Як може змінитися процедура арешту нерухомості у кримінальних справах: деталі законопроєкту
Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності розгляне проект Закону про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо уточнення підстав та порядку арешту нерухомого майна (реєстр. № 14325 від 23 грудня 2025 року), підготовлений до першого читання.
Документ передбачає зміни до Кримінального процесуального кодексу України та уточнює підстави і порядок накладення арешту на нерухоме майно.
За чинним законодавством арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Його застосовують для запобігання відчуженню, приховуванню або знищенню майна, яке може бути доказом у справі або підлягати конфіскації.
Сьогодні чинна практика застосування цього інституту викликає серйозні питання щодо дотримання прав власників.
Зокрема, арешт нерухомості нерідко накладається на майно третіх осіб, які не є підозрюваними або сторонами кримінального провадження. У деяких випадках власники навіть не знають про розгляд клопотання щодо арешту їхнього майна, оскільки їх не повідомляють про судове засідання.
Такі ситуації змушують власників звертатися до суду для оскарження арешту, що потребує значних часових, моральних та фінансових витрат.
Ще однією проблемою, на яку звертають увагу автори законопроекту, є практика повторного накладення арешту на те саме майно.
Після скасування арешту слідчі або прокурори можуть повторно звертатися до суду з аналогічним клопотанням, навіть якщо нових доказів чи обставин у справі не з’явилося. Це створює ситуації, коли власники майна тривалий час не можуть повноцінно користуватися своєю власністю.
Особливо гостро проблема проявляється у кримінальних провадженнях, де навіть не визначено підозрюваних, але арешт на майно залишається чинним роками.
Запропоновані зміни передбачають кілька важливих нововведень.
По-перше, розгляд клопотання про арешт нерухомості третьої особи має відбуватися за обов’язкової участі власника майна або його представника. Це дозволить власнику захищати свої інтереси ще на етапі розгляду питання про арешт.
По-друге, пропонується заборонити повторне подання клопотання про накладення арешту, якщо в ньому не наведено нових обставин або доказів, які раніше не розглядалися судом.
По-третє, вводиться строковість арешту нерухомого майна третіх осіб. У випадках, коли в кримінальному провадженні ще нікому не повідомлено про підозру, арешт може накладатися не більше ніж на чотири місяці. Після цього строку його можна буде продовжити лише у встановленому порядку у межах строку досудового розслідування та за рішенням суду.
Також законопроект передбачає можливість скасування арешту у разі спливу встановленого строку, якщо слідство не звернулося до суду з клопотанням про його продовження.
Документ також уточнює процедуру розгляду клопотань у суді. Якщо власник або володілець нерухомості був належним чином повідомлений про дату і час засідання, але не з’явився без поважних причин, це не перешкоджатиме розгляду справи.
Крім того, власники отримають право звернутися до суду з клопотанням про скасування арешту, якщо строк дії відповідної ухвали сплив або не був визначений, а орган досудового розслідування не ініціював його продовження.
У документі відсутні чіткі критерії визначення того, що саме слід вважати «новими обставинами» або «новими доказами», які дозволять повторно звертатися до суду з клопотанням про арешт майна. На думку фахівців, така невизначеність може призвести до різного трактування цієї норми слідчими суддями. Не виключено, що це може створити передумови для зловживань. Наприклад, формальне розширення кола свідків може подаватися як нова обставина, хоча фактично не змінюватиме суті справи.
У багатьох кримінальних провадженнях, пов’язаних із фінансовими схемами, використовуються офшорні компанії та іноземні банківські рахунки. Отримання відповідей на міжнародні запити про правову допомогу часто потребує значного часу — іноді більше ніж чотири місяці.
За таких умов запропоноване обмеження строку арешту нерухомості може створити ситуацію, коли слідство не встигне зібрати ключові докази до завершення строку дії арешту.
Експерти попереджають, що у разі відсутності ефективного механізму швидкого продовження такого арешту власник майна може скористатися моментом і продати нерухомість до завершення розслідування.
Ще одним ризиком, на який слід звернути увагу, є можливість процесуальних зловживань з боку учасників кримінального провадження. Треті особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт, мають процесуальні права, подібні до прав підозрюваних у частині, що стосується арешту майна. Це може призвести до подання численних клопотань, заяв про відвід суддів або інших процесуальних дій, які затягуватимуть розгляд справи.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
