22 банківські рахунки та приховане авто: нові кейси кандидатів до ВАКС

Конкурс до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), оголошений 3 червня 2025 року, на 23 вакантні посади триває. Вища Кваліфікаційна Комісія Суддів України спільно з Громадською радою міжнародних експертів (ГРМЕ) 16 лютого розпочала спеціальні засідання з 73 кандидатами для перевірки на доброчесність та компетентність.

18 лютого 2026 року відбулося засідання, під час якого було розглянуто питання про відповідність посадам суддів Вищого антикорупційного суду критеріям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» наступних чотирьох претендентів: Матолич Віти Василівни, Мовчан Дмитра Валентиновича, Зайцева Олексія Володимировича та Яциніної Марти-Марії Сергіївни.

Як уже повідомляла «Судово-юридична газета», перші дві співбесіди в межах цього конкурсу продемонстрували підвищену увагу до питань професійної етики, фінансової прозорості та попереднього досвіду кандидатів. Тож, продовжуємо детальніше знайомитися з третьою четвіркою претендентів на посаду судді ВАКС.

Матолич Віта Василівна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області. Працювала помічником судді Миколаївського районного суду Львівської області, до цього консультантом в нотаріальній конторі. Має понад 5 років суддівського стажу в районному суді, немає прямого досвіду в антикорупційних органах чи ВАКС. Успішно склала практичне завдання в межах конкурсу.

Бажання працювати у ВАКС мотивує необхідністю розвитку у своїй професії, опираючись на досвід у здійсненні судочинства у кримінальних провадженнях.

Під час співбесіди кандидата запитали про відсутність задекларованого житла поблизу місця роботи та щоденну логістику до суду. Вона пояснила, що проживає у Львові та добирається до Надвірної громадським транспортом. Дорога в один бік займає близько чотирьох годин. Залежно від навантаження вона або повертається додому, або 1–2 рази на тиждень залишається в Надвірній.

Також члени комісії поцікавилися витратами на проживання в готелях у Надвірній. Кандидат зазначила, що оплачувала проживання готівкою, оскільки в окремих готелях не було терміналів, а облік відвідувачів вівся у спрощеній формі. Надати підтверджуючі документи за минулі періоди вона не змогла через відсутність збережених даних у готелях.

Окрему увагу міжнародні експерти приділили питанню дорожньо-транспортної пригоди у квітні 2023 року. За даними комісії, ДТП сталося на автомобілі Toyota RAV4, який не був зазначений у декларації кандидата. Суддя пояснила, що автомобіль належить її матері та перебуває у її власності з моменту придбання. За її словами, вона користується ним лише у виняткових випадках. Комісія також звернула увагу на відсутність підтверджуючих документів щодо оплати страхових полісів та інших витрат, пов’язаних із автомобілем. Кандидат зазначила, що її батьки користуються готівкою і не зберігають відповідні квитанції, а документи вона надала в обсязі, який мала у своєму розпорядженні.

Крім того, під час співбесіди суддю запитали про джерела походження коштів для придбання квартири у 2014 році. Вона пояснила, що купівля житла була проінвестована ще у 2012 році на стадії будівництва, а право власності оформлено пізніше. За її словами, кошти складалися із власних заощаджень, заощаджень чоловіка, допомоги батьків з обох сторін та подарованих коштів з нагоди одруження. Члени комісії звернули увагу, що після призначення на посаду судді у 2020 році, попри зростання доходів, у деклараціях не відображено суттєвих заощаджень. Кандидатка пояснила це додатковими витратами, зокрема фінансовою підтримкою батьків, яких вона повністю утримує.

Комісія також звернула увагу на 193 випадки порушення строків направлення судових рішень до Єдиного державного реєстру. За словами Віти Матолич, частина затримок пов’язана з перебоями електропостачання у 2023–2024 роках та технічними обмеженнями суду. В окремих випадках, за її словами, затримка виникала через особливості колегіального підписання рішень.

