Законопроєкт про порядок обрання та звільнення голів судів на столі Комітету з євроінтеграції: що ним пропонується

Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу проведе чергове засідання, на якому розгляне Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо врегулювання процедури обрання (призначення) суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад (8296 від 21.12.2022,  н. д. Дирдін М. Є., Павліш П. В. та інші), а також альтернативний до нього проект Закону про внесення змін до Закону України »Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення процедури обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад (8296-1 від 04.01.2023, н. д. Мамка Г. М.).

Проєктом закону пропонується удосконалити порядок обрання голів судів, передбачивши можливість призначення їх головою Верховного суду у разі якщо збори суддів самостійно не можуть обрати кандидатів на адміністративні посади впродовж двох місяців з моменту виникнення вакантної посади.

Також представлено інший підхід до кількості голосів суддів відповідного суду під час таємного голосування та альтернативний варіант можливості дострокового звільнення суддів з адміністративних посад. Збори суддів відповідного суду обирають кандидата (або кількох кандидатів) шляхом таємного голосування. Для перемоги достатньо однієї третини голосів від фактичної кількості суддів.

Законопроєктом розширено підстави припинення повноважень судді на адміністративній посаді та встановлено обмеження щодо перебування судді на адміністративній посаді. Навіть тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя (наприклад, під час дисциплінарного провадження або кваліфікаційного оцінювання) стає автоматичною підставою для припинення його повноважень на адміністративній посаді.

Суддя не може обіймати одну й ту саму посаду більше двох строків поспіль (чотири роки на один строк). При цьому попередній стаж на цій посаді враховується.

Якщо суддю звільнили з адмінпосади достроково (не за власною заявою), він не має права претендувати на керівні посади в будь-яких судах протягом наступних трьох років. 

Проєктом закону також передбачено можливість продовження строку повноважень діючого судді на адміністративній посаді на строк дії воєнного стану та 90 днів після його припинення чи скасування у період дії воєнного стану в територіальній громаді, на території якої велися або ведуться бойові дії, і на виборах на адміністративні посади в судах, де жоден із суддів відповідного суду не виявив бажання займати таку посаду.

Необхідність законопроєкту ініціатори пояснюють тим, що на практиці вибори голів та їхніх заступників засвідчили, що в деяких судах «залежність» претендента на адміністративну посаду від колективу, закріплена законодавцем, призвела до затягування процесу обрання керівництва суду та інших негативних наслідків, тому що в разі конфронтації між суддями в колективі виникають протиріччя щодо певних кандидатур і дати зборів, внаслідок чого неможливо забезпечити присутність під час голосування більшості від кількості суддів, які працюють у відповідному суді.

Ще однією проблемою, яка виникає в процесі обрання судді на адміністративну посаду – це присутність можливості бути переобраним на адміністративну посаду навіть після закінчення граничного терміну в два строки поспіль, тому що чинне законодавство не містить механізму унеможливлення маніпулювання даною нормою.

Депутати зазначають, що внаслідок довільного тлумачення положень законодавства незмінним залишилось керівництво переважної більшості судів та фактично одні і ті ж особи обіймають посади голів судів понад 10-12 років. Для прикладу, в Дніпровському районному суді міста Києва одна особа виконувала повноваження голови суду з 1988 по 2020 рік (32 роки), а в господарському суді Чернівецької області – з 1992 по 2020 рік (28 років).

З викладеного вище вбачається за необхідне внести зміни до законодавства стосовно встановлення неможливості зайняття однією і тією ж особою адміністративної посади голови суду два строки поспіль, незалежно від того, коли і відповідно до якого закону його було обрано (призначено) на цю посаду, якщо інше не передбачено законом.

З іншого боку, на практиці існує проблема щодо обрання суддів на адміністративні посади. Виникають, також, проблеми із достроковим звільненням суддів з адміністративних посад, тому що за таке рішення повинні проголосувати або дві третини, або більшість (залежно від судової інстанції) від загальної кількості суддів відповідного суду, але, як показує практика, голови судів або їх заступники всіляко намагаються впливати на рішення суддів, щоб останні «правильно голосували» або взагалі не з’являлись на голосування. Тому, для того, щоб у майбутньому уникнути таких ситуацій, доцільно передбачити в законодавстві додатковий механізм дострокового звільнення суддів з адміністративних посад.

Досліджуючи законопроєкт, фахівці Головного науково-експертного управління звернули увагу, що призначення суддів на адміністративні посади Головою Верховного Суду виходить за межі його повноважень, визначених Законом.

Також, може скластися ситуація, за якої для прийняття Головою Верховного Суду рішення про дострокове звільнення окремих суддів буде достатнім ініціативи лише декількох суддів відповідного суду.

Крім того, у разі внесення запропонованих проєктом змін неповнота інформації, виявлена при проведенні кваліфікаційного оцінювання, стане підставою для припинення повноважень судді на адміністративні посаді навіть у разі ухвалення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про

Одночасно  законопроєкті не деталізована кількість разів, скільки повинні скликатися збори суддів впродовж двох місяців до передачі даного питання для вирішення Голові Верховного Суду у разі необрання голови касаційного суду з першого разу. Тобто не виключено, що якщо з першого разу відповідне питання не буде вирішено, це автоматично матиме наслідком передачу його для вирішення Голові Верховного Суду.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.