Зарплата в конверті та борги за комуналку: нові зізнання кандидатів до ВАКС

07:30, 20 лютого 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Другий день спеціальних засідань: хто претендує на посади суддів антикорупційного суду
Зарплата в конверті та борги за комуналку: нові зізнання кандидатів до ВАКС
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

17 лютого 2026 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України провела друге спеціальне спільне засідання з Громадською радою міжнародних експертів, на якому було розглянуто питання про відповідність кандидатів на посади суддів Вищого антикорупційного суду критеріям, передбаченим Законом України «Про Вищий антикорупційний суд».

Саме за результатами спеціальних спільних засідань будуть вирішувати, чи відповідає кандидат вимогам доброчесності. Роль ГРМЄ тут є вирішальною: якщо міжнародні експерти не впевнені в кандидаті, він залишає конкурс, незалежно від балів за іспит. Нагадаємо, що спільні співбесіди ВККС та ГРМЕ стартували 16 лютого 2026 року і триватимуть до 17 березня 2026 року. 17 лютого участь у співбесідах взяли наступні чотири кандидати на посаду судді ВАКС: Рубащенко Микола Анатолійович, Кузіна Ірина Вадимівна,  Остапенко Дмитро Миколайович та Гринь Назар Григорович.

«Судово-юридична газета» вже писала про перших претендентів на посаду суддів ВАКС. Тож, продовжуємо слідкувати за ходом засідань, і сьогодні розглянемо детальніше засідання щодо другої четвірки кандидатів.

Рубащенко Микола Анатолійович

Доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук. Захистив дисертацію за спеціальністю кримінальне право кримінологія на тему кримінальна відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України.  За період своєї діяльності опублікував понад 100 наукових праць, активно працює в галузі нормотворення, є членом робочої групи по розробленню нового Кримінального кодексу України в межах профільного комітету Верховної Ради України.

Сильні сторони кандидата, це звичайно, великий досвід експертизи в кримінальному праві, публікації та участь у розробці, навчання суддів і адвокатів, аналітика ЄС-директив щодо санкцій та конфіскації активів, що перетинається з юрисдикцією ВАКС. Чітко розрізняє ролі науковця та судді і за необхідності готовий обмежити наукову критику.

Бажання долучитися до команди ВАКС мотивує зацікавленістю в антикорупційній спеціалізації та географічним розташуванням суду, що знаходиться далі від кордону з країною агресором. Проте, кандидат паралельно подавався на посаду судді Харківського апеляційного суду, наголошуючи, що конкурси є рівнозначними. Кандидат визнав, що якщо йому доведеться обирати між ВАКС та Харківським апеляційним судом, він обере Харків через близькість до дому та інтерес до справ про нацбезпеку.

Міжнародні експерти звернули увагу на короткострокову підприємницьку діяльність Миколи Рубащенка у 2023 році. Кандидат не зазначив у своїй анкеті статус ФОП, який тривав близько шести місяців. За цей час було укладено один контракт із приблизним доходом 76 000 грн. Закриття ФОП кандидат пояснив змінами податкового законодавства та побоюванням не встигнути відстежити нові вимоги, що могло призвести до помилок у податковій звітності.

Інтерес міжнародних експертів викликала і діяльність батька кандидата, що обробляє 11 га землі, з зазначеним доходом у розмірі 16 000 грн за рік використання цих земельних ділянок. Низький рівень доходу кандидат пояснив підтримкою родичів у механізованій обробці землі та специфікою роботи в аграрній сфері, де можливі періоди повної відсутності прибутку або навіть збитків. Також обговорювалося питання розбіжностей у розмірі заощаджень у 2023–2024 роках, які кандидат обґрунтував необхідністю конвертації валют з метою забезпечення фінансової стабільності та безпеки.

Кузіна Ірина Вадимівна

Адвокат із великим стажем, партнер АО «Шадрін та Кузіна», працює в Раді адвокатів Київської області. Працювала слідчим лінійного управління на південній залізниці управління МВС України на транспорті, була юрисконсультом, директором адвокатського бюро Ірини Кузіної, займалась незалежною адвокатською діяльністю.

