собі не свідчить про систематичний психологічний чи економічний тиск, спрямований на приниження його честі, гідності або ділової репутації.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
У справі, що переглядалася, позивачка звернулася до суду з позовом про встановлення факту мобінгу з боку роботодавця. Вважала, що систематичні дії роботодавця, спрямовані на її звільнення (після кожного звільнення позивачка поновлювалася на роботі за рішеннями судів), погіршення умов праці та зменшення виплат, мають характер мобінгу, оскільки створювали щодо неї ворожу та принизливу атмосферу.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
