Комітет ВР переглянув власний висновок щодо скандального законопроєкту про гарантії захисту бізнесу

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності переглянув своє попереднє рішення, ухвалене на засіданні 27 серпня 2025 року, щодо проекту Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження № 12439 та рекомендував парламенту прийняти його в цілому.

Автори законопроекту пояснюють необхідність змін зростанням кількості випадків тиску на підприємців з боку правоохоронних органів, особливо в умовах воєнного стану.

Документ пропонує:

• деталізувати порядок тимчасового доступу до речей і документів;
• уточнити правила тимчасового вилучення та повернення майна;
• встановити чіткі вимоги до клопотань про арешт майна;
• розширити можливості оскарження рішень слідчих і прокурорів.

Також передбачено, що у клопотанні про арешт майна обов’язково мають міститися докази направлення копії документа власнику майна або його представнику.

Законопроект передбачає окремі зміни до процедури арешту коштів підприємств.

Зокрема, пропонується дозволити накладати арешт на гроші суб’єктів господарювання у фактових кримінальних провадженнях, тобто навіть тоді, коли підозрюваних ще не визначено.

Арешт може стосуватися:

• готівкових коштів,
• безготівкових грошей,
• коштів на банківських рахунках,
• цінностей у банках та фінансових установах.

При цьому строк такого арешту не може перевищувати чотири місяці, але може бути продовжений у межах строків досудового розслідування.

Під час підготовки документа до другого читання з нього вилучили норми, які передбачали строковість арешту майна загалом.

Таким чином, залишено лише окремі положення щодо строків арешту коштів, але не всього майна.

Законопроект також розширює процесуальні права потерпілих. Зокрема, вони зможуть:

• отримувати письмову інформацію про сутність підозри або обвинувачення;
• збирати та подавати докази;
• отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
• отримувати постанову про початок досудового розслідування.

Документ уточнює правила проведення обшуків.

Сторона захисту, потерпілий або їхні представники отримають право безперешкодно фіксувати перебіг обшуку за допомогою аудіо- та відеозапису.

Крім того, законопроект деталізує:

• порядок визнання речових доказів;
• правила оформлення протоколів;
• процедуру доступу до матеріалів досудового розслідування.

Окремою новацією може стати інститут окремої ухвали слідчого судді або суду.

Вона може виноситися у випадках, коли учасники кримінального провадження:

• порушують процесуальні обов’язки;
• неналежно виконують процесуальні дії.

Документ також розширює застосування письмового провадження, яке дозволяє судам розглядати окремі процесуальні питання без проведення судового засідання та без участі сторін.

Такі рішення ухвалюватимуться на підставі матеріалів справи у випадках, передбачених законом.

До другого читання також запропоновано змінити назву документа. Його пропонують назвати: «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” щодо удосконалення гарантій захисту суб’єктів господарювання під час здійснення кримінального провадження та підвищення ефективності здійснення правосуддя шляхом письмового провадження».

Щоправда, експерти все ж таки знайшли в ньому істотні недоліки.

Зокрема Головне юридичне управління ВР звертає увагу, що законопроект запроваджує статтю 411 «Дотримання офіційних позицій органів державної влади», яка фактично звільняє від кримінальної відповідальності осіб, що діяли відповідно до роз’яснень органів влади щодо податкового, митного законодавства та публічних закупівель.

Експерти наголошують, що така норма не є кримінальною, оскільки не містить ознак кримінального правопорушення, а Конституція України не передбачає обов’язку додержуватися «офіційних позицій» органів влади.

Також на думку юристів:

• Розширення статті 96 щодо перевірки достовірності показань потерпілого суперечить принципам кримінального процесу і може обмежити захист постраждалих.
• Положення про строк розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей та документів (15 днів) є невідповідним до реальних строків досудового розслідування.
• Запропоновані положення про відмову підозрюваного чи потерпілого від апеляційної скарги можуть обмежувати участь захисника або представника у процесі.

Не залишилося в стороні і ГНЕУ, яке зазначало у висновку, що позитивним, але «сирим» виглядає положення про те, що при арешті майна юрособи суд має враховувати необхідність виплати зарплат та податків. Це життєво важливо для виживання бізнесу. Проте без чіткого механізму, які саме кошти вважати «зарплатними», ця норма ризикує залишитися декларативною або стати інструментом для виведення капіталу з-під арешту.

Також законопроект пропонує передавати арештоване майно власнику на «відповідальне зберігання». Ідея чудова — техніка не повинна іржавіти на майданчиках поліції. Але знову ж таки: у проекті не вказано, кому саме і за якими критеріями воно передається, що відкриває простір для корупційного фаворитизму.

Досить дискусійною виглядає спроба дозволити використовувати «погану репутацію» потерпілого (минулі судимості за шахрайство чи обман) як аргумент для недовіри до його показань. Експерти ГНЕУ нагадують: Конституція захищає кожного. Якщо людину пограбували або обманули, її минуле не повинно автоматично робити її беззахисною перед законом у новій справі. Достовірність показань має перевірятися фактами, а не «ярликами».

Певні побоювання ГНЕУ викликає зміна до ст. 214 КПК. Вимога реєструвати заяву лише за наявності «достатніх даних» може стати інструментом для службових зловживань. Слідчі отримають законну підставу на власний розсуд вирішувати, чи достатньо інформації у заявника, що може призвести до масових необґрунтованих відмов у відкритті кримінальних справ.

Вимога виносити постанову про визнання об’єкта речовим доказом не пізніше звернення за арештом майна названа непослідовною. Це може створити умови для зловживань, особливо у випадках, коли для визначення статусу майна необхідна тривала експертиза.

Спілка українських підприємців  підтримала законопроект, натомість його розкритикували у Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП), зазначивши, що деякі запропоновані зміни “створюють серйозні перешкоди для боротьби з топкорупцією”.

Центр протидії корупції взагалі заявив, що прийняття цієї версії законопроекту №12439 фактично означатиме легалізацію безкарності у сфері економічних та корупційних злочинів під прикриттям “захисту бізнесу”, а також сприятиме недоброчесним слідчим і прокурорам.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.