Водії можуть отримати компенсацію за незаконні дії патрульної поліції: три судові рішення, які варто знати

Останні рішення Верховного Суду та апеляційних судів свідчать, що порушення процедури оформлення адміністративних матеріалів, безпідставне застосування спеціальних засобів чи недотримання процесуальних прав водіїв можуть стати підставою не лише для скасування постанов, а й для відшкодування моральної шкоди. Розбираємо три цікаві справи, які змінюють правила гри у відносинах поліцейський-водій.

Судова практика фіксує чітку позицію: незаконні дії працівників поліції можуть мати конкретну грошову ціну, яку держава сплачує з бюджету у вигляді відшкодування моральної шкоди. «Судово-юридична газета» продовжує серію публікацій по актуальним кейсам, що стосуються відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями правоохоронних органів.

Справа № 202/19204/23 про «наркотичне сп’яніння» без свідків

Інспектор патрульної поліції зупинив водія Renault Logan і склав протокол за статтею 130 КУпАП, стверджуючи, що той має ознаки наркотичного сп’яніння, оскільки на думку інспектора поведінка водія не відповідала обстановці.

Поліцейський зазначив у протоколі, що водій відмовився від огляду, проте не залучив двох свідків, як того вимагає закон, і не забезпечив відеофіксацію самої відмови. Ба більше, водію не видали направлення до лікарні, а запропонували їхати туди самому. Водій одразу після комендантської години самостійно звернувся до медзакладу, де тест підтвердив повну тверезість.

Верховний Суд підкреслив, що згідно з Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху № 1395, у разі відмови водія від огляду, поліцейський зобов’язаний використати відеозапис або присутність двох свідків. Відсутність цих доказів робить протокол незаконним.

У цій справі після встановлення незаконності притягнення до адміністративної відповідальності суд також дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди. Як результат з бюджету було стягнуто 7 000 грн моральної шкоди на користь позивача.

Справа № 405/282/23: «Haval» та кайданки

У березні 2022 року патрульні в Кропивницькому застосували до водія фізичну силу та кайданки, щоб доставити його на освідування, хоча відеозапис не зафіксував факту керування автомобілем у стані сп’яніння чи опору патрульним.

Після цього автомобіль позивача Haval H2 разом із документами було вилучено. Поліція стверджувала, що авто було конфісковано за погодженням з ОВА, хоча ОВА згодом заперечила надання такого дозволу. Автомобіль перебував у військовій частині понад два роки і був повернутий власнику лише у 2024 році у пошкодженому стані.

Апеляційний та Верховний суди встановили, що доставка водія в кайданках до медзакладу без належних підстав, тобто за відсутності агресії чи опору, має ознаки свавільності. Водночас питання законності примусового відчуження автомобіля суд не поклав на патрульну поліцію, оскільки відповідне рішення приймала військова частина.

Верховний Суд залишив без змін постанову апеляційного суду, якою чоловікові присудили 25 000 грн моральної шкоди за свавільне затримання патрульною поліцією. У відшкодуванні майнової шкоди за вилучений і тимчасово відчужений військовим автомобіль відмовлено.

Суд виходив із того, що патрульна поліція не є органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність чи досудове розслідування, тому спеціальний Закон № 266/94 про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду і стаття 1176 Цивільного кодексу не застосовуються.

Відшкодування відбувається на загальних підставах (статті 1173, 1174 ЦК України).

Оскільки примусове відчуження здійснила військова частина на підставі Закону про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану, а не патрульна поліція висновок про неналежний склад відповідачів щодо майнової шкоди є правильним.

Водночас, факт затримання і доставлення в кайданках до медзакладу є свавільним і не відповідає закону, тому є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Справа № 489/8198/25: план та фальсифікація доказів

Інспектор патрульної поліції зупинив водія автомобіля Nissan Micra та виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП за порушення правил користування покажчиками повороту.

Позивач стверджував, що інспектор діяв з метою виконання протиправно доведеного плану за наказом командира, а зупинка відбулася на місці, облаштованому з порушенням стандартів ДСТУ (4100:21 та 2587:21), що фактично провокувало водіїв або створювало умови для маніпуляцій з боку поліції.

Після оскарження першої постанови, начальник Управління патрульної поліції скасував її, оскільки на відеозаписі було відсутнє саме правопорушення — зафіксовано лише спілкування з водієм. Однак справу не закрили, а направили на новий розгляд.

Пізніше інший інспектор виніс другу постанову за той самий інцидент. Суд дійшов висновку, що зазначений у постанові відеозапис не підтверджує правопорушення, хоча саме на нього інспектор послався як на доказ вини. Постанову винесли одноосібно, без належного повідомлення позивача та без його участі.

Суд встановив, що на записі правопорушення відсутнє, а інспектор вніс до акту завідомо неправдиві дані, щоб усунути недоліки, які стали причиною скасування першої постанови.

Незважаючи на те, що позивач знову звернувся до суду, патрульна поліція направила постанову на примусове виконання. Виконавець наклав арешт на банківські рахунки позивача.

Апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції про стягнення 5 000 грн моральної шкоди (хоча позивач просив 64 000 грн).

Суд зазначив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності має здійснюватися з дотриманням вимог закону, а рішення органу влади повинні ґрунтуватися на належних і допустимих доказах. У цій справі суд дійшов висновку, що незаконні дії посадових осіб поліції перебували у причинно-наслідковому зв’язку з моральними стражданнями позивача, а також із подальшим відкриттям виконавчого провадження та арештом його рахунків.

Застосовуючи статтю 1174 Цивільного кодексу України, апеляційний суд підтвердив, що шкода, завдана незаконними рішеннями чи діями посадових осіб органів державної влади під час здійснення ними своїх повноважень, підлягає відшкодуванню державою незалежно від вини конкретної посадової особи.

Разом із тим суд, керуючись принципами розумності та справедливості, залишив без змін визначений судом першої інстанції розмір компенсації моральної шкоди — 5 тис. грн.

Про практику відшкодування шкоди за незаконне кримінальне переслідування читайте в попередньому матеріалі 25 років під слідством і судом: Верховний Суд залишив у силі 2,4 млн грн моральної шкоди за незаконне переслідування.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.