Також міжнародні експерти поцікавилися, чим можна пояснити пошук у 2018 році судових рішень із використанням імен осіб та номерів телефонів. Кандидат зазначила, що пошук за прізвищем, ім’ям та по батькові можливий і через загальний доступ на сайті судової влади — без спеціальних повноважень. Щодо номерів телефонів, вона пояснила, що запити стосувалися номерів членів її сім’ї, однак причин здійснення пошуку не пригадує. Водночас члени комісії звернули увагу, що у 2018 році кандидат працювала помічником судді та мала доступ до повного реєстру судових рішень.

Мовчан Дмитро Валентинович

Суддя Новокодацького районного суду м. Дніпра, суддя-спікер. Кандидат юридичних наук. Член Правління Асоціації розвитку суддівського самоврядування України. Працював юрисконсультом в інформаційному центрі Міністерства Юстиції та на посаді провідного спеціаліста відділу державної виконавчої служби у Дніпропетровській області.

Інтерес до роботи в якості судді ВАКС, зокрема в апеляційній його палаті, пояснює не особистими амбіціями, а логічним продовженням суддівської кар'єри.  Кандидат майже 15 років працює на посаді судді, виконуючи функції слідчого судді.  

Міжнародних експертів зацікавило питання використання кандидатом повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Так, за даними ГРМЕ, було виявлено 109 випадків несанкціонованого пошуку в закритому реєстрі за прізвищем близького друга судді. Кандидат наголосив, що під час розгляду кримінального провадження щодо введення в експлуатацію нерухомого об’єкта він перевіряв, чи не виник потенційний конфлікт інтересів із знайомою йому особою, яка могла набути права на частину майна. Ці запити мали на меті дотримання норм суддівської етики та запобігання конфлікту. Після закриття кримінального провадження кандидат використовував реєстр для аналізу судової практики на прохання тієї ж особи щодо іншого судового процесу, аби надати професійну консультацію щодо правових дій. Суддя наголосив, що жодного розголошення інформації чи надання переваг особі не відбувалося, а пошуки здійснювалися виключно в межах професійних обов’язків.

Комісія уточнила обставини взаємин кандидата з особою, про яку йшлося раніше. Зокрема, члени комісії поцікавилися, чи відповідає дійсності інформація про те, що компанія цієї особи, згідно з податковими даними, виплатила понад 249 тисяч гривень брату дружини кандидата. Крім того, було поставлено питання, чи справді цій особі може належати житло, в якому проживає один із членів сім’ї судді. Суддя запевнив, що не втручається в фінансові аспекти життя родичів, а тим паче у стосунки, що можуть бути пов’язані з бізнесом.

Питання виникли і до доходів дружини кандидата. Протягом 6 років дружина кандидата не працює, проте  як зазначили міжнародні експерти, з постів у соцмережі Instagram просліджується інформація про можливе надання індивідуальних консультацій як психолога. Саме тому, комісія поцікавилась, чи отримувала дружина кандидата дохід від цієї роботи. Суддя стверджує, що це безоплатна практика в рамках навчання, з метою акредитації як психолога.

Під час засідання обговорили також подвійний статус кандидата, який є одночасно і суддею і адвокатом. Комісія нагадала, що у 2021 року Верховний суд України прийшов до висновку, що судді не повинні одночасно бути адвокатами через конфлікт присяг. Суддя звернув увагу на необхідність розрізняти поняття  «отримання права на зайняття адвокатською діяльності» і «зайняття адвокатською діяльністю». На момент, коли кандидат отримував статус адвоката, це була досить поширена практика. І станом на сьогодні його ліцензія зупинена.