Має досвід професійної діяльності адвоката, зокрема представництва в суді та здійснення захисту у кримінальних провадженнях, що може привнести до ВАКС перспективу сторони захисту й збагатити розгляд антикорупційних справ. Кандидатка зацікавлена у формуванні ВАКС із числа кваліфікованих і незалежних суддів, готова працювати в системі до 65 років і прагне подальшого професійного розвитку з перспективою роботи у Верховному Суді.

Ірина Кузіна відкрито визнала, що під час роботи в одній з юридичних фірм отримувала зарплату в конверті, яка перевищувала офіційні дані в реєстрах, проте аргументувала це тим, що відповідальність несе роботодавець, а вона на той момент потребувала фінансової стабільності. Для кандидата на посаду судді Вищого антикорупційного суду зізнання в отриманні сірої зарплати — це не тільки етичний проступок, а й юридичний сигнал для ГРМЕ.

У 2019 році проти Ірини Кузіної ВРП ініціювала дисциплінарне провадження через нібито перешкоджання правосуддю у справі про вбивство, а саме затягування розгляду судової справи. Вперше публічно коментуючи рішення ВРП, кандидат зазначає, що процедура могла мати недоліки, пояснює обставини подій тим, що до справи долучилася безпосередньо на місці, а після нічного судового засідання виявила пошкодження шин свого автомобіля, через що разом із колегами вони запізнилися на засідання, однак суд був завчасно повідомлений про затримку, що підтверджується матеріалами справи.

Міжнародні експерти звернули увагу на низький рівень доходів у 2005–2019 роках. Ірина Кузіна пояснила це перебуванням у декретній відпустці та початковим етапом професійної кар’єри, коли вона працювала за невисоку оплату, накопичуючи досвід і формуючи професійну репутацію.

Свою поїздку до Москви у 2018 році, до якої також виникли питання комісії та міжнародних експертів, пояснила відрядженням для звіту перед казахським клієнтом та неможливістю в'їзду партнера фірми до РФ.

Міжнародні експерти зазначили, що отримали звернення від ГО «Всеукраїнське об’єднання Автомайдан». Зверталася увага на те, що раніше Кузіна очолювала адвокатське об’єднання саме у період, коли фірма надавала юридичний супровід у справах, які згодом стали предметом розслідувань НАБУ. Йдеться, зокрема, про розтрату 18 млн грн ДП «Антонов», а також про справу щодо хабаря в $2,7 млн голові Верховного Суду Всеволоду Князєву. Окремі питання виникли і щодо роботи кандидатки в адвокатському об’єднанні, де партнером є її чоловік, оскільки один із засновників об’єднання, фігурував у журналістських розслідуваннях про виїзд чоловіків призовного віку через систему «Шлях». Комісія не обговорювала зазначену інформацію під час засідання, прийнявши відповідь кандидата про відсутність будь-яких трудових, чи договірних відносин з зазначеними у зверненні юридичними компаніями в цей період.

Остапенко Дмитро Миколайович

Адвокат, спеціалізується на економічних злочинах, кримінальному праві та військовому праві. Працював в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, у 2013 році зареєстрований  як ФОП із основним видом діяльності у сфері права. У 2018–2020 роках як член Громадської ради доброчесності брав участь в оцінюванні відповідності суддів критеріям доброчесності та професійної етики під час кваліфікаційного оцінювання і конкурсного добору до Верховного Суду. У 2021–2023 роках долучався до реформи органів прокуратури як член комісії з добору керівного складу, а також як член кадрових комісій з атестації прокурорів місцевих і регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора. У 2022–2023 роках виконував функції члена конкурсної комісії з відбору кандидата на посаду голови Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА). У 2023–2024 роках був членом Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України та входив до робочої групи міністерства з оцінювання корупційних ризиків.

Свою промову кандидат розпочав з інформації, яка, на його думку могла б зацікавити членів громадської ради та міжнародних експертів.  Він повідомив, що під час конкурсу до Верховного Суду у 2019 році, будучи членом Громадської ради доброчесності, виступав доповідачем щодо матеріалів суддівського досьє Сергія Чумака, що наразі брав участь у спільному засіданні.  Кандидат зазначив, що не вбачає в цих обставинах підстав для сумнівів у його неупередженості, однак вважає за необхідне поінформувати про це, оскільки відповідний текст рішення та протокол голосування оприлюднені на сайті ГРД. Також підкреслив, що заяв про відвід не має.

