Школи мають оновити положення про запобігання та протидію насильству: в МОН переписали правила реагування на булінг

Міністерство освіти і науки України виклало у новій редакції Порядок реагування на випадки булінгу та інших проявів насильства у закладах освіти. Наказ МОН № 961 від 18 червня 2026 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції 24 липня, не просто змінює окремі процедури, а фактично запроваджує нову систему захисту дітей.

Тепер мова йде не лише про булінг, а про будь-які прояви насильства щодо дитини. Заклади освіти отримують чіткі алгоритми дій, конкретні строки реагування та нові обов’язки, а права дітей під час розгляду таких випадків посилюються.

Від булінгу – до комплексного реагування на насильство

До цього часу основна увага приділялася саме випадкам булінгу. Відтепер порядок охоплює всі можливі прояви насильства щодо учасників освітнього процесу.

У документі прямо зазначено, що його мета – визначення процедур своєчасного подання та розгляду повідомлень про будь-які прояви чи ознаки насильства, надання допомоги постраждалим, ухвалення необхідних рішень та запобігання повторенню таких випадків.

Фактично школи переходять від реагування лише на вже встановлений булінг до системи раннього виявлення ризиків.

Булінг залишається окремим правопорушенням

Попри розширення поняття насильства, законодавець окремо наголошує: факт булінгу встановлює виключно суд. Комісія закладу освіти більше не повинна визначати, чи був булінг як адміністративне правопорушення. Її головне завдання – з’ясувати обставини події, оцінити ризики для дитини, організувати допомогу та визначити заходи, які не допустять повторення насильства.

Такий підхід дозволяє школам діяти значно швидше, не очікуючи завершення судового процесу.

Насильством можуть вважатися не лише побої

Оновлений порядок містить значно ширший перелік ознак, які можуть свідчити про насильство. Серед них:

• зміна поведінки дитини
• замкнутість або, навпаки, агресія
• небажання відвідувати школу
• постійна тривожність
• депресивні прояви
• самоушкодження
• зникнення особистих речей
• вимагання грошей або майна
• поширення фото, відео чи аудіо принизливого або інтимного змісту
• образи, погрози, сексуальні жарти чи прізвиська
• будь-які небажані фізичні дії – від штовхання до нанесення ударів.

До економічного насильства документ також відносить позбавлення речей, грошей, документів або перешкоджання отриманню освітніх послуг. Такий перелік має допомогти педагогам помічати проблему ще до того, як вона переросте у систематичне цькування.

Школа повинна створити власну систему реагування

Однією з ключових новацій стало запровадження обов’язкової внутрішньої системи запобігання насильству. Кожен заклад освіти має: затвердити власне положення про запобігання та протидію насильству, визначити відповідальну особу за реєстрацію повідомлень, забезпечити кілька способів звернення, організувати облік усіх повідомлень.

Школа зобов’язана створити доступні інструменти для скарг – телефонні лінії, електронну пошту, фізичні скриньки для паперових листів. Повідомлення про підозру на насильство тепер офіційно може бути подане анонімно.

Оновлений наказ деталізує, як саме заклади освіти повинні реагувати на повідомлення про можливе насильство. Якщо раніше алгоритм здебільшого стосувався випадків булінгу, то тепер він поширюється на будь-які прояви насильства щодо дитини.

Водночас документ не лише розширює сферу дії, а й чітко визначає строки, відповідальних осіб та порядок взаємодії із правоохоронними органами й соціальними службами.

Повідомити про насильство зможе кожен

Документ встановлює, що повідомити про можливий випадок насильства має право будь-який учасник освітнього процесу. Це можуть бути: педагоги, учні, батьки, інші працівники закладу освіти, будь-які свідки.

У разі підозри щодо керівника закладу, скарга подається безпосередньо засновнику закладу або в орган управління освітою.

Кожне повідомлення повинне бути зареєстроване у день його надходження. Якщо ж його подали у вихідний або святковий день, реєстрація здійснюється у перший робочий день після цього. Для цього керівник закладу має визначити відповідальну особу, яка вестиме паперовий або електронний журнал реєстрації повідомлень.

Лише доба на первинне реагування

Після реєстрації повідомлення керівник закладу освіти має лише одну добу, щоб його розглянути. Якщо під час перевірки виявлено ознаки насильства, діяти потрібно негайно.

Наказ прямо визначає, що не пізніше ніж через три години після встановлення таких ознак керівник повинен: припинити насильство та запобігти його повторенню, повідомити батьків дитини (крім випадків, коли саме вони є кривдниками), письмово поінформувати Національну поліцію, службу у справах дітей та територіальний орган Національної соціальної сервісної служби, за необхідності викликати швидку медичну допомогу.

Крім цього, не пізніше трьох робочих днів керівник зобов’язаний скликати спеціальну комісію для розгляду ситуації.

У випадках коли керівники ігнорують обов’язок повідомити поліцію про випадки насильства, вони можуть бути притягнуті до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суд встановлює булінг, а не школа

Одне з принципових уточнень наказу стосується самого поняття булінгу. У документі прямо зазначено: факт булінгу встановлюється виключно судом. Тобто комісія закладу освіти більше не визначає, чи був це булінг у юридичному значенні. Її завдання інше: оцінити обставини ситуації, визначити, чи були ознаки насильства, забезпечити захист дітей, організувати психологічну допомогу, розробити заходи для недопущення повторення конфлікту.

Таким чином наказ розмежовує компетенцію закладу освіти та судових органів.

Документ також передбачає можливість проходження спеціальних програм. Якщо суд визнав факт булінгу та направив дитину на відповідну програму, керівник закладу освіти повинен сприяти її проходженню. Навіть якщо рішення суду немає, комісія може рекомендувати проходження такої програми добровільно. Окремо передбачено можливість участі у програмах підтримки для дітей, які стали постраждалими або свідками насильства.

Дитина має право бути вислуханою

Детально прописано механізм участі дитини під час розгляду випадків насильства. Комісія повинна забезпечити право дитини висловити власну позицію відповідно до її віку та рівня зрілості. Як правило, це відбувається: у присутності батьків та за участю практичного психолога або соціального педагога.

Якщо батьки погоджуються, дитину можуть вислухати і без їхньої присутності. Також допускається письмове пояснення дитини щодо відомих їй обставин. Усі ці пояснення обов’язково фіксуються у матеріалах розгляду.

Заклади освіти повинні перейти від реагування до профілактики

Окремий розділ наказу присвячено профілактиці насильства. МОН наголошує: боротьба з булінгом більше не повинна обмежуватися лише реагуванням на вже скоєні випадки.

Заклади освіти повинні постійно працювати над створенням безпечного освітнього середовища та виявленням факторів ризику. Крім того, дітей повинні навчати ненасильницькій комунікації, розвитку культури діалогу.

Заходи виховного впливу більше не зводяться до покарання

Оновлено й Порядок застосування заходів виховного впливу. Його головна ідея – не покарання кривдника, а відновлення безпечного середовища. Комісія визначає комплекс заходів, який може включати: психологічну підтримку постраждалої дитини, роботу з кривдником щодо зміни поведінки, допомогу свідкам насильства, консультативну підтримку батьків, профілактичні заходи.

Особливо наголошується, що жодні дії не повинні призводити до повторної психологічної травматизації дітей.

Примирення сторін можливе лише за трьох умов: добровільна згода постраждалої дитини та її батьків, відсутність ризику повторного насильства та позитивний висновок практичного психолога.

Моніторинг стане обов’язковим

На відміну від попередньої редакції документа, комісія тепер повинна не лише ухвалити рішення, а й контролювати його виконання. Якщо визначені заходи виявляться неефективними, їх необхідно переглянути та скоригувати.

Крім педагогів, до роботи можуть залучатися: психологи, соціальні педагоги, служби у справах дітей, центри соціальних служб, поліцейські, інші фахівці.

Що це означає для шкіл

Фактично наказ №961 вимагає від кожного закладу освіти переглянути внутрішні алгоритми роботи із випадками насильства. Школи мають затвердити нові внутрішні положення, визначити відповідальних осіб, навчити працівників новому алгоритму реагування, організувати різні канали повідомлення, забезпечити психологічний супровід дітей та налагодити взаємодію із поліцією та соціальними службами.

Фактично наказ №961 формує нову модель реагування, у якій головним стає не пошук винного, а забезпечення безпеки дитини та створення середовища, у якому насильство має не лише отримувати належну оцінку, а й попереджатися ще до того, як воно переросте у системну проблему.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.