Зайцев Олексій Володимирович

Доцент кафедри кримінального права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, доцент. Раніше обіймав посаду заступника декана факультету юстиції та інституту підготовки кадрів для прокуратури. Працював слідчим СБУ в Херсонській та Харківській областях, старшим юрисконсультом, викладачем, старшим викладачем, старшим науковим співробітником Інституту підготовки слідчих кадрів для СБУ при НЮУ ім. Ярослава Мудрого. Займав посаду директора ТОВ Центр аналітичних досліджень з питань права та безпеки «Юкон». Мав свідоцтво адвоката, дія якого призупинена у 2013 році.

Під час співбесіди, комісією було зауважено, що кандидат Олексій Зайцев протягом кількох років мав 22 банківські рахунки з депозитами у різних валютах. За його словами, такі операції були спрямовані на отримання відсотків за акційними програмами банків, що дозволяло накопичувати кошти прозоро та легально. Також кандидат надав рішення ВККС від 16 жовтня 2025 року, яке стосується результату спеціальної перевірки щодо походження коштів, пакет документів, що підтверджує законність доходів з 2002 по 2020 рік, і 450 сторінок пояснень.

Міжнародні експерти поцікавилися причиною швидкого продажу квартири у 2005 році: кандидат, обіймаючи посаду старшого лейтенанта СБУ, отримав право користування квартирою, того ж року приватизував її та продав. За його словами, житло знаходилось у селищі Пісачин, що вимагало щоденних трьох годинних поїздок на роботу, тому користування ним було незручним. Кандидат наголосив, що дії були повністю законними: він скористався правом на державну приватизацію житла, а продаж після набуття права власності відповідав чинному законодавству України. Отримані кошти пізніше були використані для банківських депозитів.

Зацікавила комісію і публікація наукової статті кандидата у Санкт-Петербурзькому журналі у 2014 році, тобто вже після початку агресії. Олексій Зайцев стверджує, що стаття присвячена пам'яті професора його кафедри кримінального права, була направлена в редакцію ще у 2013 році.

Яциніна Марта-Марія Сергіївна

Старший викладач кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету (УКУ) з 2022 року, уповноважена з антикорупційної діяльності УКУ з 2021 року, магістр права, кандидат юридичних наук з кримінального права та кримінології. Працювала юрисконсультом, отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, активно займалася адвокатською діяльністю. Приймала участь у тренінгах для слідчих та прокурорів.

Комісія звернула увагу, що під час роботи кандидата юрисконсультом, за 7 років було змінено 10 компаній, що займалися роздрібною торгівлею нафтопродуктів у Львівській області, і за інформацією комісії мали зв’язок  та групою «Приват». За словами кандидата, вона працювала виключно юрисконсультом і не займала адміністративних посад. Переведення між фірмами відбувалися регулярно, що було частиною домовленості між компаніями і гарантувало офіційне працевлаштування, збереження днів відпустки та сплати податків. Вона зазначила, що про можливі зв’язки мережі заправок з групою «Приват» не мала офіційної інформації і ніколи не займалася перевіркою структури власності.

Запитання міжнародних експертів також стосувалися походження коштів на придбання автомобіля. Кандидат купила авто у 2019 році, проте задекларовані на той момент доходи були значно нижчі за вартість авто. Кандидат пояснила це допомогою від родичів, а саме використанням заощаджень матері та коштів, подарованих на весілля.

Виявлені комісією схожості дисертації кандидата, опублікованої у 2021 році з дисертацією іншого науковця у 2020 кандидат пояснила тим, що опублікувала статті у 2016–2017 роках, і саме ці статті стали основою її дисертації. Кандидат підкреслила, що її дисертація ґрунтується на власних матеріалах, а не на чужих.

Третій день спеціальних засідань ВККС та ГРМЕ підтвердив високі стандарти перевірки кандидатів. 18 лютого кандидати відповідали на питання щодо доброчесності, професіоналізму, походження капіталу та етичності під час попередніх етапів професійної діяльності. Конкурс продовжується, тож очікуємо наступних засідань і детального аналізу біографій претендентів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.