Під час членства у комісії з відбору голови АРМА кандидат голосував за Олену Думу. У профайлі кандидатки була інформація про досудове розслідування в Національному антикорупційному бюро України, але без супровідних документів. Після її призначення Дмитро Остапенко публічно відкликав свій голос у соцмережах Facebook, посилаючись на недосвідченість та відсутність повної інформації на момент голосування.

Комісія наголосила на отриманому зверненні від ГО «Всеукраїнське об’єднання Автомайдан», проте озвучила лише ті питання, які викликали у них зацікавленість. Це питання щодо фінансових неточностей у декларації, оскільки  отримана кандидатом позика у 25 000 доларів була вказана в декларації 2020 року без відображення повернення 9 000 доларів, що кандидат пояснив просто недосконалістю форми декларації на той час.

Гринь Назар Григорович

Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Розглядав виключно справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, без винесення вироків у кримінальних провадженнях. Обіймав посади прокурора в органах прокуратури Полтавської області та працював в Головному територіальному управлінні юстиції в Полтавській області.

У 2025 році за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 761,125 бали та був визнаний ВККС таким що відповідає займаній посаді. Бажає працювати у ВАКС для забезпечення справедливості в антикорупційних справах, спираючись на прокурорський та суддівський досвід.

Засідання почалось одразу ж з запитань, що ставлять під сумнів доброчесність судді. Так, під час роботи в прокуратурі у 2010 році, кандидат отримав 1000 кв. м землі в Полтаві. Кандидат заявив, що отримання землі відбулося згідно з Земельним кодексом України, що не розвіяло сумнівів міжнародних експертів.

Крім того, навіть після звільнення з прокуратури у 2013 році кандидат не звільнив службову квартиру в Полтаві. Наразі там проживають родичі, що отримали статус ВПО.

Також ГРМЕ запитували про позов до кандидата щодо несплати комунальних платежів на суму 39 000 гривень. Кандидат пояснив, що борг за теплопостачання виник у період його роботи в Кривому Розі. Дізнавшись про позов, він з’явився до Київського районного суду м. Полтави, визнав позовні вимоги, не затягував розгляд справи та повністю погасив заборгованість. Станом на 2024 рік, за його словами, боргів за комунальні послуги за цим житлом не залишилося, а інші платежі сплачувалися вчасно.

Серед інших питань, які привернули увагу міжнародних експертів було придбання тещею судді квартири у Кривому Розі за 164 тис. грн — значно нижче ринкової вартості. Кандидат  визнав помилку в декларації через невказання ціни об’єкта.

ГРМЕ зацікавилися і врегулюванням сімейних фінансових зобов’язань судді. Як перша, так нинішня дружини кандидата подавали позови про стягнення аліментів на утримання дітей. Кандидат пояснив, що протягом років виконував усі зобов’язання щодо виплати аліментів на утримання першої дитини, а нинішня дружина подала позов про стягнення аліментів на молодшого сина, незважаючи на те, що вони були в шлюбі для зрівняння прав дітей. Пізніше кандидат подав позов про зменшення розміру виплат відповідно до законодавства.

Комісією зафіксовано, що з інформації ДП ІСС, що здійснює обслуговування реєстру судових рішень отримано інформацію про те що в режимі повного доступу в 2018 році кандидат неодноразово здійснював пошук в базі даних щодо особи Rashid Magomedov. Зі слів кандидата, це прізвище йому невідоме  ключ зберігався біля комп’ютеру сейфу і доступ до нього мали, як помічники та і техперсонал. Ситуація з доступом сторонніх осіб до електронного ключа судді  — це серйозне порушення правил користування ЕЦП.

Конкурс продовжується, як і подальші спільні засідання, адже Громадська рада міжнародних експертів ініціювала проведення спеціальних засідань з ВККС України для оцінки всіх 73 кандидатів на 23 вакантні посади у ВАКС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший